Філософія пекарства, драми про полон та подорож крізь антиутопію. Що подивитися в кінотеатрах у травні
Філософія пекарства, драми про полон та подорож крізь антиутопію. Що подивитися в кінотеатрах у травні
Безумовно, синефілів у Києві, Львові й Одесі привабить 13-й фестиваль американського кіно «Незалежність», що триватиме з 9 по 15 травня. Програма складається з трьох секцій: ігрові картини, документальні стрічки та ретроспектива, присвячена видатним режисерам — братам Коенам.
Також у травні матимемо рекордну кількість українських прем’єр із початку повномасштабного вторгнення.
Відкриває цьогомісячний прокат документальний фільм Дмитра Кочнєва «Тісто». У доробку режисера вже є розвідка «Борщ. Секретний інгредієнт». Цього разу знімальна група вирушила в мандрівку Україною, аби поспілкуватися з кухарями, пекарями, кондитерами та гастрономічними дослідниками. Ці люди — автори й хранителі традицій, пов’язаних із виробами з тіста. Глядач дізнається, якою є філософія хліба, борошна, тіста та як вона всіх нас зв’язує між собою.
Інша неігрова картина присвячена війні: «Ми були рекрутами» Любомира Левицького. Продюсери кажуть про «документальний фільм, поданий в художній формі». Левицький зосереджується на характерах восьми бійців окремої Третьої штурмової бригади.
Так само про війну — ігрова драма «Обмін» (режисер Володимир Харченко-Куліковський). Її головний герой — лікар, сина якого захопили в полон російські окупанти. Сюжет будується на історіях двох сімей, де старші чоловіки взяли до рук зброю. В ролях — В’ячеслав Довженко, Дмитро Лінартович, Владислав Мамчур, Олег Примогенов.
У давно очікуваному «Відблиску» (режисер Валентина Васянович) теж зачіпається тема полону. Український військовий хірург Сергій потрапляє в полон. Герой стає свідком страшних сцен катування українців окупантами. Після обміну полоненими Сергій повертається додому й пробує знайти сенс життя шляхом відбудування відносин із дочкою та колишньою дружиною, наново вчиться бути людиною, бути батьком, здатним кохати та підтримувати своїх близьких. «Відблиск» є першим суто українським фільмом, відібраним в основний конкурс Венеційського кінофестивалю.
«Будинок “Слово”. Нескінчений роман” Тараса Томенка, відзнятий у 2021-му, — ще одна з передвоєнних стрічок, що виходять у прокат тільки зараз.
Спочатку Томенко зробив «Будинок “Слово”» (2017) — документальне дослідження знаменитого харківського будинку, заселеного письменниками Розстріляного відродження. Цього разу оповідь розгортається в жанрі історичної драми. Дія починається із заселення видатних українських літераторів у комфортні квартири кооперативного будинку «Слово», збудованого за наказом Сталіна в Харкові у 1927 році. Новосели стали учасниками експерименту, спрямованого на виведення нового типу радянського письменника. Неочікувано для мешканців «Слова» до них підселяють нікому не відомого молодого автора Володимира Акімова. З його появою в будинку починаються дивні й трагічні події. Головні ролі зіграли Дмитро Олійник, В’ячеслав Довженко, Ніна Набока, Юрій Одинокий, Борис Георгієвський, Андрій Ісаєнко, Роман Ясіновський.
Мелодрама Тоні Ноябрьової «Ти мене любиш?» — фільм на тему 1990-х, котра разом із війною стала панівною в нашому кіно. Юна Кіра проживає своє дорослішання на тлі розпаду СРСР і несподіваного розлучення її батьків після 20 років ідеального, як їй здавалося, спільного життя. Привертає увагу робота Карини Химчук у головній ролі.
Що ж до світового репертуару, то тут насамперед варто порекомендувати британську драму «Одне життя» (режисер Джеймс Говз) через участь двох зірок екстракласу: Ентоні Гопкінса та Гелени Бонем Картер. Головний герой картини — британський біржовий маклер Ніколас Вінтон — відвідує Чехословаччину наприкінці 1930-х років і в умовах фашистської окупації намагається врятувати єврейських дітей. Згодом, через багато років, Вінтона запрошують на телевізійне токшоу, де він нарешті дізнається всю правду про ті події. Ян Фрір у Time Out схарактеризував фільм як «історію Другої світової війни, розказану традиційно, але піднесену чудовим Ентоні Гопкінсом».
У фільмографії австралійського режисера Джорджа Міллера є чимало успішних фільмів. Утім, проєкт усього його життя — сага про офіцера Основного силового патруля Макса Рокатанскі, він же Шалений Макс. Минають роки, але пригоди на небезпечних дорогах антиутопічної Австралії захоплюють нові й нові покоління глядачів.
У новій частині під назвою «Фуріоза: Шалений Макс. Сага» юну Фуріозу (Аня Тейлор-Джой) викрадають із Зеленого Місця Багатьох Матерів і віддають у руки великої Байкерської Орди.
Пробираючись разом Пусткою, викрадачі натрапляють на Цитадель Несмертного Джо. Поки тирани воюють за панування, на Фуріозу чекає багато випробувань у спробі знайти шлях додому — і допомогу в цьому їй надає самотній лицар постапокаліптичних доріг Шалений Макс (Кріс Гемсворт).
Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»