Нещодавно президент Казахстану підписав Касим-Жомарт Токаєв закон про «Масмедіа», який може посилити контроль уряду над журналістами. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) закликала його скасувати та замінити «справжньою реформою». Про це йдеться на сайті RSF.

В організації зауважили, що хоча закон підписали з метою забезпечення кращих гарантій журналістам для роботи з дослідження та поширення інформації, на практиці ж він здебільшого повторює чинні закони та орієнтований радше на контроль над ЗМІ, а не на їхній захист.

Так, у статті 1 закону міститься визначення медіа, яке неявно вводить вимогу отримати дозвіл перед початком роботи, що суперечить принципу свободи преси. Він також забороняє іноземним журналістам працювати в Казахстані без акредитації (стаття 30). В експертів RSF є побоювання, що таким чином репортерам, які працюють у ЗМІ, що критикують владу, заборонять працювати. Стаття 11 також забороняє ЗМІ «пропагувати» самогубство без чіткого визначення того, що мається на увазі під пропагандою.

«Закон, підписаний президентом Касимом-Жомартом Токаєвим, не покращує робоче середовище та захист журналістів, а фактично може бути використаний для їх цензури. На жаль, цей «перегляд» включає лише незначний прогрес і призвів до закону, який далекий від міжнародних стандартів. Зважаючи на те, що Казахстан уже опустився на вісім позицій у світовому індексі свободи преси цього року, RSF закликає президента подумати ще раз», — сказала керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії RSF Жанна Кавельє.

Занепокоєння щодо нового закону про медіа є також на тлі того, що уряд Казахстану все частіше використовує законодавство, щоб посилити переслідування журналістів. Зокрема, це стосується закону про «поширення неправдивої інформації», який підлягає широкому тлумаченню.

Розслідувачка Жаміла Марічева стала першою журналісткою, засудженою за цим законом 6 червня, коли суд Алмати підтвердив її штраф за публікацію 30 січня в її Telegram-каналі ProTenge. У ній Марічева висловила підтримку 36 журналістам Radio.Azattyq (казахомовна служба «Радіо Свобода»), яким відмовили в акредитації. Суд зазначив, що в її дописі було зроблено помилку, посилаючись на запропонований новий закон про медіа, який не мав жодного відношення до рішення про акредитацію.

Журналіст новинного сайту Press.kz Даніяр Адільбеков, який також веде Telegram-канал «Дикая орда», перебуває під вартою з 27 березня за звинуваченням у «поширенні недостовірної інформації» без доступу до матеріалів прокуратури.

Нагадаємо, 19 червня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав закон «Про масмедіа», згідно з яким щотижневий обсяг теле- та радіопрограм казахською мовою зросте поетапно з 50 до 60 % до 2027 року. Під визначення «масмедіа» тепер підпадають не лише традиційні ЗМІ, а й інтернет-ресурси.

Новий закон передбачає запровадження прескарт для представників ЗМІ для участі в різних заходах, вимогу узгодження текстів з посадовими особами в «особливих умовах» та запровадження трирічного періоду позовної давності до опублікованих матеріалів.

Міністерство культури та інформації матиме функції моніторингу масмедіа щодо «заподіяння шкоди моральному розвитку суспільства та порушення загальнолюдських, національних, культурних та сімейних цінностей».

Читайте також: 

• Сценарій України для Казахстану чи навпаки? Аналіз маніпуляцій в українському сегменті соцмереж
• Влада Казахстану має відпустити свавільно затриманих журналістів і активістів, — заява Amnesty International

Фото: RSF