Більшість світових медіа опублікувала на перших шпальтах новину про дозвіл бити ракетами вглиб Росії та реакцію Москви на це. Більш як десять видань на перших шпальтах за тиждень у різних країнах 19 листопада розмістили матеріали із заголовками про 1000 днів повномасштабної війни.

Щоденна словацька газета Denník N. На першій шпальті газети, присвяченій 1000-денній позначці повномасштабної агресії, редакція намалювала Путіна у звичному для себе форматі — у вигляді карикатури. Вона вказує на схожість керманича країни-агресорки й Адольфа Гітлера.

Австрійська щоденна газета Salzburger Nachrichten ставить своїм читачам багато питань у статті «Як досягти миру в Україні». Газета розповідає, що дзвінок Шольца до Путіна не дав результату, і пише, що цього висновку дійшов і президент США Джо Байден, «який дав українській армії “добро” на використання американських ракет далекого радіусу дії у Росії».

«Чи піде тепер Німеччина [на це зі] своїми ракетами Taurus, про які багато хто говорить? Що може Україна отримати, якщо залишить окуповані території та Крим Путіну? Якщо не НАТО, то, можливо, вступ до ЄС? Чи отримає Україна гарантії безпеки, щоб захистити її від подальших нападів Росії? Хто охоронятиме буферну зону? Війська НАТО, ООН чи хтось іще? Чи буде ескалація війни далі чи ставки підвищуватимуться лише заради кращої позиції на переговорах?» — ідеться в матеріалі. Видання робить висновок, що в будь-якому разі війна має бути зупинена, але «не через  фіктивний мир», який дозволив би російському президенту Володимиру Путіну зробити ще один напад на Київ при наступній найкращій нагоді.

Три газети з Бельгії присвятили перші шпальти Україні та війні. Газета Le Soir вийшла із заголовком «Тисяча днів виснажливої ​​війни». У матеріалі йдеться, що «попри довгу війну, Володимир Зеленський залишається для українців людиною, якій вони довіряють. Навіть якщо дехто вже не соромиться критикувати його методи».

Стаття в газеті La Libre має заголовок «Зброя далекої дії, переломний момент війни в Україні».

Щоденна газета De Morgen вийшла з дуже «цікавим» заголовком про думку експерта щодо психологічного стану населення Росії: «1000 днів війни. Експерт Хельга Салемон: "Населення Росії перебуває в колективній депресії"»

Данські журналісти з газети Politiken пишуть, що «Після 1000 днів війни Україна стоїть на перехресті». І, як і колеги з Австрії, ставлять декілька питань: «Як досягти миру в Україні? Війна продовжує загострюватися чи просто підіймаються ставки заради кращої позиції на переговорах?».

Грецька щоденна газета Kontra в головному матеріалі пише: «Байден підливає оливи у вогонь ракетами в Україні» та вважає що, «планета дуже близька до загибелі».

Іспанське видання La Vanguardia повторює тезу колег із Греції заголовком: «Росія повідомила Байдена, що він підливає оливи у вогонь ракетами великої дальності».

Щоденна нідерландська газета De Telegraaf вийшла з коротким заголовком на першій шпальті: «Втомилися від війни». Вона надає власну інформацію про кількість загиблих і психологічний стан військових: «Через тисячу днів після російського вторгнення в Україну обидві країни зазнали приблизно мільйона смертей і поранень. Росія метр за метром наступає на Донбасі. Україна займає територію Курської області Росії. Водночас солдати на фронті, як-от цей український піхотинець під Кремінною, дуже втомлені. Питання в тому, хто з ворожих сторін витримає довше».

Інша щоденна газета Нідерландів, NRC Handelsblad, також надає статистичну інформацію про кількість ракет і дронів, випущених Росією, скільки військових загинуло в російській армії, скільки зараз мешкає в Україні людей і які кошти на підтримку України були надані від Європи та США разом у 2024 році. Все це — в матеріалі «1000 днів війни в Європі».

Три німецькі газети по-різному підійшли до висвітлення 1000 днів. Щоденна Augsburger Allgemeine пише, що «через українську політику канцлера Олафа Шольца Німеччина все більше ізольована всередині західного альянсу». У статті під заголовком: «Суперечка через ракети: Байден посилює тиск на Шольца» розповідається, що «президент США Джо Байден, який іде у відставку, переглянув свою думку і дав Україні зелене світло на використання поставлених США ракет для авіаударів по території Росії». Водночас, пише видання, «Шольц налаштований на те, щоб не надавати Україні ракети Taurus німецького виробництва». «Рішення канцлера залишається незмінним», — сказав у понеділок заступник речника уряду Вольфганг Бюхнер.

Інша німецька газета Rheinische Post у матеріалі під заголовком «У фокусі 1000 днів війни» пише, що «російська кампанія проти України досягла чергової депресивної віхи». Надалі читачам пропонується матеріал про ситуацію в Україні, в якому подано спробу аналізу, що «майже за три роки сталося з військовими можливостями ворожих сторін».

Ще одне видання з Німеччини, Der Tagesspiegel, також ставить серію запитань. У матеріалі «1000 днів війни» автори запитують: скільки може протриматися постраждала країна?

Британська ділова щоденна газета Financial Times звертає увагу читачів, що Київ ударив наданими США ракетами по російських військових об’єктах уперше після зняття обмежень США. Це, за словами авторів публікації, «ознаменувало значну ескалацію на 1000-й день поточного конфлікту».

Французька La Croix наводить заголовок «Україна, 1000 днів війни, що далі?» та підзаголовок: «Тривалий конфлікт між Києвом та Москвою є випробуванням українського суспільства та його лідерів, які сподіваються на мир у 2025 році».

Шведська щоденна газета Dagens Nyheter зображує малюнком відлік: «1000 днів війни» і ставить в анонси заголовки головних матеріалів:

• Україна. Путін почав із Криму у 2014 році — потім почалося повномасштабне вторгнення.
• Експерт: Війна б закінчилася, якби Україна отримала більшу підтримку від початку.
• Десятки тисяч жертв. Сина вбили — тепер батько сумує, що ніколи не стане дідом.

Канадська The Globe and Mail цитує, як і багато колег, слова росіян: «Схвалення ракетних ударів Байденом підвищить глобальні ставки війни, попереджає Росія». І продовжує тему, що Байден підлив «оливи у вогонь війни та ще більше посилив міжнародну напруженість». Але це одне з небагатьох видань, яке розповідає, що саме відбувається в Україні в дні, коли було прийнято рішення: «Це… сталося, коли російська балістична ракета з касетними боєприпасами вразила житловий район у Сумах на півночі України, через що загинуло 11 людей, зокрема двоє дітей, і поранено 84 людини». Та надає інформацію про обстріл Одеси, «у результаті чого загинули щонайменше 10 людей, 43 отримали поранення, зокрема одна дитина».

Газета з Південної Кореї JoongAng Ilbo на першій шпальті розмістила матеріал із заголовком «Націлився на північнокорейську армію...», в якому розповідає, що Байден дозволив бити по російській території «у відповідь на розгортання військ Північної Кореї в Україні».

Далі газета наводить інформацію про характеристики далекобійної зброї та додає, що таке рішення може вплинути на перебіг війни: «Ракети ATACMS вважають зброєю, що може змінити правила гри в українській війні завдяки здатності одним пострілом спустошити територію розміром із 3-4 футбольних поля».

Три американські газети надали різну інформацію, пов’язану з війною та Росією. Так, The Washington Post у матеріалі із заголовком «Підливаючи оливи у вогонь» знов цитує російські тези: «Рішення президента Джо Байдена пом’якшити правила використання Україною деяких американських ракет більшого радіуса дії посилить напругу на фронті та у світі».

The New York Times пише, що «Україна готова завдати сильнішого удару».

А The Wall Street Journal пише про те, що «Росіяни підтримують зброєю "Хезболлу"». За інформацією з Тель-Авіва, «ізраїльські війська знаходять великі запаси російської зброї, що доводить, що "Хезболла" посилює свою бойову спроможність за допомогою сучасної російської зброї», — пише газета.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»