Щорічне опитування USAID/Internews про медіаспоживання дозволяє краще зрозуміти звички споживання новин українцями під час протистояння країни повномасштабній російській агресії протягом понад 18 місяців. Очні інтерв’ю та фокус-групи проводилися з липня до вересня цього року.

Опитування продемонструвало продовження тенденції до зниження споживання новин через телебачення. Більшість дорослих українців (76%) отримують новини із соціальних мереж, а частина людей, які користуються одночасно телебаченням і соціальними мережами для отримання новин, стрімко зменшується – лише 21% у 2023 році.

У 2021 році лише 20% українців використовували Telegram як джерело новин. Це число різко зросло до 60% після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Цього року Telegram залишається основною соціальною мережею для споживання новин, демонструючи значне зростання до 72%.

Близько 40% респондентів переглядають новинні сайти, що робить цю групу медіа другим за важливістю для українців джерелом інформації. Телевізійні канали втрачають свою популярність як джерело новин. Якщо у 2015 році 85% українців дивилися новини по телевізору, то у 2023 році ця частина скоротилася до 30%.

Більшість українців використовують смартфони для перегляду новин: 87% від загальної кількості респондентів і 97% молодших осіб віком 18 – 35 років.

Українці висловлюють високий рівень довіри до інформації, яка надходить від родини (82%), друзів (75%), Генерального штабу ЗСУ/Міністерства оборони (80%). Медіа (телебаченню, радіо, газетам та онлайн-медіа) довіряють 53% респондентів. І все більше людей довіряють медіа як джерелу інформації, ніж не довіряють (31%).

80% респондентів знають про телемарафон «Єдині новини», але молодь, як правило, не знає про нього і не використовує для отримання новин та інформації. Проте 55% респондентів сказали, що дивляться його принаймні раз на місяць. Марафон подобається тим, хто його дивиться. 65% вважають, що телемарафон має продовжуватися. Учасники фокус-груп, які дивилися його, сказали, що вони вважають його більш позитивним на тлі негативного інформаційного середовища щодо новин про війну. Саме через це певні групи не довіряють марафону, зокрема мешканці тимчасово окупованих територій, ті, хто проживає у зонах, найбільш постраждалих від  війни, а також військовослужбовці.

Серед радіостанцій найпопулярнішим джерелом новин є Українське радіо, що свідчить про високий рівень довіри до суспільного мовлення України.

Більшість респондентів (84%) знають про існування дезінформації, а 72% тих, хто знає про такий контент, стверджують, що вміють відрізнити дезінформаційний контент від правдивого. Однак лише 38% осіб, котрі обізнані про дезінформацію, вважають її нагальною проблемою, найбільш ймовірно, через те, що люди схильні бути надто впевненими у своїй здатності відрізнити дезінформацію від правди.

Internews співпрацював із моніторинговими медіаорганізаціями та партнерами з медіаграмотності, такими як Інститут масової інформації, Детектор медіа, Інститут демократії ім.Пилипа Орлика, Академія української преси та Інтерньюз-Україна для розробки короткого тесту, який перевіряє вміння респондентів відрізняти правдиві історії від дезінформації. Результати цього року були схожі на минулорічні. Дещо більша кількість, ніж минулого року, правильно визначила один чи декілька текстів із трьох (78%), але менша кількість правильно ідентифікувала всі три повідомлення (8% порівняно з 14% у 2022 році).

Хоча більшість українців стикалися з поширеними російськими дезінформаційними наративами, більше респондентів назвали їх неправдивими, аніж правдивими. Зокрема, українці вкрай мало вірили в те, що Україна не зможе перемогти Росію або що український уряд несе відповідальність за розбіжності у православній церкві.

Цього року у рамках дослідження USAID/Internews також проводилися фокус-групи та глибинні інтерв’ю із внутрішньо переміщеними особами (ВПО), українськими біженцями за кордоном, мешканцями тимчасово окупованих територій та військовослужбовцями, щоб вивчити їх звички медіаспоживання. Більшість респондентів фокус-груп заявили, що підтверджують інформацію, яку отримують із медіа та офіційних джерел, безпосередньо спілкуючись із людьми, які могли бути свідками подій. Це включає пошук новин від родичів і друзів, котрі перебувають у зоні подій, ВПО, які перевіряють інформацію про свої рідні міста з тими, хто зараз там мешкає, а військовослужбовці роблять перехресну перевірку новин через колег на передовій. Переселенці адаптувалися до нового місця проживання, але вони, як і українці за кордоном, досі стежать за місцевими медіа з рідного міста, щоб дізнатися, що там відбувається. Люди на тимчасово окупованих територіях також покладаються на Telegram та інші соціальні мережі, які не заблоковані російськими окупаційними адміністраціями.

Незважаючи на тривалу війну, 25% українців висловили готовність платити за підписку на улюблені онлайн-медіа, і цей відсоток продовжує повільно зростати з 2021 року. Для українських медіа, які шукають додаткові фінансові ресурси через моделі членства, це важлива інформація, аби зрозуміти, як найкраще скористатися цією можливістю.

Завантажте повну версію дослідження Українські медіа, ставлення та довіра 2023р.

Про дослідження

Дослідження “Українські медіа, ставлення та довіра 2023р.” було виконано дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження — вивчити звички українців щодо споживання медіа, а також їх довіру до медіа, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні. У липні-вересні 2023 року представники InMind опитали 3,250 респондентів у восьми областях України. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Контакти для запитів: за додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до Тетяни Степикіної за телефоном +38 067 341 42 46 або е-мейлом tstepykina@internews.org

Про Internews в Україні

Internews — міжнародна неприбуткова організація, яка підтримує незалежні медіа у 100 країнах. Internews навчає журналістів, протидіє дезінформації та пропонує бізнес-експертизу, щоб допомогти медіа стати фінансово незалежними. Протягом 40 років ми допомагаємо партнерам, щоб мільйони людей мали доступ до надійної інформації, яка рятує життя, покращує засоби до існування та закликає владу до відповідальності.

Починаючи з 1993 року, Internews працює з журналістами, активістами громадянського суспільства та представниками влади задля підвищення якості та дієвості успішних і незалежних медіа в Україні. Internews допомагає українським медійним організаціям розвивати їхні лідерські якості та професійну майстерність, надаючи технічну допомогу завдяки фінансовій підтримці міжнародних донорських організацій.

Дізнайтеся більше про діяльність Internews за посиланнями: www.internews.in.ua та www.internews.org

Слідкуйте за Internews у Facebook: www.facebook.com/media.internews

Опитування було здійснене за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст дослідження є виключно відповідальністю Internews і не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду США.

Фото: Getty Images