Бюджет 2025 року, як і цьогорічний, має пріоритетом безпеку й оборону. На ці потреби запланували спрямувати майже половину всього бюджету — понад 2,2 трлн грн (близько 26% ВВП). Це ще більше, ніж цього року. Видатки на культурну сферу за частиною бюджетних програм знижені. А от у медійній сфері зростуть видатки на Суспільне мовлення та захист інформації, витрати на виробництво «Єдиного марафону» залишилися на тому ж рівні, а фінансування державних медіа (каналу «Рада») заплановано знизити.

Державні медіа та марафон

На наступний рік майже вдвічі скоротять фінансування парламентських державних медіа: якщо у 2024 році видатки складали 198,2 млн грн, то на 2025 передбачено 78,2 млн грн. Бюджетні програми ще не затверджені, тому орієнтуємося на інформацію з бюджетних запитів, де вказані плани щодо розподілу коштів.

З цих коштів, згідно з бюджетним запитом, на «Голос України» заплановано спрямувати 19,5 млн грн. На виробництво телевізійних програм передбачено 58,8 млн грн. Однак у бюджетному запиті на 2025 рік узагалі не передбачені кошти для створення каналом «Рада» програм для марафону «Єдині новини». Цього року на це надавали майже 105 млн грн. От завдяки цьому в основному і зменшені кошти у бюджетній програмі.

Через це деякі джерела «Детектора медіа» припускали, що кошти на виробництво марафону державний канал отримає таким чином, як і решта його виробників.

Кошти на марафон спрямовують за тією ж бюджетною програмою, за якою фінансується іномовлення й «Укрінформ». Її видатки у порівнянні з минулим роком не змінилися — це 1,5 мільярда гривень. З цих коштів на виробництво марафону, згідно з бюджетним запитом, передбачено 594 млн грн (це така ж сума, як і на цей рік). Ці кошти вже кілька років поспіль розподіляють між виробниками марафону: медіагрупами «1+1», «Інтер» та StarLightMedia, а також каналом «Ми — Україна». Суспільний мовник, який цьогоріч вийшов із марафону та відновив повноцінне власне мовлення, а також «Рада» не отримували фінансування з цих коштів. Тобто якщо у бюджетній програмі ця сума залишиться такою ж як у запиті, тоді можливі різні варіанти: зменшення фінансування марафону, вихід із марафону «Ради» або перерозподіл коштів у самій програмі коштом інших статей. «Детектор медіа» звернувся з запитом до каналу «Рада» з питаннями, чи планує канал вийти з марафону, а якщо ні, то на які кошти його вироблятиме, та оприлюднить відповідь.

На марафон «FreeДом» заплановано 306 млн грн, із них 162 млн грн хочуть спрямувати на виробництво контенту для марафону самим іномовленням, а 144,3 млн грн — для інших виробників (оскільки для «FreeДом» програми роблять і медіагрупи).

Окрім марафонів, решта коштів за згаданою бюджетною програмою запланована на канал «Дім», забезпечення трансляцій іномовлення, «Укрінформ», медіа у диджиталі (UATV English, UATV Arabic, UATV Espaniol і The Gaze). З 1,5 млрд грн, згідно з бюджетним запитом, 250 млн грн передбачено на державне інформаційне агентство «Укрінформ», а решта 1,26 млрд грн мають піти на фінансування державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України».

При цьому, як передбачено у бюджетному запиті, середня вартість виробництва однієї години програм платформи іномовлення коштує 119 тис. 900 грн, година трансляції коштує 270 тис. 200 грн. Середня вартість створення й одного відбитку фотоінформації «Укрінформу» — 311 тис. грн, а середня вартість створення 1 Мб інформації «Укрінформу» — 1 млн 493 тис. 700 грн.

Фінансування державних медіа Міністерства оборони («Армія ТБ», «Армія ФМ» та «Армія інформ») не мають у бюджеті окремої програми. Тому «Детектор медіа» надіслав запит із запитаннями, які кошти спрямували торік і планують спрямувати на цей рік для фінансування згаданих медіа. Попри те, що вже сплив час, відведений для відповідей на запит, відповіді від Міноборони «ДМ» не отримав.

Видатки на «Урядовий кур’єр» запланували залишити на рівні цього року в розмірі 50 млн грн.

Суспільний мовник

У бюджеті на 2025 рік збільшене фінансування Суспільного мовника. На підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2025 році заплановані 2,1 млрд гривень, тоді як на цей рік було 1,8 млрд гривень.

Однак ці кошти все одно нижчі за вимоги закону: адже СМ має отримувати не менш як 0,2% видатків загального фонду державного бюджету (вираховується за попередній рік).

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук сказала, що це позитивна тенденція, але звертає увагу на те, що це не можна назвати бюджетом розвитку: «Фінансування могло би бути значно більшим. Але й ці кошти дозволять Суспільному мовнику втримати регіональну мережу кореспондентів. СМ передає багато відео та матеріалів для Європейської мовної спілки. Тому інформація з різних регіонів України потраплятиме до тих країн, де працюють суспільні мовники в Європі. Це позив бюджету, і ми це підтримуємо».

Як уже повідомляв «Детектор медіа», з 20 травня Суспільний мовник розширив інформаційне мовлення в межах марафону «Єдині новини #UАразом». Тобто канал уже не виробляє блоки для єдиного марафону, як це роблять інші учасники, а виробляє інформаційний контент, що транслює на Першому каналі. Фактично мовник вийшов із пулу виробників єдиного марафону та розпочав власне програмування. Після цього компанія відмовилася від супутникового каналу «Суспільне. Новини» й скасувало реєстрацію. На цьому каналі раніше виходив власний марафон і недоцільно було його дублювати й платити за трансляцію на супутнику.

До Складу Національної суспільної телерадіокомпанії входить 27 каналів: 24 філії, «Перший», «Суспільне Культура» та «Суспільне Спорт».

Кіновиробництво

Видатки на Державне агентство України з питань кіно знизили втричі. На 2025 рік запланували спрямувати 204,1 млн грн, тоді як на цей рік передбачалося 618 млн грн. При цьому у проєкті до першого читання це число було ще меншим — 159 млн грн, однак вирішили його збільшити на 45 млн грн. Чи будуть проведені державні конкурси та надане фінансування на зйомку фільмів і з яких коштів — наразі невідомо.

Програма про державну підтримку кінематографії тепер містить у назві додаток «у тому числі на документування воєнних злочинів». І на неї заплановані майже всі кошти Держкіно — 173,6 млн грн.

Торік на підтримку кінематографії передбачали майже 590 млн грн. Це мали бути фільми та серіали про повномасштабну війну. Однак 19-й пітчинг до кінця не завершений і гроші на проєкти не розподілені. Чи встигнуть їх роздати виробникам до кінця року — невідомо. Однак у будь-якому разі фінансування кінопроєктів передбачає бюджетну підтримку впродовж кількох років, тобто за один раз не надають кошти на всі етапи виробництва. Детальніше про ситуацію з останнім пітчингом та механізмом розподілу коштів читайте у матеріалі «Антоніни».

Культурні установи, мовна політика, книги

Найбільше скорочення видатків відбулось у культурній сфері. Більш ніж у півтора раза заплановано урізати фінансування на Український інститут книги та підтримку видавничої справи (у 2024 році це було 466 млн гривень, а зараз — 278,5 млн гривень).

Заплановані видатки на Український культурний фонд, суттєво скорочені у проєкті бюджету до першого читання, збільшили на 100 млн грн в остаточному варіанті. Вони навіть перевищили фінансування на цей рік (у 2024 році воно становило 215,7 млн грн, а зараз заплановано 250,7 млн грн). Це сталося після того, як депутати профільних комітетів звертали увагу на ризики зупинення культурних проєктів. Наприклад, Євгенія Кравчук казала про загрози для програми сертифікації для 18-річних.

Нагадаємо, 22 травня 2024 року Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт № 11251. Згідно з його положеннями, українці й українки, яким виповнилося 18 років, протягом року зможуть отримати сертифікати на придбання українськомовних видань у паперовій та/або електронній формі. За задумом, це можна було зробити за допомогою застосунку «Дія».

Скоротилася фінансова підтримка й Українського інституту, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які живуть за межами України, Міністерства закордонних справ України, яке займається культурною дипломатією: замість 80 млн гривень — 65 млн. На 5 млн знизилася підтримка Українського інституту національної пам’яті.

А от бюджет Уповноваженого з захисту державної мови збільшили майже на 7 млн грн: цього року на цей напрямок спрямовували 20,8 млн грн, а на 2025 рік передбачено 28 млн грн. Згідно з бюджетним запитом, ці додаткові кошти переважно йдуть на оплату праці.

Профільні державні установи

Видатки на медійного регулятора — Національну раду з питань телебачення та радіомовлення, яка зараз впроваджує реформу, пов’язану з законом «Про медіа», заплановано залишити майже на рівні минулого року (хоча у першому варіанті бюджету пропонувалося навіть скоротити їх). На наступний рік передбачено 230,5 млн грн (на 2024 рік було 229 млн грн).

З фінансуванням регулятора є низка проблем. Насамперед це зарплати членів Нацради. Нагадаємо, торік Верховна Рада проголосувала за зміни до державного бюджету на 2023 рік. Вони призупинили норму закону «Про медіа» про підвищення зарплат членам Нацради. Прожитковий мінімум у 2023 році становив 2684 гривень, тож зарплата члена Нацради, за новим законом, повинна бути 201300 гривень, а голови Нацради — 261690 гривень. Згідно з попереднім законом «Про національну раду з питань телебачення та радіомовлення», зарплата голови Нацради дорівнює 12, а члена Нацради — 10 розмірам прожиткового мінімуму, тобто станом на 2023 рік це 32208 і 26840 гривень відповідно. Потім Кабінет міністрів України затвердив зарплати членам Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Вони зберігатимуться на тому ж рівні, як і до набуття чинності закону «Про медіа». Ця ситуація створює загрози для незалежності регулятора. «Це важіль постійного можливого тиску на Нацраду, — казав Олександр Бурмагін. — Розумієте, зараз склалась абсурдна ситуація: я — член Нацради, куратор юридичного напряму, і мої підлеглі отримують удвічі більшу зарплату. Коли у тебе зарплата 500—800 євро чи доларів, і ти при цьому ухвалюєш рішення щодо конкурсів на мільйони гривень, — це викликає у європейців здивування».

Окрім цього, регулятор має запустити зручний реєстр та електронний кабінет, щоб усі процедури (наприклад реєстрації, внесення змін до реєстру) не відбувались у паперовому вигляді.

На початку цього року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вирішила ввести в дослідну експлуатацію Державну автоматизовану інформаційно-комунікаційну систему «TERES-Реєстр суб’єктів у сфері медіа». Реєстр створювали коштом міжнародних донорів.

«Ми не отримали фінансування з бюджету. Але завдяки Міністерству цифрової трансформації ми стали частиною міжнародного проєкту щодо створення цифрової інфраструктури. І таким чином реєстр медіа був створений на гроші донорів. Ми отримали цю частину роботи, маємо ввести її в дослідну експлуатацію. Щоб зробити його відкритим для зовнішніх користувачів», — сказав на засіданні перший заступник голови Нацради Валентин Коваль. За його словами, інші роботи щодо електронного кабінету перебувають у розробці, також за кошти донорів.

Найбільш суттєве зростання фінансування заплановане для Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації — загалом 55 мільярдів. З них 46,9 млрд — це видатки розвитку, вони передбачені на нову бюджетну програму «Здійснення заходів із забезпеченням спеціальною технікою та обладнанням».

Також на 18 млн грн зросло фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку. Ця комісія — регулятор у сфері телекомунікацій та зв’язку, зокрема вона займається питаннями провайдерів.

Титульне фото: Getty Images