Форум «Україна-2024»: як пройшла «чесна розмова» влади з народом

Форум «Україна-2024»: як пройшла «чесна розмова» влади з народом

27 Лютого 2024
3082
27 Лютого 2024
08:00

Форум «Україна-2024»: як пройшла «чесна розмова» влади з народом

3082
Трохи вражень про захід з нагоди других роковин повномасштабної війни в Україні.
Форум «Україна-2024»: як пройшла «чесна розмова» влади з народом
Форум «Україна-2024»: як пройшла «чесна розмова» влади з народом

З нагоди других роковин повномасштабного вторгнення російських військ до України Офіс президента України організував Форум «Україна-2024» або, як сказав в анонсі речник президента Сергій Никифоров, «чесну розмову про наш шлях далі». Обіцяли, що це буде серйозне та доросле спілкування влади з народом через пресу, а на завершення запланували пресконференцію президента Зеленського.

Збір журналістів у зазначеному місці почали ще вранці, за дві години до початку заходу. З міркувань безпеки, що цілком зрозуміло, про локацію заходу мали знати лише учасники, організатори та запрошена преса. Проте шеренги операторів з триногами, які прямували недільного ранку у визначене місце один за одним, виказували перехожим, де буде форум.

Цього разу журналістів не змушували юрмитися в тісному холі, як на минулій пресконфереції в грудні 2023 року, а почали запускати у приміщення одразу. Тобто швидше приїхав — швидше зайдеш, і зможеш випити кави з випічкою, адже попереду цілий день напруженої роботи.

Захід був у тому ж приміщенні, що і груднева пресконференція. Щоправда, розвернули цього разу все на 90 градусів і аудиторія розташовувалась впоперек видовженого приміщення — і це суттєво покращило видимість спікерів.

Зал, у якому відбувався Форум «Україна-2024»

Проте посередині виділили місця для посадовців та різних запрошених гостей, заздалегідь поклавши на них аркуші з видрукованими прізвищами запрошених. А пресу розташували по боках.

Організатори з помилкою написали прізвище міністра оборони Рустема Умєрова, який зрештою виступав першим. Багато говорив про плани для забезпечення української армії та про роботу у напрямку збільшення прозорості закупівель Міноборони.

Міністр оборони України Рустем Умєров

Далі міністр з питань стратегічних галузей Олександр Камишін говорив про розбудову оборонно-промислового комплексу, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров — про те, як ІТ-сектор включився в оборонку і як українському ОПК все більше сприяє розвиток моделей штучного інтелекту. І що загалом ворог скоро отримуватиме багато сюрпризів на землі, на воді та в небі і всі вони, мовляв, будуть високотехнологічні. «Я впевнений, що ми з вами в цьому році будемо бачити багато нових перемог завдяки асиметричним технологічним рішенням, які сьогодні виробляються в Україні», — підсумував завжди оптимістичний Михайло Федоров. Далі були виступи заступника головнокомандувача ЗСУ Вадима Сухаревського, який говорив про розвиток безпілотних систем, а також міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Їхні промови мали показати українцям, що країна не стоїть на місці, ОПК розвивається, а армія стає все більш технологічною.

Заступник головнокомандувача ЗСУ Вадим Сухаревський

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко

Далі усім спікерам швидко винесли стільці і за планом мало відбутись щось подібне на пресконференцію або дискусію. Але графік заходу був настільки стислим, що про дискусію не йшлося, а журналісти встигли поставити лише три запитання на п'ятьох спікерів.

Перша сесія

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль

Так само відбувалась і друга сесія за участі прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який багато говорив про гроші, бюджет та фінансову допомогу партнерів, та голови Верховної ради Руслана Стефанчука, який після її закінчення, за лаштунками, відповів на запитання «Детектора медіа» щодо доступу журналістів до засідань парламенту.

Голова Верховної ради Руслан Стефанчук дає коментар журналістці «Детектора медіа»

Також виступили віцепрем’єри Юлія Свириденко та Олександр Кубраков і заступники голови Офісу президента Олексій Кулеба та Ігор Жовква. Можна довго розказувати, про що говорив кожен з них, але головне, що всі разом ніби повторювали слова Зеленського, коли той у перші дні вторгнення на камеру сказав: «Лідер фракції тут, голова Офісу президента тут, прем’єр-міністр Шмигаль тут, Подоляк тут, президент тут». Всі вони і справді досі тут, і загальним меседжем цієї сесії, здавалося, було сказати суспільству, що все під контролем, і влада знає, що робить. Але навіть із цими нескладними меседжами спікери вибивались з графіка настільки, що вже ні на запитання, ні на заплановану перерву на каву часу не вистачило.

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак

Одразу перейшли до наступної панелі, де керівник Офісу президента Андрій Єрмак говорив про Українську формулу миру та переговори з різними країнами щодо неї, а генпрокурор Андрій Костін та уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець — про російські воєнні злочини. Також виступив очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов — говорив про те, що росіяни вже готують на весну потужну ІПСО про нібито нелегітимність української влади та президента через відсутність виборів.

До нього також прозвучало запитання радниці Єрмака Дарії Зарівної, яка була модераторкою сесії, про те, як Україні розхитати Росію зсередини — на мить уявились заголовки в російських медіа на кшталт «Шок! Украинская хунта обсуждает, как ей расшатать Россию изнутри». Буданов відповів у своєму стилі, тобто без конкретики: «Нам треба працювати над видозміненням цього режиму. Для цього ми працюємо вже і, думаю, всім зрозуміло, як відбуваються ті чи інші події на території Російської Федерації. Повірте, це буде продовжуватися. І що довше Росія буде вести проти нас війну, то більше різних подій буде відбуватись на її території». В цьому контексті слово «подія» набуває цікавого та навіть вибухового забарвлення.

Дарія Зарівна та Андрій Єрмак

Що ж до Зарівної можна сказати, що вона певною мірою була зіркою цієї панелі. На відміну від двох попередніх модераторів — голови агенції «Інтерфакс-Україна» Олександра Мартиненка та ведучого телемарафону Вадима Карп’яка — вона з легкістю перебивала і Єрмака, і Буданова, і всіх решта, ставлячи уточнюючі запитання. А ще на прямому зв’язку був колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, який висловив слова підтримки Україні. І знову ж таки ця бесіда мала вселити у нас впевненість, що все на контролі, що Україна працює з партнерами, намагається притягнути Росію за воєнні злочини, повернути дітей та обов’язково вступить у НАТО.

Речник ГУР Андрій Юсов та очільник ГУР Кирило Буданов

А вже після завершення сесії Буданов раптово висловився дуже конкретно: сказав журналістам за лаштунками форуму, що, за даними української розвідки, російський опозиціонер Олексій Навальний помер від тромбу. Нагадаємо, що на цьому ж форумі президент Зеленський трохи згодом скаже, що Навального вбила російська влада.

Четверту сесію доволі неочікувано модерував відомий телеведучий Тімур Мірошниченко. Навіть хтось з колег пожартував у ложі для преси: «О, йшли на “чесну розмову” з народом, а потрапили на “Євробачення”». Але насправді це була розмова про соціалку — про освіту, охорону здоров’я, і власне про соціальну політику, зокрема у справах ветеранів. Тут же виступав радник керівника ОП Михайло Подоляк. Він відрізнявся з-поміж усіх представників влади. По-перше, чи не єдиний був у костюмі з білою сорочкою — це так незвично на тлі тактичного одягу або джинсів і світшотів, які останні два роки стали нормою для чоловічої частини української влади. По-друге, говорив він чи не найвпевненіше та найкрасномовніше з усіх, жестикулював, ставив акценти — одразу видно спеціаліста по комунікаціях. Він говорив про те, як Росія переконує увесь світ у своїй непереможності, як по всьому світу розходиться російська дезінформація, покликана переконати іноземців, що Україну не варто підтримувати.

Радник керівника ОП Михайло Подоляк

Після свого виступу у кулуарах форуму в коментарі для «Детектора медіа» він відповів на запитання про те, як оцінює зусилля української держави в протидії дезінформації. «Нам ще дуже багато треба працювати і було б бажано, щоб допомагали нам в цій боротьбі недержавні інституції. Під час війни багато недержавних інституцій взяло на себе відповідальність, цю роботу, і вдало співпрацюють і з державою, і з західними партнерами в цьому напрямку», — сказав Михайло Подоляк. Також він пояснив свої інтерв’ю росіянам та висловився щодо загроз, які несе застосунок телеграм.

Остання сесія на тему «Виміри війни: від геополітики до ідеологічної зброї»

Учасники останньої панелі також говорили про те, як Україні заважає російська пропаганда. Зокрема, секретар РНБО Олексій Данілов розповів про те, що росіяни всіляко нарощують зусилля, аби переконати партнерів не підтримувати Україну. Дмитро Кулеба розповів про боротьбу з цим та наративи, які Україна доносить партнерам. А голова СБУ Василь Малюк говорив про виявлення ворожих агентурних мереж в Україні. Голова Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко переконував, що якою б сильною та нездоланною не здавалась Росія, не все так гладко там і її суспільство потрохи розхитується, зокрема уже починають активізуватися рухи, подібні до тих, що свого часу змусили росіян піти з Афганістану та припинити Першу чеченську війну, — щось на кшталт спілки солдатських матерів. Модератором цієї зустрічі був журналіст та блогер Денис Казанський. Йому було помітно незручно перебивати посадовців, але доводилось, бо захід дуже сильно вийшов за рамки, а далі ж була головна подія цього дня — пресконференція президента.

Адже, щиро кажучи, те, що анонсували як серйозну та дорослу розмову з суспільством, переросло у низку звітів-брифінгів, де ключові посадовці з різних напрямків показували презентації з різними гарними цифрами та говорили про успіх успішний у своїй роботі. І майже без можливості поставити запитання, за винятком кількох коментарів у тих, кого вдалося спіймати після виступів. Словом, «серйозна доросла» розмова нагадувала парад брифінгів на тему «що я робив останні два роки».

З позитивного — на події не було акредитовано телеграм-каналів, принаймні їхніх табличок не було видно, та й в своїх каналах вони не влаштовували шоу з цієї події, на відміну попередньої пресконференції. З негативного — уже вдруге підряд в акредитації відмовили головному редактору видання «Цензор.нет» Юрію Бутусову. Хоча, щиро кажучи, це не здивувало, з огляду на давні і складні стосунки журналіста й ОП.

У момент, коли зайшов президент, стало зрозуміло, що розсадка журналістів по боках зали дуже незручна для фотографів. Бо якщо під час попередніх виступів медійники могли практично вільно ходити по залу, міняючи плани зйомки, то з приходим президента заходи безпеки посилили і фотографи мусили проявляти неабияку спритність.

А ще таблички для медійників були надруковані дрібним шрифтом і ще під час сесій деякі модератори могли ледь розгледіти, що на них написано.

Андрій Єрмак не відводить очей від президента

Що ж до самої пресконференції, то загалом вона була набагато кращою, ніж у грудні. Запитання журналістів були коротші, чіткіші та добре сформульовані. Якщо минулого разу за дві години журналісти поставили Зеленському 32 запитання, то цього разу 39. Але і сам президент був суттєво стистілшим. Якщо минулого разу він відверто дратувався, відповідаючі на запитання журналістки «Дзеркала тижня» Інни Ведернікової, то цього разу подібних випадів практично не було. За винятком хіба що запитання японського журналіста, який запитав про причини звільнення головнокомандувача Валерія Залужного, — було помітно, що це запитання його вже дратує і взагалі на цю тему говорити він не хоче. «Чому я когось змінюю — це наш внутрішній момент», — різко відповів Зеленський.

Роман Кравець, «Українська правда», запитав президента про його зустріч віч-на-віч з Путіним в Парижі у 2019 році

Щоправда, і не було гострих запитань. Не скажеш, що це була «тепла ванна», але навіть запитання на такі болючі теми, як відсутність оборонних рубежів за Авдіївкою, звучали доволі м’яко. Відповідаючи на це запитання Зеленський фактично переклав відповідальність за це на міністра оборони Рустема Умєрова та головнокомандувача Олександра Сирського. Подібним чином Зеленський відповів і на запитання щодо мобілізації, по суті адресувавши його депутатам Верховної Ради.

Президент «Радіо Свобода» Стів Капус спитав про те, чи змінилася за два роки уява президента про те, якою має бути перемога

Окремо хочеться відзначити іноземних колег з Польщі, Туреччини та Азербайджану, які ставили запитання українською: хтось — кращою, хтось — гіршою, але ж усі вони звучали дуже мило. Загалом по настрою заходу читалося, що він більше розрахований на іноземну аудиторію: іноземцям частіше давали можливість поставити запитання, хоч українських журналістів було більше, з деякими іноземними журналістами, як-от з італійцем чи поляком, президент переходив на короткі діалоги. Не раз президент наголосив, наскільки нам важлива і фінансова, і безпекова допомога Заходу. Та дорікнув союзникам, що, попри обіцянки, чотири бригади ЗСУ не отримали очікуваної зброї і не змогли вступити в бій. Сказав також про сподівання на Конгрес США та про доленосність виборів президента Америки.

Один жарт, хоч і не дуже веселий, на пресконференції все ж таки був: відповідаючи на запитання кореспондентки французського телеканалу LCI про перспективи надання Францією Україні літаків Міраж-2000, президент сказав: «Так, ми говорили про літаки. Дякую»

Що ж до медійних питань, то неприємно здивувала відповідь президента журналістці Liga.net щодо незаконного стеження за колективом Bihus.info. «Мені все одно, хто був замовником», — відповів президент, додавши, що очільника ДЗНД СБУ після цього випадку звільнено, а сам відділ збираються розформувати. Після цієї репліки було трохи дивно чути його відповідь на запитання журналісту Army TV: «Ми сподіваємося на допомогу журналістів, щоб люди жили в реальному інформаційному просторі», зокрема, в складному питанні комунікації необхідної мобілізації.

«Детектору медіа» уже вкотре на пресконференціях президента його речник Сергій Никифоров не дав можливості поставити запитання, у приватних розмовах пояснюючи це тим, що ми — нішеве видання. І не посперечаєшся, бо пишемо про медіа, дезінформацію, фейки та медіаграмотність. Що, як неодноразово зазначили самі спікери форуму, є одними з ключових викликів під час великої війни. 

На грудневій пресконференції журналістка парламентського каналу «Рада» запитала про підсумки року для сім’ї Зеленського, що було, м’яко кажучи, дивним, на тлі того, що журналісти не встигли поставити безліч більш важливих для держави запитань. А цього разу журналіст цього каналу запитав про те, яку ціну платить Україна протягом війни. Зеленський (вперше з 2022 року, коли про 9 тисяч загиблих сказав Валерій Залужний) назвав кількість загиблих — за його словами, від початку вторгнення загинули 31 тисяча українських військових. Ця інформація шокувала, адже впродовж майже півтора року ці дані не розголошували. Після цього українськими соцмережами пішли суперечки щодо того, наскільки реальна ця цифра, а також щодо того, чи взагалі варто було ці дані озвучувати.

Фото: Максим Полищук

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3082
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду