Європейський суд з прав людини визнав, що Росія порушила Європейську конвенцію з прав людини, визначивши кілька іноземних організацій як «небажаних» та переслідуючи власних громадян за зв’язки з цими організаціями. Таку постанову суд виніс 18 червня, повідомляє «Радіо Свобода».

Рішення одностайно ухвалила колегія із семи суддів з Андорри, Нідерландів, Кіпру, Албанії, Греції, Швейцарії та Болгарії.

Суд розглядав справу щодо чотирьох заявників, які перебувають за межами Росії: Світового конгресу українців у Торонто, Фонду «Вільна Росія» у Вашингтоні, Асоціації шкіл політичних студій Ради Європи у Страсбурзі та Spolecnost Svobody Informace у Празі.

У рішенні суд зазначив, що визнання цих організацій «небажаними» було порушенням положення Конвенції про свободу зібрань і свободу об’єднань.

Крім того, суд визначив, що Росія порушила статті Конвенції про свободу слова та статті про свободу зібрань та об’єднань щодо «всіх заявників, які були засуджені за участь у «небажаних організаціях».

Рішення винесли у справі за позовом Фонду Андрія Рилькова та інших проти Росії щодо визнання чотирьох іноземних організацій «небажаними» та притягнення до відповідальності осіб за участь у діяльності з іншими організаціями, які також були визначені як «небажані».

Суд постановив, що закон, підписаний президентом Росії Володимиром Путіним у 2015 році, «не був сформульований з достатньою точністю, щоб дозволити організаціям-заявникам передбачити, що їхні в іншому законні дії призведуть до визнання їх “небажаними” та заборони їхньої діяльності в Росії».

Зміна російського законодавства 2015 року дала нові повноваження генеральному прокурору визначати будь-яку іноземну юридичну особу чи неурядову організацію як «небажану», якщо буде встановлено, що вона підриває «основи російського конституційного ладу, обороноздатність або національну безпеку Росії».

За даними «Радіо Свобода», нині в списку «небажаних» у Росії є понад 150 організацій. Внесення до списку означає, що організації заборонено працювати в країні, а громадянам Росії заборонено співпрацювати з нею під загрозою кримінального переслідування. За співробітництво з «небажаними» організаціями та їхнє фінансування в Росії передбачено кримінальну відповідальність — до пʼяти років позбавлення волі.

Нагадаємо, 11 червня Держдума РФ у першому читанні прийняла законопроєкт, який дає право російському уряду визнавати «будь-яку» іноземну організацію «небажаною» та вводить кримінальне покарання за участь у «будь-яких» організаціях, класифікованих як «небажані».

Раніше генпрокуратура Росії внесла до списку «небажаних організацій» видання Sota Media. Редакція заявила, що продовжить роботу в РФ, попри «небажаний» статус. Такий статус у Росії також мають німецький медіапроєкт Dekoder, український Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим», розслідувачі Conflict Intelligence Team, видання «Новая газета. Европа», видання «Медуза», корпорація «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» та інші.

• Читайте також: ISW: Кремль хоче цензурувати й переслідувати іноземні організації

Фото: eurointegration.com.ua