12 грудня у київському кінотеатрі «Жовтень», де проходив прем’єрний показ документального фільму від команди The Kyiv Independent, зібралося так багато глядачів, що декому з них довелося сидіти на сходинках.

 Вщент заповнений зал під час показу фільму

Показу фільму не завадили ні відімкнення електроенергії, ні оголошена повітряна тривога. Завчасне попередження від організаторів про те, що фільм містить чутливі сцени, без яких неможливо передати реалії війни, також не налякало тих, хто прийшов подивитися стрічку.

Співавтори документального фільму «Ти чуєш мене, друже? Невидима боротьба українських військових медиків» Френсіс Фаррелл та Олена Зашко показали шлях групи військових медиків від гарячих ділянок фронту в Україні до мальовничих тихих краєвидів Швеції, куди вони приїхали на ретрит для психологічної реабілітації, організований українсько-шведською благодійною організацією «Repower».

«Я мав честь познайомитися з деякими українськими медиками, які брали участь у програмі “Repower”. Вони приїхали з фронту, а я — зі своєї комфортної резиденції. Їхній бойовий дух був натхненним, але я бачив, що вони дуже втомлені. Для цивільної людини дуже важко зрозуміти, через що вони проходять. Я розумію, що захист свободи коштує життів. Я також розумію, що рани не лише назовні, а й усередині. Про це важливо говорити. Якщо ми можемо зцілювати ці рани хоч трошки — я щасливий», — сказав перед початком перегляду фільму Надзвичайний і Повноважний посол Швеції в Україні Мартін Оберг.

 Надзвичайний та Повноважний посол Швеції в Україні Мартін Оберг

Перші кадри фільму переносять глядачів у Запорізьку область, де за 15 кілометрів від лінії фронту працюють військові медики Сергій Конюх і Тетяна Фарина. Далі відеографи фіксують роботу в минулому бійця 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, а нині військового медика Михайла Поруха в Донецькій області, за 12 кілометрів від лінії фронту. Відеоряд, відзнятий вже у шведському Стокгольмі, за 1634 кілометрів від лінії фронту, знайомить глядачів зі ще одним героєм цієї історії — Максимом Ємельяненком. Він боєць «Азову», який боронив Маріуполь, пройшов через полон, із якого був звільнений у вересні 2022 року. Нині Максим Ємельяненко служить інструктором і бойовим медиком.

Усі герої фільму зустрічаються на ретриті «Repower» у Швеції, де проходять десятиденну психологічну реабілітацію, щоб мати сили знову повернутися на лінію фронту. І тут камера оператора фіксує зміни, які відбуваються з героями, як вони розкриваються, діляться важливими моментами свого життя, як у них знову з’являється бажання планувати майбутнє.

  Кадр із фільму «Ти чуєш мене, друже? Невидима боротьба українських військових медиків»

«Основна задача журналістів та документалістів — фіксувати якісь події, розказувати історії людей, які вони знімають. Для мене величезна честь, що ці люди, яких ви побачили на екрані, довірили свої історії нам, величезна честь розказувати ці історії більшій кількості людей. Дуже важливо, щоб іноземна аудиторія знала про те, що відбувається в Україні», — сказала після перегляду співавторка фільму Олена Зашко.

 Олена Зашко та Френсіс Фаррелл

Френсіс Фаррелл розповів, що невдовзі стрічку покажуть у країнах Європи, «особливо в тих, від яких залежить підтримка України». Він також говорив про важливість демонструвати її українській аудиторії.

«Нам важливо, щоб зменшилася ця дистанція, яка відчувається між тиловими містами та фронтом, між цивільними та військовими. Коли війна закінчиться й усі прийдуть додому, доведеться жити разом, розуміти й дбати один про одного. Для цього потрібно розуміти краще ці проблеми», — сказав Френсіс Фаррелл.

Команда документальної стрічки «Ти чуєш мене, друже? Невидима боротьба українських військових медиків» працювала над фільмом дев’ять місяців. Зйомки проводили на передовій у Донецькій і Запорізькій областях, а також протягом десятиденного ретриту у Швеції.

Над створенням фільму «Ти чуєш мене, друже? Невидима боротьба українських військових медиків» окрім його співавторів Френсіса Фаррелла й Олени Зашко, яка ще була головною операторкою та режисеркою монтажу, також працювали Олександр Голуб і Себастіан Ліндстром (друга камера), Наталія Цуприк (музика), Олександр Климань (звук), Тома Істоміна, Гай Гелдієв (виконавчі продюсери), Дана Лобода (графічний дизайн і колір).

Олена Зашко розповіла «Детектору медіа», що робота з темою ментального стану військових була для неї викликом.

«Ми знаємо, що люди не готові про це говорити. Найскладніше було не порушити ці кордони, але й розказати цю історію. Спочатку люди казали “все добре”, але ти розумієш, що це не добре. Найважливіше для мене те, що люди нам повірили, готові були говорити на камеру», — розповідає Олена Зашко.

 Олена Зашко

Під час перегляду документального фільму в залі панувала тиша, після завершення глядачі аплодували стоячи. Оплесками зустрічали й героїв стрічки — військових медиків, які також прийшли на перегляд.

 Глядачі стоячи аплодують героям фільму

Фото 0067: Військові медики — герої фільму «Ти чуєш мене, друже? Невидима боротьба українських військових медиків»

«Хочу подякувати всім, хто прийшов подивитися цей фільм, бо це означає, що вам не все одно. Хочу нагадати про наших друзів, братів і сестер, які зараз у полоні, яких катують уже не перший рік. Дуже важливо пам’ятати та говорити про них», — звернувся до присутніх Максим Ємельяненко.

  Максим Ємельяненко

Сергій Конюх говорив про важливість порушеної у фільмі теми.

«Ми боремося на своєму фронті, без нас ніяк. Фільм важкий, усі показані сцени — з нашого напрямку. Дякую, що ви показуєте, що це є, що ми є. Ми стоїмо разом з усіма нашими військами, боремось і будемо боротися до останнього», — сказав Сергій Конюх.

  Сергій Конюх і Тетяна Фарина

Військова медикиня Тетяна Фарина розповіла «Детектору медіа», що на фронт хотіла піти ще у 2014 році, але через хворобу матері не мала такої можливості. А на початку повномасштабного вторгнення у неї навіть думки іншої не було — потрібно йти на фронт.

«24 лютого мене війна застала в Києві, 25 лютого я поїхала у Вінницю, а 26 лютого пішла в військкомат і попросилася на фронт. Мені сказали, що жінок не беруть, записали дані, відправили додому. Через два тижні я до них знову прийшла, мене знову відправили додому. Потім я дізналася, що набирають медиків на передову — в хірургічне відділення. І от майже три роки я тут працюю», — говорить Тетяна Фарина.

Про зйомки фільму бойова медикиня згадує з посмішкою: «Коли приїхали вперше, то я подумала: “Ну, знімають — то й знімають”. Потім поїхали на ретрит. Думаю: “Ну, з нами — так із нами”. “Ми хочемо взяти в тебе інтерв’ю”. Дала інтерв’ю. А потім виявляється, що я в головній ролі».

 Тетяна Фарина

Завдяки дозволу українського командування благодійний фонд «Repower» організовує поїздки для ментального відновлення медиків у Швеції, Данії та Іспанії. З моменту свого заснування у 2023 році 755 військових медиків пройшли їхню програму.

«Разом ми створюємо світ, у якому звернутися за допомогою — не є проявом слабкості. Навпаки, це прояв сили та мужності. Військові медики стикаються з боротьбою, яку ведуть не тільки перед обличчям жахливої війни, але й перед обличчям власних ран, власних переживань. Я хочу, щоб ми разом будували для них світ, куди вони можуть вертатись і знати, що у них є надійний тил», — сказала співзасновниця фонду «Repower» Катерина Сердюк.

 Катерина Сердюк

На прем’єрний показ фільму прийшов представник командування медичних сил ЗСУ — начальник міжнародного відділу Іван Стецько, який подякував і творцям стрічки, і організаторам ретриту для військових медиків.

«Сьогодні у фільмі ми побачили смерть, сльози, жах, безнадію, але побачили й надію на життя та спасіння. Ми побачили ще один яскравий приклад мужності наших воїнів, професіоналізму військових медиків і сили українського народу», — сказав Іван Стецько.

 Іван Стецько

Фільм «Ти чуєш мене, друже? Невидима боротьба українських військових медиків» українською мовою можна подивитися на ютуб-каналі «Української правди», англійською мовою — на ютуб-каналі The Kyiv Independent.

Фото: Ігор Васильєв, «Детектор медіа»