26 вересня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорив законопроєкт про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстр. № 10000 від 15.09.2023, Кабінет Міністрів України).

Депутати запропонували збільшити фінансування регулятора, а також державних програм на підтримку розвитку державної мови та культурної дипломатії. Також вирішили  провести  наступні засідання, щоб обговорити ситуацію з іномовленням, мовною політикою і туризмом. Про це сказав голова комітету Микита Потураєв (фракція «Слуги народу»).

Члени комітету висловили занепокоєння призупиненням збільшення фінансування Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Також серед спірних питань зміни до законодавства, за яким Міністерство юстиції має погоджувати нормативно-правові акти Нацради. Член регулятора Олександр Бурмагін зазначив, що в разі прийняття цієї норми усі ухвалені Нацрадою підзаконні акти «стануть колізійними». «Вже прийнято 17 підзаконних актів. Тепер вся підзаконна нормативно-правова база буде під питання. Точно ми не зможемо вносити зміни без юстування. Це зупинить роботу регулятора на невизначений час», — сказав він.

Микита Потураєв запевнив, що комітет звернеться до спікера з пропозицією проведення наради, щоб вирішити це питання.

Член комітету від фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович висловив думку, що культура фінансується за залишковим принципом. І на сферу культури виділено трохи більше 1% від усієї суми. «Збільшення фінансування на кіно та книги. Важливо, щоб ці кошти були виділені на зростання цієї індустрії», — сказав він.

Він звернув увагу на збільшення фінансування поліцейських органів, яке співмірне з усією сферою культури: «Бюджет спрямований на побудову поліцейської держави, а не державу культури». За його словами, зросли видатки на медіа, фінансування Суспільного попри зростання нижче за те, що передбачено законом. Також він акцентував на важливості запуску англомовного іномовлення. На думку В’ятровича, Україна має припинити спроби будувати державне телебачення. Ще він додав, що телемарафон себе вичерпав.

До 30 вересня депутати мають змогу вносити свої пропозиції щодо бюджету.

Нагадаємо, бюджет культури на наступний рік у 150 разів менше оборонного, але на 2,3 мільярди більше цьогорічного. Загалом держава в наступному році планує витратити на гуманітарно-інформаційну сферу 10,7 млрд грн. Для порівняння: на безпеку і оборону у 2024 році в проєкті Держбюджету закладено 1 трлн 685 млрд грн, тобто в 150 разів більше.

На Суспільне виділено 1,85 млрд грн, що на 346 млн грн більше, ніж у 2023 році.

На рівні 2023 року залишається фінансування охорони культурної спадщини (вивезення, ввезення, повернення культурних цінностей та інше) — 50,18 млн грн.

Український культурний фонд, який здійснює грантову підтримку галузі, отримає 215,68 млн грн, тобто на 8,96 млн грн більше, ніж у 2023 році.

Збільшення передбачається і державної фінансової підтримки національних театрів: 1,31 млрд грн, що на 9 млн грн більше, ніж у 2023 році.

На національні музеї державна казна у 2024 році витратить 1,09 млрд грн — на 183 млн грн більше, ніж у 2023 році.

«Український інститут національної пам’яті матиме 74,29 млн грн (на 20 млн грн більше). Заплановані кошти і на інформаційну політику. Будемо чекати від МКІП конкретики щодо статей фінансування. Сподіваюся побачити, зокрема, належну підтримку української документалістики про воєнні злочини. Детальніше бюджет обговоримо на засіданні комітету гуманітарної та інформаційної політики», — пообіцяла народна депутатка, заступниця голови фракції «Слуги народу» Євгенія Кравчук.

Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що уряд заклав у проєкті бюджету на 2024 рік 1,7 млрд грн на фінансування іномовлення, каналу «Рада» та «Голосу України».