Оригінал публікації на сайті Інституту масової інформації за посиланням

Те, що нейтральна тональність переважає, може свідчити про пристойний рівень української журналістики. Водночас нейтральність у темі мобілізації ледве переважає негатив, який, своєю чергою, зустрічається в рази частіше за позитив. Навряд чи така ситуація сприяє підтримці морального духу населення країни в стані війни.

Дослідження ІМІ вказує на брак позитивної комунікації на тему мобілізаційних процесів з боку державних органів. Замість того щоб мотивувати долучатися до Сил оборони, влада частіше переконує шляхом тиску та залякувань, погрожуючи різними покараннями та обмеженнями. Навіть у поодиноких випадках, коли посадовці намагаються формулювати позитивні меседжі чи апелювати до громадянської свідомості військовозобов'язаних українців та українок, вони досягають такої мети не кожного разу. В результаті в інформаційне поле знову потрапляють заяви, більше схожі на спроби тиску.

З іншого боку, редакції медіа також не завжди досить глибоко обмірковують формулювання в матеріалах, зокрема в заголовках. Іноді в різних виданнях можна побачити новини про однаковий факт, але з протилежно відмінним емоційним забарвленням. Так може статися лише у двох випадках: коли інформація не була опрацьована на достатньому рівні однією з редакцій та коли на емоційний контекст вплинуло особисте ставлення журналіста чи редактора. В обох випадках можна говорити про недотримання стандартів якісної журналістики. Дослідження також виявило кілька випадків поширення недостовірної інформації про діяльність представників ТЦК.

Крім того, на емоційну складову висвітлення мобілізаційних процесів впливає політичний фактор. Оскільки тема тісно пов’язана з процесом законотворчості, то в ній неможливо уникнути поширення повідомлень про заяви політиків. Звісно, такі заяви нерідко мають критичний зміст. Іноді йдеться про конструктивну критику, а подекуди про кон’юнктурні висловлювання, продиктовані просто інтересами тієї чи іншої політичної сили. Втім, тут за умови професійного підходу медіа здатні зарадити. Досить лише потурбуватися про баланс та уникати маніпулятивних заголовків.

Загалом стан висвітлення тем, пов’язаних з мобілізацією, свідчить про відсутність у державі, що воює, єдиної інформаційної політики, яка б сприяла формуванню позитивного іміджу мобілізації і була б узгодженою і скоординованою принаймні на рівні посадовців і представників різних політичних сил. Щоб пересвідчитися в цьому, досить лише придивитись, у яких контекстах подаються ключові слова.

Такими словами в темі мобілізації експерти ІМІ визначили: “мобілізація”, “ТЦК”, “військовозобов’язаний” та “ухилянт”. Кожен випадок використання цих лексем у моніторинговий період був досліджений щодо емоційного забарвлення.

Моніторинг зафіксував 1287 публікацій, що містять слово “мобілізація”. Менш ніж половина з них – 45,54% – наводять цю лексему в нейтральному контексті. Дещо менше матеріалів мають негативну конотацію – 41,88%. Тим часом лише у 12,58% випадків слово “мобілізація” міститься у фразах з позитивним забарвленням.

Частина моніторингового періоду припала на час розгляду та ухвалення Верховною Радою закону про мобілізацію. Тому медіа були зосереджені на цій темі й часто вживали відповідну лексему. Можна також припустити, що цей фактор певною мірою вплинув на розподіл між різними емоційними акцентами в згадках про мобілізацію, збільшивши частку негативних. Адже висвітлення політичного процесу не могло обійтися без критичних зауважень. Водночас найчастіше лексема “мобілізація” в нейтральному контексті вживалася в повідомленнях щодо перебігу процесу розгляду законопроєкту, а також у бекграундах новин на дотичні до мобілізаційного процесу теми. 

Тим часом найбільше негативних згадок про мобілізацію було зафіксовано в матеріалах про окремі положення нового закону, що передбачають покарання за порушення, а також додаткові обов’язки та обмеження для громадян. 

• “У Раді визначились, як каратимуть за порушення правил мобілізації і військового обліку” (Апостроф)
• “Зміни до мобілізації: драконівські штрафи та нові сюрпризи для ухилянтів – що відомо” (ТСН)
• “Мобілізація в Україні: ухилянтам обмежуватимуть право керувати авто – що відомо” (ТСН)

До прикладів використання лексеми “мобілізація” поряд з негативними акцентами додались і критичні матеріали щодо змісту закону загалом. 

• “Чому закон про мобілізацію не буде ефективним” (Liga.net)
• “Між поганим і ще гіршим. Чому ми отримали такий закон про мобілізацію?” (Українська правда)

Негативного контексту додали й конфлікти та скандали навколо мобілізації.

• ”Маляр вибачилася перед депутаткою Совсун, яку довела до сліз в ефірі “Нового відліку” на Суспільному” (Суспільне)
• “Багаті-непридатні”. Історія відпочинку столичної молоді під час мобілізації” (Українська правда)

Зрештою, навіть спроба командувача Сухопутних військ заохотити українців мобілізуватися не видається позитивною.

Відповідні новини завдяки словам командувача, що потрапили до заголовків, більше скидаються на погрозу.

• “Відсидітися нікому не вдасться”: Павлюк закликав українців мобілізуватися до ЗСУ” (Gazeta.ua)
• “Відсидітися нікому не вдасться, – Павлюк закликав українців мобілізуватися до ЗСУ” (24 канал)

Щоб висвітлити мобілізацію в позитивному контексті, медіа побачили менше приводів. Серед таких поодинокі інтерв’ю з військовослужбовцями.

• “Хлопців треба міняти кожні 2 дні, – військовослужбовець ЗСУ про важливість мобілізації” (24 канал)

Водночас аудиторію сповістили про норми закону, що передбачають покращення для військовослужбовців. А також про позитивні оцінки мобілізаційного законодавства з боку представників влади.

• “Відпустка, компенсації та винагорода: які заохочення для військових з'явилися у новому законі про мобілізацію” (РБК-Україна)
• “Схвалений Радою закон про мобілізацію допоможе військовому керівництву країни – Зеленський” (Суспільне)
• “Це найкращий варіант – омбудсмен Лубінець прокоментував прийнятий мобілізаційний закон” (Новини Live)
• “Мобілізація в Україні: в Міноборони назвали основні переваги е-кабінету призовника” (Фокус)

Втім, відсоток згадок про мобілізацію в позитивному контексті був би значно меншим без історій від селебріті, які вже мобілізувалися, мають такі наміри або принаймні заявляють про свою моральну готовність вступати до армії.

• “Якщо не готові йти до війська – допомагайте”: популярний український відеоблогер приєднався до лав ЗСУ” (Obozrevatel)
• “Відомий музикант йде у ЗСУ. Він звернувся до українців із проханням” (РБК-Україна)
• “Готова стати в стрій: відома радіоведуча заявила, що хоче вступити до лав ЗСУ” (Апостроф)
• “Міша Крупін зізнався, чи готовий піти на фронт, якщо отримає повістку” (Новини Live)

Цікаво, що внесок селебріті в утвердження позитивного сприйняття мобілізації українцями якщо не більший, то принаймні співмірний із внеском влади.

ТЦК

Під час моніторингу зафіксовано 610 публікацій, де вжито абревіатуру “ТЦК”. У більшості випадків – 52,96% – йдеться про нейтральний контекст. Водночас 43,93% таких матеріалів мають негативне емоційне забарвлення. Позитивні ж акценти помічено лише в 3,11% випадків вживання абревіатури “ТЦК”.

Більшість нейтральних згадок про ТЦК у моніторинговий період пов’язана з роз’ясненнями норм нового закону про мобілізацію. 

• “Не повістка: ТЦК може надсилати новий документ громадянам, що він означає” (Телеграф)
• “Відміна обмежено придатних та зниження призовного віку: в ТЦК розповіли, коли запрацюють зміни” (УНІАН)
• “Подати персональні дані можна не обов'язково через ТЦК: адвокат пояснив алгоритм дій військовозобов'язаних чоловіків” (Еспресо)
• “Що зобов'язані робити працівники ТЦК перед врученням повістки – нові правила” (Новини Live)

Водночас навіть у матеріалах щодо роз’яснення норм законодавства окремі не надто обмірковані та грамотні заголовки додали негативну абревіатурі “ТЦК”.

• “Мобілізація у 2024 році: ТЦК зможуть забирати автівки в українців і підприємств” (24 канал)
• “ТЦК зможуть забирати авто в підприємств та звичайних громадян: подробиці з фінальної версії законопроєкту про мобілізацію” (Телеграф)
• “У поліції Києва розповіли, скільки ухилянтів розшукують за запитом ТЦК” (Obozrevatel)

Втім, приводи для згадок про ТЦК у негативному контексті на цьому не вичерпуються. 

Повз увагу медіа не проходять ситуації, коли співробітники центрів комплектування дають приводи для справедливих нарікань, переважно через зловживання та корупцію.

• “На Львівщині начальника ТЦК засудили за мобілізацію чоловіка: що було не так і що вирішив суд” (Телеграф)
• “Фіктивно зараховував на службу футболістів: командира ТЦК чекає суд” (Кореспондент.net)
• “Начальника Солом'янського ТЦК понизили в посаді після інциденту з повісткою для журналіста “Слідство.інфо” (Еспресо)

Також не додають позитиву конфлікти між цивільними громадянами та співробітниками ТЦК, що виникають через неправомірні дії останніх.  

• “Новий скандал із ТЦК: під роздачу потрапила дитина-сирота – били так, що всі органи болять (відео)” (ТСН)
• “Злетів з котушок”: на Одещині співробітник ТЦК погрожував персоналу поліклініки” (УНІАН)

Навіть коли виявляється, що конфлікт був спровокований цивільними, у відповідних публікаціях абревіатура “ТЦК” однаково може згадуватись у негативному контексті.

• “На Буковині працівник ТЦК відкрив вогонь, щоб відігнати натовп розлючених громадян” (Gazeta.ua)
• “Жінка палицею побила авто ТЦК на Хмельниччині. Її оштрафували на 85 грн” (Цензор.Нет) 

Реакції на повідомлення про конфлікти, як видається, не здатні нівелювати негатив. Моніторинг не зафіксував жодної публікації зі згадкою про ТЦК у позитивному контексті, що посилалася б на спростування, заперечення чи виправдання представників цих установ.

• “У Хмельницькій області активістка скаржиться на побиття в ТЦК. Військові кажуть, що вона “справила потребу” в коридорі” (Гордон)
• “Обласний ТЦК відреагував на конфлікт своїх працівників із перехожим у Львові” (Zahid.net)
• “Покійному журналісту надіслали повістку. У ТЦК кажуть: Буває через неоновлені дані” (Liga.net)

Тим часом найбільш деструктивну роль у створенні образу ТЦК відіграють публікації, що поширюють недоведену, сумнівну та недостовірну негативну інформацію про роботу центрів комплектування.

• “Вимагали вийти з авто та пересісти в автобус, аби поїхати до ТЦК – подробиці скандалу” (Новини Live) 
• “Українця нібито “викрали” на блокпості й за 6 годин вивезли в ліс: реакція ТЦК (відео)” (Фокус) 
• “Сходив до військкомату і помер: рідні звинувачують ТЦК у смерті чоловіка, військові пояснили ситуацію” (ТСН) 
• “Екснардеп стверджує, що ТЦК підстрелили хлопця на Закарпатті: у військкоматі відповіли (відео)” (Фокус) 

Позитивні конотації щодо ТЦК у моніторинговий період виникали радше випадково, на тлі рішень західних партнерів України та завдяки окремим висловлюванням героїв публікацій.

• “Закон про мобілізацію: Веніславський розповів, як ТЦК впораються з мільйонами заявок на уточнення даних” (Телеграф)
• “Британія надала Україні обладнання для покращення роботи ТЦК” (Еспресо)
• “Я стою на обліку в ТЦК”. Притула пояснив, чому після отримання повістки і проходження ВЛК дістав відтермінування від мобілізації” (Гордон)

Зафіксовано лише поодинокі випадки, коли позитивний контекст публікацій у медіа став наслідком активностей самих ТЦК.

• “Львівський ТЦК створив відео для мотивації вступати у військо” (Zaхid.net)
• “Мій чоловік – ухилянт, заберіть його”: у ТЦК розповіли про незвичні випадки в роботі і як на них реагують” (Obozrevatel)

Звісно, важко знайти виправдання для тих медіа, що заради кліків поширюють недостовірні повідомлення щодо ТЦК. 

З іншого боку, пасивна реактивна позиція центрів комплектування є однією з причин закріплення за ними негативного образу. Нейтральні публікації цього не виправлять. А от активна промоція своєї діяльності, можливо, зменшила б хоча б кількість конфліктів із цивільними. Зрозуміло, що комунікаційні активності не звели б нанівець весь негатив, але принаймні збільшили б частку позитиву щодо ТЦК в інформаційному полі. 

Військовозобов'язаний

У 337 матеріалах зафіксовано використання слова “військовозобов’язаний”. 13,06% формулювань, що містять цю лексему, мають негативне забарвлення, тоді як позитивне мають лише 3,86% відповідних формулювань. Тому найпоширенішим контекстом для слова “військовозобов’язаний” виявився нейтральний – це 83,08% випадків вживання лексеми.

Велика частина нейтральних згадок про військовозобов’язаних міститься в бекграундах новин, пов’язаних із процесом мобілізації, зокрема з оновленням відповідного законодавства, де йдеться про “нові правила для військовозобов’язаних”. Більшість же матеріалів, що розповідають докладніше про ці правила, також мають нейтральну конотацію щодо слова “військовозобов’язаний”. 

• “Зеленський підписав закон про електронний кабінет військовозобов'язаного” (Українська правда)
• “Електронний кабінет військовозобов'язаного: чи може він замінити візит до ТЦК” (Фокус)
• “Новий закон про мобілізацію: коли військовозобов'язані та резервісти повинні оновити дані” (24 канал)
• “У Раді розповіли, коли ТЦК зможуть отримати дані реєстрів про військовозобов'язаних” (РБК-Україна)
• “Закон про мобілізацію: що мають зробити військовозобов'язані протягом 60 днів” (Gazeta.ua)
• “Подати персональні дані можна не обов'язково через ТЦК: адвокат пояснив алгоритм дій військовозобов'язаних чоловіків” (Еспресо)
• “Юристка пояснила, як військовозобов'язані українці можуть уточнити свої дані” (Новини Live)

Водночас згадки про військовозобов’язаних у негативному контексті зафіксовано здебільшого в матеріалах на ту саму тему, тобто щодо норм законодавства, що визначають порядок обліку громадян, які можуть підлягати мобілізації.

• “Реєстр військовозобов'язаних: в Раді розкрили спірні моменти законопроекту” (УНІАН)
• “Багато військовозобов'язаних можуть виявитись “порушниками”: у чому колізія з ТЦК” (Апостроф)
• “Персональні дані військовозобов'язаних триматимуть за кордоном – які ризики” (Новини Live) 
• “Можуть виникнути проблеми”: нардеп розповів про консульські послуги для військовозобов'язаних” (ТСН)

Так само теми реєстрації стосуються і більшість публікацій, що говорять про військовозобов’язаних у позитивному контексті. 

Щоправда, кількість таких матеріалів є настільки малою, що вони видаються випадковістю.

• “Міноборони: Реєстрація в електронному кабінеті військовозобов'язаних буде добровільною” (Liga.net)
• “Велика Британія допомогла українським ТЦК з технікою для роботи з реєстром військовозобов'язаних” (Deloua)

Тут можна дійти такого висновку: емоційне забарвлення публікацій у матеріалах, що містять форми лексеми “військовозобов’язаний”, залежить не так від інфоприводу та фактажу, як від формулювань. Тобто від вибору редакції, інше питання – наскільки цей вибір усвідомлений? 

Ухилянт

Слово “ухилянт” присутнє у 252 матеріалах онлайн-медіа за моніторинговий період. Дослідження не виявило жодного випадку вживання цієї лексеми з позитивною конотацією, а з нейтральною її вжито у 8,73% випадків. Отже, можна констатувати, що слово “ухилянт” у переважній більшості публікацій – 91,27% – наведено в негативному контексті.

Більшість випадків згадок про ухилянтів у нейтральному контексті пов’язана з роз’ясненнями нових норм мобілізаційного законодавства. 

• “Кого через 60 днів вважатимуть ухилянтами: як на практиці працюватимуть нові правила призову” (Фокус)
• “Чи приїде ТЦК шукати ухилянтів за кордоном: посол розтлумачив” (ТСН)
• “Депортації “ухилянтів” з інших країн в Україну не буде, – депутатка” (УНІАН)

Втім, ухилянт за визначенням є особою, що уникає покладених на неї обов’язків, тобто перебуває в певному конфлікті із законом. Тож навіть у матеріалах щодо нових законодавчих норм лексема наводиться в негативному контексті. 

• “Ухилянти і раніше порушували діючі закони – Зеленський про новий мобілізаційний закон” (Gazeta.ua)
• “Ухилянтам готують космічні штрафи: Рада розгляне нові законопроекти” (Апостроф)
• “Ухилянтів планують позбавляти права на керування транспортом: яку схему пропонують” (24 канал)
• “Це цілком прийнятно і можливо”. Кабмін планує обмежити надання послуг ухилянтам” (Liga.net)

Крім того, ухилянтів розшукують, затримують, карають, вони з ризиком для життя та здоров’я блукають прикордонними територіями, покарання також дістають їхні пособники.

Відповідно, такі історії, потрапляючи в медіа, приречені мати негативне забарвлення.

• “Стало відомо, скільки ухилянтів розшукують за запитом ТЦК в Києві” (Кореспондент.net)
• “На Одещині службовий пес затримав ухилянтів” (ТСН)
• “Ухилянт із Закарпаття програв апеляцію і замість умовного терміну отримав 3 роки тюрми” (Zahid.net)
• “Ще 24 перевізника відключили від системи “Шлях” за вивезення ухилянтів за кордон” (Delo.ua)
• “Колишньому прикордоннику, який намагався за гроші переправляти ухилянтів винесли вирок” (Українська правда)
• “Львів'янин-ухилянт, тікаючи до Молдови, зламав ногу – його врятували прикордонники” (Новини Live) 
• “У Карпатах затримали ухилянта, що блукав горами шість діб, – ДПСУ” (Цензор.Нет) 

Тож в інформаційному полі України є очевидним упереджене ставлення до ухилянтів. Тим більше що саме слово “ухилянт” має негативний відтінок. Тобто про об’єктивність та збалансованість у цьому разі говорити не випадає. Втім, це цілком очікувано в умовах війни.

*До моніторингової вибірки потрапили 20 найпопулярніших онлайн-медіа України: Obozrevatel, Цензор.Нет, ТСН, РБК-Україна, “Українська правда”, “24 канал”, УНІАН, NV, “Кореспондент.net”, “Фокус”, “Новини Live”, “Гордон”, “Еспресо”, “Телеграф”, “Апостроф”, Суспільне, Liga.net, Zaxid.net, Gazeta.ua, Delo.ua. За допомогою моніторингового робота ІМІ з кожного сайту витягнуто матеріали, що вийшли в період з 8 до 21 квітня 2024 року включно і містять лексеми “мобілізація”, “ТЦК”, “військовозобов’язаний” та “ухилянт”. Загалом експерти вручну опрацювали понад 1700 публікацій.

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).

Колаж на головній: ІМІ