У моєму коментарі для «Детектора медіа»  є одночасно точність і неточність. Точність, бо дійсно, частка марафону за лютий-червень вища за інші канали. Але якщо взяти частку телеканалів медіа груп, то марафон зміщується вже на третє місце.

Отже, можна дійсно сказати, що він не дуже цікавий. Але його дивляться, бо за відсутності CTV (connected TV — телевізор, який під'єднаний до мережі) або для глядачів із звичкою споживання лінійного ТБ, немає альтернативного інформаційного каналу.

Хоча ні, є ще #СуспільнеСпротив що транслюється регіональними каналами Суспільне Мовлення. Ось тут одразу скажу, що Суспільне — не лише ТБ, а ще радіо та діджитал.

І ще про марафон. Частка марафону підвищується, коли відбуваютсья масовані обстріли. І тут я згадую пп.1 і 5, п. 1 статті 4 Закону «Про суспільні медіа» (основні завдання НСТУ):

«1) об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;

(...)

5) оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей;»

До чого я веду. Якби у нас таки була державна система стратегічних і кризових комунікацій (яка, до речі, фактично була розроблена ще в 2018 році), за рахунок Суспільного та Укрінформу цілком можна задовільнити потреби в оперативному, достовірному, постійному донесенні інформації та трансляції позиції офіційних джерел. Наприклад, «Новий відлік» — перше ток-шоу, яке було запущене під час повномасштабного вторгнення Суспільним, відвідували як представники влади, так і опозиції.

Документальні фільми Суспільного на актуальні теми мають дуже позитивні відгуки та звойовують призові місця на міжнародних кінофестивалях. Гарний контент для «марафону». Особливо, враховуючи наявність каналу «Суспільне новини». Крім того, оперативні новини Суспільного активно передруковують як «Українська правда», так і популярні блогери.

А розбудована система страткому — забезпечувала узгодженість меседжів щодо суспільно важливих і критичних подій.

І не потрібно було б виділяти додаткові кошти, придумуючи «приблуди» для фінансування комерційних каналів. Достатньо просто забезпечувати належне фінансування Суспільного відповідно до закону.

А щодо мого коментаря, з якого почався пост — то він у першому коментарі.

Олексій Харченко, експерт зі стратегічних комунікацій, член наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України  

Текст публікується з дозволу автора, оригінал публікації за посиланням.