Очільник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький стверджує, що купив піратську копію роману Кінга, видану на окупованій Луганщині, заради дослідницької мети

Очільник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький стверджує, що купив піратську копію роману Кінга, видану на окупованій Луганщині, заради дослідницької мети

9 Вересня 2023
31359
9 Вересня 2023
18:00

Очільник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький стверджує, що купив піратську копію роману Кінга, видану на окупованій Луганщині, заради дослідницької мети

31359
За словами видавця, він вивчав піратське видання, «щоб зрозуміти, чи це комп'ютерний переклад, зроблений аматорами, чи професійна діяльність перекладача та видавництва».
Очільник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький стверджує, що купив піратську копію роману Кінга, видану на окупованій Луганщині, заради дослідницької мети
Очільник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький стверджує, що купив піратську копію роману Кінга, видану на окупованій Луганщині, заради дослідницької мети

Генеральний директор харківського видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький купив піратську версію роману Стівена Кінга «Казка», яку видали на території тимчасово окупованої Луганщини. Він хотів з'ясувати, хто здійснив переклад: аматори за допомогою комп'ютерних засобів чи професійні перекладачі та видавництва. Про це видавець сказав у коментарі «Детектору медіа».

Напередодні в телеграм-каналі «Непозбувний книгочитун» з'явився двохвилинний аудіозапис однієї з дискусійних панелей на цьогорічному фестивалі KyivBookFest, на якому Олександр Красовицький розповідає про проблему піратського бізнесу в Україні та зазначає, що прочитав незаконну копію книги Стівена Кінга, яку завезли в Україну ще до появи накладу від українського «КСД», оскільки «не хотів чекати ще два місяці». 

«Потрібно, щоб держава була державою, щоб злочинець сидів в тюрмі, і щоб працювала можливість тих, хто хоче вкласти гроші в авторські права на переклад українською мовою, щоб вони мали впевненість, що та сама піратська книжка не з'явиться на українському ринку перед тим, як з'явиться українська книжка.

Дуже відомий приклад — Стівен Кінг. Так, він заборонив росіянам друкувати новий роман, роман "Казка". Цей роман був надрукований в Росії, з вихідними даними "Луганська народна республіка". Він з'явився в продажу в Україні до того, як "Клуб сімейного дозвілля" надрукував власний наклад. Вибачте, я прочитав піратську копію, бо я не хотів ще два місяці чекати. І таких читачів багато. Ринок повинен опиратися на виконання законів нашими громадянами», — сказав видавець. 

Ця частина обговорення в рамках панелі викликала справжній ажіотаж серед підписників «Непозбувного книгочитуна». І хоча деякі користувачі висловили сподівання, що слова про купівлю піратської версії книги, виданої на окупованій Луганщині, можуть бути жартом або описують думки «гіпотетичного читача», більшість таки відверто обурилася через таке зізнання видавця. Зокрема, коментатори підкреслили, що піратські видання існуватимуть, доки на них буде попит:

«Власник видавництва розказує, як прочитав піратський, так розумію, російський переклад, виданий в окупованій частині країни, на 9 рік війни»;

«Я хочу, щоб в країні боролись з піратством, я сам видавець і хочу, щоб мої права захищали, але я сам пірат?! Як в країні може бути збудована правова держава, коли кожен хоче, щоб закони стосувались всіх, окрім нього?!»;

«Так, може, не треба їх купляти? Піратські видання будуть доти, доки на них буде попит. У людей має бути розуміння, що піратське, а тим паче кацапське — то фу. Без цього всі ці закони про заборону — до лампочки».

Читайте також:

У розмові з «Детектором медіа» Олександр Красовицький зазначив, що не є прихильником Кінга і купив піратську версію лише задля того, щоб вивчити видання.  

«Те, що книжка Кінга була в Росії надрукована під вихідними даними "ЛНР" — факт з російської преси. Українські пірати вкрали (чи домовилися) з російськими і друкують тут з фальшивими вихідними даними Молдови, Казахстану, Латвії. І так, одну з таких книжок я купив. (...)

Я завжди детально вивчаю питання, що і як зроблено в цій сфері. Я не є прихильником творчості Кінга. І так, я не бачу сенсу вивчати це видання через два місяці. І так, я читав (не дочитав) це видання, щоб зрозуміти, що це — комп'ютерний переклад, зроблений аматорами, чи професійна діяльність перекладача та видавництва. 33 роки керівництва видавництвом дає досвід для таких висновків. І я можу підтвердити — це не халтура, це системний підхід до піратського бізнесу. І мені вкрай неприємно, що суспільство не хоче бачити цієї проблеми. Я використовую кожну можливість, щоб привернути увагу до цього», — сказав видавець.

За словами Красовицького, дослідження питання ввезення, контрабанди та контрафакту книжок на українському ринку є частиною його щоденної роботи. Так, він не лише має куплені піратські примірники, а й їздить по Україні, зокрема, на деокуповані території, та знаходить літературу, яку росіяни завозять до українських шкільних бібліотек. Про факти незаконного розповсюдження книг видавець також повідомляє правоохоронцям.

Олександр Красовицький вважає, що держава не звертає достатньо уваги на велику кількість забороненої законом продукції в Україні. На запитання ж про те, чи діє для нього у випадку боротьби з піратством правило «починай з себе», директор «Фоліо» відповів так: «"Починай з себе" для мене — це починай боротьбу тими способами, які я можу використати. У мене мало вільного часу, і якщо я його витрачаю на це питання, то маю знати максимум про це».

На фото — Олександр Красовицький 

Фото: «Рубрика»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
31359
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Michael
230 дн. тому
Текста написаного людиною на сайті не виявленло тільки чатбот)
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду