Енн-Марі Тревельян: «Схоже вторгнення, яке здійснила Росія на Україну 24 лютого, може статися будь-де, зокрема в Індо-Тихоокеанському регіоні»

Енн-Марі Тревельян: «Схоже вторгнення, яке здійснила Росія на Україну 24 лютого, може статися будь-де, зокрема в Індо-Тихоокеанському регіоні»

30 Жовтня 2023
2041
30 Жовтня 2023
13:00

Енн-Марі Тревельян: «Схоже вторгнення, яке здійснила Росія на Україну 24 лютого, може статися будь-де, зокрема в Індо-Тихоокеанському регіоні»

Єгор Брайлян
Аналітик ГО «Детектор медіа»
2041
Про те, як війна в Україні та російська дезінформація змушують протилежну частину планети дбати про оборону й медіастійкість.
Енн-Марі Тревельян: «Схоже вторгнення, яке здійснила Росія на Україну 24 лютого, може статися будь-де, зокрема в Індо-Тихоокеанському регіоні»
Енн-Марі Тревельян: «Схоже вторгнення, яке здійснила Росія на Україну 24 лютого, може статися будь-де, зокрема в Індо-Тихоокеанському регіоні»

Російське повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року мало наслідком посилення уваги країн Заходу до Індо-Тихоокеанського регіону (Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія, Австралія, Нова Зеландія, острови Тихого океану). Це було пов’язано зі збільшенням регіонального впливу Китаю, економічним і демографічним значенням регіону.

Україна зі свого боку теж активізувала роботу в Азії, особливо в питанні боротьби з російською пропагандою, розбудові стратегічних комунікацій і збільшенні дипломатичної присутності там. Аналіз інформаційного простору просторого регіону, особливо ключових держав (наприклад Індії, Індонезії, Австралії, Японії) теж є одним із нагальних питань для українських дослідників дезінформації.

Під час 10-го Варшавського безпекового форуму аналітик Центру досліджень «Детектора медіа» Єгор Брайлян мав нагоду поспілкуватися з державною міністеркою з питань Індо-Тихоокеанського регіону Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Енн-Марі Тревельян. В інтерв’ю для «Детектора медіа» урядовиця розповіла про вплив російсько-української війни на Індо-Тихоокеанський регіон, поточну політику Великої Британії там і боротьбу з російською пропагандою.

Як ви бачите вплив російського повномасштабного вторгнення в Україну на Індо-Тихоокеанський регіон?

— Зрозуміло, що його вплив відчувався тут, у Європі. Водночас той шок, коли Путін вирішив вдертися в Україну, був загальним ударом по всьому світу. Велика Британія впродовж кількох місяців заявляла про нарощування російських військ. І ми очікували, що Путін може порушити цю лінію суверенітету.

Те, що ми бачили відтоді, демонструє, що є незаконним вторгненням на територію суверенітету іншої держави. Якщо Путін може це зробити, то це можуть зробити й інші.

І завдання, з яким ми всі стикаємося, — це постійна підтримка української хоробрості в боротьбі з цим вторгненням до тих пір, поки не буде досягнуто мирного результату.

Я думаю, що це великий виклик. У будь-якому випадку Індо-Тихоокеанський регіон далекий від Європи. Відтак те, що зробив Путін, — не лише незаконне вторгнення, але й варварська війна, яку він приніс на українську землю, — може статися будь-де.

Якщо ми не продемонструємо свою відданість захисту наших суверенних кордонів, інші країни світу можуть очікувати такої загрози.

А в Індо-Тихоокеанському регіоні є такі важливі країни як Австралія, Японія, Тайвань, Індія. Багато країн, для яких постояти за себе дуже важко. Отже, має бути усвідомлення того, що об’єднання зусиль є єдиним способом протистояти цим диктаторам, які порушують норми Статуту ООН.

Існує 141 країна, які сказали, що порушення Статуту ООН є неприйнятними (мається на увазі резолюція Генасамблеї ООН «Про справедливий і сталий мир в Україні», затверджена 23 лютого 2023 року. — «ДМ»).

Яка роль Індо-Тихоокеанського регіону в реалізації стратегії «Глобальна Британія», затвердженої у 2021 році?

— Одним із ключових інструментів, які Британія отримала після виходу з ЄС, була зовнішня політика. Ми раптом отримали контроль, відповідальність за свою зовнішню політику.

Отже, ми користуємося нагодою, щоби справді зміцнити відносини в Індо-Тихоокеанському регіоні — частині світу, де, на нашу думку, буде відбуватися найважливіше в економіці протягом наступних 20–30 років. Це неймовірний регіон, де багато молодого населення, яке принесе багато можливостей у Велику Британію.

Ми також хочемо бути в різних частинах регіону через угоди про вільну торгівлю з Австралією, Новою Зеландією. Велика Британія долучилася до Всеосяжної та прогресивної угоди про транстихоокеанське партнерство.

Ми спостерігаємо значне зростання торгівлі Британії із Сингапуром, зокрема підписання угоди про цифрову економіку (перший подібний документ у світі). Угода може стати основою для спільного розв’язання деяких із цих великих економічних і ширших проблем (боротьба за доступ до технологій).

Але надзвичайно важливим є також долучення досвіду й абсолютної справжньої відданості, яку ми демонструємо з Україною щодо питань свободи судноплавства та відкритих водних шляхів. Це потрібно, щоби зробити Індо-Тихоокеанський регіон вільним, адже це критично важливо для інтересів Великої Британії, а також для регіону в цілому.

Отже, нині Британія працює на кількох рівнях із регіоном. І на практиці ми відкриваємо нові посольства на тихоокеанських островах, в інших частинах Індо-Тихоокеанського регіону. Зараз уже є посол Сполученого Королівства при АСЕАН у Джакарті.

Ми на практиці демонструємо нову прихильність Великої Британії до регіону, тому що це важливо для нас. Необхідно зробити все, що ми можемо, для підтримки роботи з цими країнами.

 Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак

У нас є нова взаємна угода з Японією, яку прем’єр-міністр Сунак підписав у січні. Є наші зобов’язання перед індо-тихоокеанськими партнерами. І це справді дуже важливий і захопливий регіон із великим потенціалом.

Союз AUKUS (воєнний союз Австралії, Сполученого королівства та Сполучених Штатів Америки. — «ДМ») був створений для передачі військових технологій в Австралію. Як можна перенести цей досвід щодо підтримки України?

— Ви цілком праві. AUKUS — це про те, що Сполучене Королівство та США будуть будувати підводні човни на атомному паливі для Австралії. І відповідну систему безпеки для Австралії.

Стримування тих країн в Індо-Тихоокеанському регіоні, які, можливо, прагнуть посилити свою агресивну поведінку, є питанням номер один. Єдиний спосіб надійного стримування — це мати збалансовану оборонну присутність у регіоні.

  AUKUS (карта Council on Geostrategy)

Австралія активізувала роботу та заявила, що прагне взяти на себе зобов’язання як нації, яка хоче серйозно захищати демократичні свободи. Частина цих зобов’язань полягає в тому, що демократія не дається просто так і її варто захищати.

У Британії є відповідна промислова база, щоби створити підводні човни для Австралії.

Співпрацюючи з нашими промисловими партнерами та союзниками по всьому світу, ми знаходимо правильний спосіб обміну технологіями, щоб забезпечити їхній кращий захист. Це постійний виклик, на жаль, через незаконне вторгнення Путіна в Україну.

Через війну Росії проти України глобальний промисловий оборонний комплекс значно активізувався. Україна завжди мала блискучий інженерно-оборонний потенціал.

Пострадянська спадщина.

— Я маю на увазі, що так, але тут є інженерний талант. Українці талановиті. Я думаю, що буде багато можливостей для України стати справді важливою частиною міжнародного оборонного партнерства. У довгостроковій перспективі британські оборонні підприємства світового класу можуть стати частиною промислового комплексу України.

Нещодавно я була в Сеулі. Я була дуже вражена оборонним партнерством там.

Справді цікаво, що Східна Європа, особливо Польща, виходить на глобальний рівень співпраці партнерів, які хочуть захищати свободу. Це нові цікаві відносини, побудовані в Індо-Тихоокеанському регіоні (угода про закупівлю зброї в Республіці Корея Польщею. — «ДМ»).

Яким ви бачите шлях боротьби з російською дезінформацією, яка поширюється в Індо-Тихоокеанському регіоні?

— Я думаю, що в усьому світі, а не лише в Індо-Тихоокеанському регіоні, ми не повинні недооцінювати російську дезінформацію. Росіяни використовують її як частину воєнного мистецтва — цілком ефективно.

Тому інформаційний та кіберпростір — це теж зона бойових дій, яку росіяни використовують агресивно. І ми бачимо, що це виклик для всіх нас. Важливо, хто помічає дезінформацію та як ми намагаємося цьому протистояти на різних рівнях.

Ми маємо допомагати, щоб більше подумати про наших пильних громадян. Я думаю, що ключова роль належить освіті. Для цього ми маємо посилити можливості бути пильними в кіберпросторі, навчаючи наш бізнес, наших дітей. Дезінформація — це прихована річ, і якщо ви не звертаєте уваги, це може вас обдурити.

У будь-якому сенсі ми проводимо досить багато роботи з питань кібербезпеки в низці індо-тихоокеанських країн, щоб допомогти їм створити захист національної інфраструктури.

В цій сірій зоні бойових дій ми всі маємо бути пильними. Нам потрібно навчити своїх людей розуміти, що російська дезінформація надходить до них електронною поштою, шахрайством, через соціальні мережі — якщо ви знаєте, що шукаєте.

Але цю пильність потрібно розуміти ширше. Люди мають розуміти, що кіберпростір — це теж поле війни, а дезінформація дуже реальна й відносно дешева для поширення. Ми маємо бути більш пильними, щоб наступне покоління могло зрозуміти й побачити загрозу від впливу російської дезінформації.

Головне фото: Енн-Марі Тревельян/Warsaw Security Forum

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2041
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду