48% українських медіа вдаються до сексистських, дискримінаційних та стереотипних матеріалів щодо жінок. Про це йдеться в новому дослідженні Інституту масової інформації «Гендерна рівність через 134 роки. Як українські онлайни утверджують сексизм у медіапросторі», проведеному в серпні 2024 року, що охопило 50 українських онлайн-медіа.

Серед основних підсумків дослідження ІМІ:

• 24 з 50 досліджених онлайн-медіа у своїх матеріалах про жінок використовують елементи мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації щодо жінок;
• найчастіше редакції згадували про жінок у сексуалізованих описах, акцентували на віці, одязі та зовнішності або відтворювали стереотипний образ «господинь».

Серед показових прикладів — матеріал із сайту Depo.ua з посиланням на російський сайт знайомств. У ньому поширюють сексизм та об'єктивізацію, що українки, неначе товар, «б'ють рекорди» на сайтах знайомств. Крім того, в матеріалі поширюють стереотипні твердження, що українки — це обслуговчий персонал для іноземних «шугар деді», тому вдома «завжди панує запах щойно приготовленої їжі».

Інші зразки сексизму в медіа:

• «Час для пляжу». Клум знялася в мініатюрному купальнику з невеликих клаптів тканини» (Гордон)
• «Ґабріель Епштейн засвітила інтимні місця у дуже маленькому купальнику» (Gazeta.ua)
• «Гола Брежнєва після розлучення з Меладзе залізла на коня» (Glavcom)
• «Нечупара, яка не вміє прасувати: Меган Маркл висміяли за незграбну спробу пробитися в клуб мільйонерів» (Інформатор)
• «Якої помилки припустилася господиня, якщо гірчить картопляне пюре» (Newsyou)

«Практика деяких редакцій засуджувати жінок за одяг, вік чи зовнішність — шкідлива, оскільки в суспільстві проводжують поширюватися негативні та стереотипні твердження. У майбутньому через це погіршуватиметься якість життя дівчат та жінок. Водночас зрозуміло, що деяким редакціям цілком нормально з цим, а деякі взагалі почали практикувати сексистські тексти лише цього року. Це пов'язано з падінням залученості аудиторії з контентом. Тому деякі редакції намагаються максимально фантазувати словами, щоб набити клікбейти. Втім редакції, які в майбутньому хочуть рекламні колаборації з відомими брендами, мають усвідомлювати, що бізнес не буде йти до тих, хто дискримінує чи принижує аудиторію», – розповіла медіааналітикиня ІМІ Яна Машкова.

Якщо людина втомилися від сексизму та набридли стереотипи й знецінення жінок у медіа, то ІМІ рекомендує звернутися напряму до редакції. Якщо ж не отримали задовільної відповіді, медіа не відреагували на прохання виправити неетичний матеріал, можна звернутися до КЖЕ та МедіаЧеку.

Додамо, що у 2023 році Інститут масової інформації фіксував аналогічні показники сексизму та дискримінації щодо жінок в українських онлайн-медіа.

Моніторинговий аналіз проводився з 12 липня до 12 серпня 2024 року включно в 50 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: ТСН, «Українська правда», NV, Цензор.Нет, РБК-Україна, «24 канал», Liga.net, «Еспресо», «Гордон», «Фокус», «Кореспондент.net», УНІАН, Obozrevatel, «Главком», Gazeta.ua, «Апостроф», «Суспільне», Zahid.net, «Українські новини», Укрінформ, Newsyou.info, Delo.ua, «Главред», «Телеграф», «Новинарня», «Громадське», УНН, «Політека», LB.ua, «Слово і діло», Знай.UA, ZN.UA, «Хвиля», «Коментарі", «Інформатор», Інтерфакс-Україна, «КП в Україні», Новини.Live, «Радіо Свобода», «Букви», «Рубрика», «Бабель», «Факти», «Економічні новини», «Подробиці», Lenta UA, Depo.ua, «Страна», «Прямий» та «5 канал».

• Читайте також: Сексуалізований гумор, гендерні стереотипи та гомофобія: що не так з комедійним серіалом «Зозулі»?

Фото: колаж ІМІ