Битва за наративи, телеграм і штучний інтелект: підсумки Riga StratCom Dialogue-2024

Битва за наративи, телеграм і штучний інтелект: підсумки Riga StratCom Dialogue-2024

17 Червня 2024
658
17 Червня 2024
11:00

Битва за наративи, телеграм і штучний інтелект: підсумки Riga StratCom Dialogue-2024

Єгор Брайлян
Аналітик ГО «Детектор медіа»
658
Чому важливо співпрацювати, щоб виграти в інформаційній та кібервійні.
Битва за наративи, телеграм і штучний інтелект: підсумки Riga StratCom Dialogue-2024
Битва за наративи, телеграм і штучний інтелект: підсумки Riga StratCom Dialogue-2024

Ризький діалог стратегічних комунікацій — щорічна подія, де обговорюють питання соціальних мереж, загрози в інформаційному та кіберпросторі. Організатором заходу є Центр передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій. Ця інституція не є складовою частиною Альянсу, але у своїй роботі координується зі структурними одиницями НАТО, які виробляють політики щодо реагування на безпекові загрози. Центр проводить дослідження про роль стратегічних комунікацій у секторі безпеки й оборони, російську, китайську пропаганду, тактики гібридної війни.

Діалог стратегічних комунікацій було проведено в Ризі 5–6 червня цього року вдесяте.

Учасниками діалогу були аналітики, журналісти, політики, представники страткомів, Міноборони країн Північноатлантичного Альянсу та союзників у Індо-Тихоокеанському регіоні (Тайвань, Японія, Сінгапур, Австралія). Цього року дискусії були зосереджені на двох темах: битва стратегічних наративів і роль штучного інтелекту в комунікаціях.

Якщо коротко, то стратегічні комунікації — це розроблення й поширення засадничих тез для взаємодії як усередині країни, так і за кордоном. В Україні система стратегічних комунікацій почала впроваджуватися після 2014 року. Однією з провідних українських подій у цій сфері є міжнародний Kyiv Stratcom Forum, який втретє відбувся в березні 2024 року.

Під час дискусії про битву стратегічних наративів у Ризі Оана Лунгеску, яка 13 років була речницею НАТО, а тепер є почесною співробітницею Королівського інституту об’єднаних служб, сказала, що «США та Європа мають працювати разом із країнами-однодумцями настільки, наскільки ми маємо». Нині країни НАТО почали приділяти більше уваги комунікації та інформаційній політиці щодо азійських країн з огляду на зростання там впливу Китаю. Водночас формування єдиного наративу, з яким працювати в Азії та на Глобальному Півдні, обговорюють.

Виступає Ніко Ланге на дискусії про битву стратегічних наративів

Провідний науковий співробітник Мюнхенської безпекової конференції Ніко Ланге під час дискусії про наративи сказав, що «Захід сумнівається у власному успіху. Сірі зони мають зникнути. Нам потрібне економічне зростання, щоб мати успіх».

Директорка і професорка кафедри дослідження й освіти стратегічних комунікацій Університету Токіо Чіюкі Аой розповіла про роль економічного успіху для Заходу як складової наративу для Глобального Півдня. «Ми маємо силу в нашому минулому. Геоекономіка та допомога розвитку об’єднали Захід і партнерів, наприклад, План Маршалла. Відтак нам потрібна чітка стратегічна мета, адже наративи зараз є роз’єднаними».

За словами професора глобальної історії Університету Оксфорда Пітера Франкопана, «наратив — це те, що зосереджує думки людей в одному місці». Франкопан сказав про три ключові речі щодо формування нових стратегічних наративів: освіта, планування, дії.

На панельній дискусії про когнітивну (смислову) стійкість обговорювали аналогічні потреби більшого інформаційного залучення НАТО в Індо-Тихоокеанський регіон і російські гібридні загрози.

Секретар Кабінету міністрів у справах громадськості Офісу прем’єр-міністра Японії Шиката Норіюкі розповів про японське бачення нинішньої ситуації у світі в розрізі гібридних загроз. «Прем’єр Кішіда наголосив на трьох ключових аспектах про світ: 1) Україна сьогодні — це Східна Азія завтра. 2) Індо-Тихоокеанський регіон — надважливий. 3) створення світу без ядерної зброї. Японія виступає за вільний і відкритий міжнародний порядок, а також за більше залучення з країнами АСЕАН», — сказав Норіюкі.

Марі-Доха Безансено

Заступниця генсека НАТО з публічної дипломатії Марі-Доха Безансено нагадала про те, що «в Альянсі детально моніторять російські інформаційні операції. Долучення Швеції та Фінляндії посилило НАТО в аспекті експертизи щодо Росії». Безансено згадала про свою участь в X Lviv Media Forum під час першого візиту до України в травні та повторила, що НАТО підтримує Україну, зокрема в розбудові стратегічних комунікацій.

Участь у Ризькому діалозі стратегічних комунікацій узяли й представники України, зокрема головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва, заступник директора Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Микола Балабан і начальниця управління Американського університету в Києві Людмила Долгоновська. Вони поділилися з гостями діалогу думками про виклики, які стоять перед Україною, українськими медійниками та як Росія веде інформаційну війну проти України.

Панель за участю Севгіль Мусаєвої

Мусаєва розповіла про те, як Україна чинить опір великій євразійській країні, котра напала на неї; що російсько-українська війна багато в чому — технологічна війна; а також про те, що Росія прагне знищити наше українське майбутнє.

Микола Балабан під час панельної дискусії про атрибуцію активностей інформаційного впливу розповів історію про те, як російська пропаганда у 2022 році використала бабусю з червоним прапором. І як це зрештою виявилося кремлівською маніпуляцією, адже жителька Харківської області Ганна Іванова з чоловіком евакуювалися до Харкова, рятуючись від російських окупантів.

  

Виступає Микола Балабан

Аналітики Лабораторії цифрових кримінальних досліджень Атлантичної Ради Ето Бузіашвілі та Гіві Гігіташвілі презентували дослідження про роль телеграму в інформаційному аспекті російсько-української війни. Дослідники провели загальний огляд (про)російських телеграм-каналів, зосередивши свою увагу на каналах воєнкорів, військових угруповань, які називають себе приватними компаніями, і хакерських спільнотах. Усього було проаналізовано 737699 постів у телеграмі за період від 24 лютого 2022 року до 29 жовтня 2023 року.

Основні висновки з дослідження наступні. В перші місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Кремль збільшив вплив телеграму в інформаційному просторі через блокування західних соцмереж. Саме тому телеграм є одним із головних джерел розуміння ситуації всередині Росії.

Презентація дослідження про телеграм від Атлантичної Ради

Аналітики Атлантичної Ради дослідили 15 провідних російських телеграм-каналів і виявили найбільший сплеск їхньої активності в лютому 2022 року та під час виступу Пригожина в червні 2023 року. Збільшилися перегляди каналів — з 16 мільярдів у 2021 році до 109 мільярдів у 2023 році. Дослідники простежили зв’язки та цитування між каналами.

 

Зв’язки між телеграм-каналами російськими воєнкорів 

Таким чином, телеграм стає глобальною платформою, яка набуває більшої популярності поза Європою, зокрема в Латинській Америці.

Про штучний інтелект було декілька дискусій під час Ризького діалогу стратегічних комунікацій. Навіть провели експеримент: дали ШІ самому ставити питання учасникам. Також ішлося, що новітні технології вже впливають на ведення війни. І саме технології є інструментом проведення багатовимірних воєнних операцій, де мінімізується людський фактор.

Байба Браже

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже сказала: «Формування політики включає комунікації. Для цього треба розуміти свої аудиторії. Це правда як для зовнішніх, так і внутрішніх аудиторій. Ми розуміємо краще країни зі схожою історією». Браже у 2020–2023 роках була заступницею генсека НАТО з публічної дипломатії.

Голова команди соціального залучення Doublethink Lab Ай-Мен Лау сказала, що не було представника Тайваню під час Діалогу Шангрі-Ла, найбільшого безпекового форуму Азії. «Нічого про нас без нас», — сказала наголосила Лау в Ризі. Українцям знайомий цей вираз. Doublethink Lab досліджує китайську пропаганду та інформаційні операції в Східній Азії.

Відтак ті виклики, перед якими постала Україна, мають й інші країни зі схожими безпековими загрозами, наприклад Тайвань. Тому питання стратегічних наративів залишається актуальним.

І резюмуючи, можу сказати, що визначення загальних, базових речей в інформаційному просторі є першочерговим завданням для держави, яка чинить опір агресії. Перемога України неможлива без створення наративів разом із партнерами. Росія веде війну за думки, а не території більшою мірою. Аби змінити це, варто здійснити перезавантаження сприйняття світу та зрозуміти, як можна подолати Росію, не вдаючись до симетричних кроків.

Фото NATO Strategic Communications Centre for Excellence 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
658
Читайте також
02.06.2023 11:00
Галина Петренко
«Детектор медіа»
2 416
19.04.2023 10:00
Леся Бідочко
Олексій Півторак
Павло Худіш
Анна Рощина
«Детектор медіа»
19 389
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду