Про це повідомив народний депутат Микола Княжицький під час публічного обговорення законопроєкту №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація».

За словами Миколи Княжицького, платформи спільного доступу до інформації, тобто соціальні мережі, випадають з-під дій чинного законодавства і згадуються лише побічно в законі про медіа. Це дозволяє, зокрема телеграму, здійснювати різноманітні інформаційні операції, мати доступ до чутливих державних даних та персональних даних громадян.

«Про небезпечність телеграму регулярно нагадують усі державні органи, РНБО, СБУ, Нацполіція, Міноборони тощо, тож немає суперечки, що треба врегульовувати такі платформи. Спір може стосуватися лише того, в який спосіб це зробити», — сказав нардеп.

Згідно з даною ініціативою, платформи повинні будуть забезпечити комунікацію з українською владою щодо дотримання українського законодавства, а також підтвердити безпечність для громадян, зокрема довести відсутність серед власників працівників ФСБ та російських урядових структур.

Микола Княжицький розповів, що, згідно з дослідженням «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році» аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine, за обсягом використання для отримання новин платформа спільного доступу до інформації Telegram перевищує YouTube (як найпопулярнішу платформу доступу до відео) в 4,5 раза — 72% проти 16% відповідно. Оскільки платформою користуються 72% українців, вона має регулюватися не менше, ніж інші джерела масової інформації зі значно меншим охопленням. У спільній заяві щодо захисту інформаційного простору України від російських ворожих телеграм-каналів, зробленій Центром протидії дезінформації при РНБО, МВС, Міноборони, СБУ та іншими державними органами, прямо зазначалося про причетність цілого ряду каналів на телеграмі до російських спецслужб.

«Або телеграм розкриє співпрацю з ФСБ та покаже своїх дійсних власників, або Україна має право заборонити використовувати цю платформу фінансовим установам та чиновникам, які працюють із персональними даними українців», — каже Княжицький.

Платформи спільного доступу до інформації вже прописані в законі про медіа, тож, за словами Княжицького, законопроєкт №11115 лише розвиває норми, вже чинні в законі про медіа, який пройшов європейські експертизи і не має заперечень у цій частині.

«Законопроєкт пропонує неагресивне регулювання платформ спільного доступу до інформації, яке не передбачає блокувань, санкцій, деанонімізації каналів або порушення кримінальних справ за будь-що. В умовах війни, як на мене, це занадто м'яко, але ми маємо відповідати європейським вимогам», — пояснив нардеп.

Щодо державних органів і військових формувань, які входять до сектору безпеки і оборони, то їхні обмеження застосовуватимуться з урахуванням особливостей, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Варто додати, що це не остаточна версія законопроєкту і до винесення на голосування можуть бути внесені зміни. Микола Княжицький, як ініціатор законопроєкту, сказав, що профільний комітет розгляне всі пропозиції.  

Нагадаємо, 25 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». У документі, зокрема, пропонується врегулювати роботу телеграму в Україні. 

Ініціатор законопроєкту народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу ютубу».  

Читайте також:

• Ярослав Юрчишин: Регулювання соцмереж в Україні має орієнтуватися на акти ЄС, але з урахуванням специфіки телеграму і тіктоку
• Потураєв: Деструктивні впливи телеграму мають бути обмежені. Але готового рішення для цього поки немає
• Микита Потураєв: Законопроєкт про регулювання платформ доступу до інформації — пробний шар, який допоможе розробити ефективне законодавство

Фото: espreso.tv, Ігор Васильєв