"Військові коментатори" у силу своєї ультра популярності можуть викривлювати громадську думку і розуміння нефахівцями перебігу воєнних дій. Деякі експерти настільки часто і інтенсивно діляться своїми думками, що мимоволі задумуєшся: а чи є в них час на сон?

ТЕКСТИ вирішили порахувати, хто з експертів займає найбільше ефірного часу і має найкращі перегляди серед аудиторії.

Головне з цього дослідження

• Усього за період з 24 лютого 2022 по 1 червня 2023 року на 40 досліджуваних каналах в якості гостей / експертних спікерів побувало понад 5 тисяч людей, з ними згенеровано 58 тисяч “експертних відео”, тобто фрагментів, де фігурує прізвище експерта. Разом це понад 18 тис. годин контенту, який переглянули 5,2 млрд разів.
• Найпопулярнішим гостем всіх ефірів і експертом за кількістю відео, їх тривалістю, загальною кількістю переглядів з великим відривом є військовий аналітик Олег Жданов. Він фігурує у понад 4300 відео загальною тривалістю 1486 годин. Це майже 62 доби безперервного мовлення, або півроку щоденних ефірів по 8 годин без вихідних і свят. Ці відео переглянули понад 608 мільйонів разів

Експерти з кількістю переглядів понад 10 млн.

• Арифметично велику кількість згадок мають Дмитро Гордон, Олексій Арестович і Марк Фейгін. Проте значна кількість згадок Гордона і Фейгіна пов’язані не з їхніми коментарями як експертів, а з роллю ведучих. “Популярність” же Арестовича в першій частині досліджуваного періоду - це наслідок його статусу “офіційного коментатора”, тож у загальному заліку показники цих трьох фігурантів не враховуються, у інфографіці ми приводимо дані щодо них довідково
• Вдвічі менше за Жданова кількість відео має інший військовий експерт Роман Світан (2218 відео), на третьому місці - російський політолог Андрій Піонтковський (1328 відео). Відео Світана переглянули 281 млн разів, Піонтковського - 297 млн разів.
• На перших 15 фігурантів за кількістю відео припадає половина переглядів від усієї бази в понад 5 тис. експертів.
• Зі 108 фігурантів, які набрали понад 100 згадок за досліджуваний період, 23 - це так звані “хороші росіяни”, яких активно запрошують на ефіри українські канали та ведучі. Вони зайняли приблизно пропорційну частку ефіру - близько 3300 годин із 12600, які припали на нашу вибірку лідерів. Проте переглядів мали відчутно більше - майже 1,5 млрд із 4,4 млрд із всього масиву (35%). 80% трафіку в українському YouTube-ефірі їм забезпечили 5 каналів: канал Гордона, Фабрика новин, Politeka, а також “24 канал” і “Прямий”.

Канали з тривалістю переглядів топ-експертів понад 20 годин

• Популярні експерти не надто зважають на політичне забарвлення власників каналу, які їх запрошують. Тож отримати свою частку трафіку за рахунок окремих персоналій (переважно, військових експертів чи “хороших росіян”) можуть і провладні, і опозиційні, і проросійські ютубери.
• Аудиторії українських політичних коментаторів, які тісно підтримують одну чи іншу політичну силу, майже не перетинаються і “закапсульовані” у своїх бульбашках
• Багато каналів отримують додатковий трафік за рахунок перезаливання відео з інших джерел. Найбільше канали тиражують відео Олега Жданова, ефіри Марка Фейгіна і огляди Майкла Накі, а також програми каналу опозиційних росіян “Утро февраля”, який фінансує Ілля Пономарьов.

А тепер - детальніше.

Хто попереду

“Це людина-фейк, у людини немає ніякого уявлення, розуміння, глибини занурення в те, про що він говорить. Людина, яка в день дає шість інтерв’ю, не може розбиратися в тих питаннях, про які вона намагається говорити. Не кажучи вже про те, що це людина, відрізана абсолютно від будь-яких достовірних джерел інформації”, - так про абсолютного лідера інформаційного YouTube в Україні, військового експерта Олега Жданова відгукувався голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут.

В окремих колах Олег Жданов відомий як "прапорщик Дубок". Фотоколаж: Обозреватель

Про полковника відомо, що він в 2007 році звільнився в запас з Головного оперативного управліяння Генштабу ЗСУ. В 2015 році балотувався до Київської обласної ради від партії Самопоміч. Почав коментувати військову тематику орієнтовно в цей же період, в 2015 році (згідно з перепостами власних коментарів у Facebook). Тоді Жданов був активним критиком Петра Порошенка і його команди (включно з перепостами із сайтів-сміттярок статей про “Вальцмана”), а також “мінських домовленостей”, і прибічником Юлії Тимошенко.

Перші публікації Жданова в Facebook були яскраво політично забарвлені

В цьому дослідженні ми не проводили аналіз контенту, який генерує полковник Жданов. Втім обсяги його медійної присутності дійсно вражають. За досліджуваний період Жданов був в ефірах нашої вибірки каналів понад 4,3 тис. разів. І це без урахування його каналу на майже мільйон підписників, де за цей час вийшло ще понад 900 відео (більшість були по кілька разів перезалиті на більш мейнстрімних каналах). Ці перегляди дозволяють йому безбідно жити за рахунок виплат, які робить популярним авторам Ютуб.

В середньому на кожен день гарячої війни в YouTube з’являлось щонайменше 11 окремих відеофрагментів за участі експерта середньою тривалістю 20 хвилин. Загальна аудиторія тільки досліджуваних нами відео на “мейнстрімних” каналах - понад 608 млн переглядів (ще щонайменше 150 млн за цей період згенерував його особистий канал). Це приблизно 141 тис. переглядів на кожен фрагмент, що відносно небагато, хоча є відео набагато більш популярні за цю середню цифру.

СУКУПНО ПОНАД 5 ТИС. ВІДЕО З ЕКСПЕРТИЗОЮ ЖДАНОВА ЗА 15 МІСЯЦІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕГЛЯНУЛИ ПОНАД 850 МЛН. РАЗІВ

Фрагменти зі Ждановим - це кожен 10-й перегляд експертного відео в досліджуваному нами сегменті українського соціально-політичного YouTube. Також на нього припадає половина (!) всіх переглядів відео з топовими військовими експертами. Тривалість всіх відео з коментарями Жданова - це 1486 годин, або 62 доби безперервного мовлення, або 8% всього експертного контенту за досліджуваний період.

Інші військові експерти

Експертні оцінки українських військових коментаторів займають приблизно 40% експертного ефіру за кількістю відео. Всього за їхньої участі вийшло понад 15 тис. відеофрагментів середньою тривалістю 18 хвилин. Їх переглянули 1,3 млрд разів - це 30% всіх відеопереглядів нашої вибірки.

Військові експерти, відео за участю яких набрали понад 10 млн переглядів у досліджуваний період

Друге місце у переліку військових експертів займає Роман Світан - військовий льотчик-інструктор, полковник запасу ЗСУ, який пройшов через полон в Донецьку в 2014 році. Світан був головою Донецької облорганізації партії “УКРОП”, радником мера Дніпра Бориса Філатова, в 2014 році балотувався на Донбасі до Верховної ради по мажоритарці. Відео за його участю було майже вдвічі менше, ніж у Жданова - 2218, середньою тривалістю 19 хвилин. Аудиторія - понад 280 млн. переглядів.

Також популярними військовими гостями Youtube-відео є керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко (699 відео), військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», журналіст Олександр Коваленко (628 відео), член Чеської асоціації міжнародних досліджень, колишній науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин у Лондоні Юрій Федоров (362 відео). Та вони навіть мріяти не можуть про популярність лідерів за кількістю переглядів: їхня кількість згадок в 10-20 разів менше, ніж у Жданова і Світана.

Часто запрошують до ефірів і колишніх військових і спецслужбовців: екс-заступника начальника Генштабу ЗСУ Ігоря Романенка (364 відео), колишнього голову Служби зовнішньої розвідки Миколу Маломужа (529), майора запасу ЗСУ Олексія Гетьмана (488), полковника ЗСУ Петра Черника (479), полковника запасу ЗСУ Сергія Грабського (418), колишнього заступника голови СБУ Віктора Ягуна (438), колишнього командувача Десантно-штурмових військ Івана Якубця (113). До переліку експертів з безпеки входить також син екс-голови Партії регіонів в Дніпропетровську, один із колишніх керівників управління СБУ в Києві та області, а нині експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак (397).

Крім того, авторитетними є експерти інформаційно консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець (435), Валентин Бадрак (144), Михайло Самусь (241), Іван Киричевський (104), Олег Катков (282).

Військові теми коментують експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко (129), голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан (276), головний редактор видання Апостроф Денис Попович (196), який давно пише на військові теми, а також голова громадської ініціативи “Права справа” Дмитро Снєгирьов (345) і екс-командувач роти в батальйоні “Айдар”, а нині керівник Національного антарктичного центру Євген Дикий (217).

“Хороші росіяни”

Друге місце після військових за загальним обсягом присутності в ефірі українського інформаційного Youtube займають так звані “хороші росіяни” - опозиційно налаштовані політемігранти з Росії, які - ймовірно, на думку українських гостьових редакторів - краще розуміють російські процеси зсередини і - нібито - зацікавлені в зміні влади в Росії та закінченні війни.

"Хороші росіяни", у яких вийшло понад 100 відео в українському інформаційному YouTube

Контентну частину “хороших росіян” декілька місяців тому ґрунтовно дослідила команда Оксани Мороз з проекту “Як не стати овочем”. Вона створила базу даних зі 100 росіян, що хочуть виглядати корисними для України, проте не завжди такими є. До нашої вибірки гостей ефірів, які набрали понад 100 виходів в українському інформсегменті в досліджуваний період, потрапили 14 фігурантів цього списку. Роль і користь ще 9-ти ще належить дослідити.

Найбільш популярним росіянином в українському ефірі є адвокат Марк Фейгін (1763 відео), проте сталось це переважно за рахунок стрімів з Олексієм Арестовичем. На другому місці - опозиційний журналіст і політичний коментатор, науковець, радикальний опозиціонер політиці Путіна і автор багатьох несправджених прогнозів та фантастичних інтерпретацій Андрій Піонтковський (проживає в США) (1328).

Також цінною для українських ЗМІ та блогерів є точка зору колишнього депутата Держдуми, полковника ФСБ у відставці Геннадія Гудкова (767), який нині проживає в Болгарії, а також його сина, теж колишнього депутата Держдуми Дмитра Гудкова (306). Гудкова-старшого свого часу позбавили мандату за підприємницьку діяльність: він з початку 2000-х розвиває туристичний бізнес в Бургасі.

Регулярними гостями в українському YouTube є російський журналіст, соціолог, блогер Ігор Яковенко (815), “наближений колись до Кремля” політтехнолог Аббас Галлямов (435), політичний блогер Майкл Накі (274). В ефірах останнього також робить свої “розбори” засновник розслідувальної групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв (група стала відома після того, як детально відстежувала стягування російських військ до кордону України в 2021 році), утім ведучі каналів часто запрошують в якості коментатора і самого Майкла.

Які канали найбільше транслюють росіян у відсотковому співвідношенні до всіх інших топ-експертів

До росіян також прийнято відносити “легендарного” екс-співробітника КДБ, “одногрупника Путіна” Юрія Швеця (проживає в США) (113), якого - попри регулярні викриття і політичні скандали - все ще дуже багато в українському YouTube. Особливо активно Швеця свого часу просував в інфополе України Дмитро Гордон, який - як і Швець - брав участь у передвиборчій кампанії екс-голови СБУ Ігоря Смєшка на пост Президента України в 2019 році. Втім нині його коментарями не гребують і національні канали.

Так само Гордон доклався і до просування епатажного журналіста і колишньої довіреної особи Путіна на виборах Олександра Нєвзорова (101, без урахування ефірів на його каналі), який минулого року отримав український паспорт за неочевидні заслуги.

Своїми “інсайдами” з українськими медіа регулярно ділиться й інший екс-розвідник КДБ і консультант російських багатіїв у Швейцарії - Сергій Жирнов (живе у Франції) (487), який за радянських часів (ймовірно, в якості прикриття) працював журналістом у міжнародних редакціях, а згодом опублікував кілька книг про “внутрішнє життя” в КДБ і зовнішній розвідці. Книгами про таємниці роботи ФСБ і КДБ відомий і інший частий гість укрЗМІ - історик Юрій Фельштинський (проживає в США) (170).

Свою частку інформаційного пирога у глядачів українського YouTube регулярно “відкушують” екс-депутат Держдуми і умовний лідер частини російської опозиції Ілля Пономарьов (256), який є фактично політичним представником Російського Добровольчого корпусу (РДК), котрий воює у складі ЗСУ і здійснював вилазки у Бєлгородську область , громадсько-політична блогерка Юлія Латиніна (238), колишній ведучий програми жовтих розслідувань “Програма максимум”, а зараз автор власного каналу про будівництво (із вкрапленнями розслідувань і політичних новин) Гліб П’яних (235).

Також регулярно коментують для українців російські реалії соціолог і двоюрідний брат Бориса Нємцова блогер Ігор Ейдман (191), російські політологи Дмитро Орєшкін (145) і Валерій Соловей (117). Також за коментарями українські ЗМІ звертаються до колись заступника голови Уряду Росії Альфреда Коха (120), епатажних підприємців Дмитра Потапенка (115) та Євгенія Чичваркіна (266).

Неоднозначну репутацію має радянський емігрант і військовий Армії США Гаррі (Юрій) Табах (253), якого начебто свого часу навіть винаймали для лобіювання надання зброї Україні і який до повномасштабної війни займався створенням служби психологічної допомоги учасникам АТО. У розлогій розвідці про походження і погляди цього військово-політичного коментатора, яку зробив “Детектор.Медіа”, йдеться про те, що Табах є затятим трампістом і критиком поточної Адміністрації Байдена, прихильником теорії змов про Сороса і критиком адекватних росіян-емігрантів, які підтримують Україну.

24 канали, де тривалість відео з росіянами перевищила 10 годин за досліджуваний період

Цікаво, що низка цих коментаторів опинялися в українському ефірі завдяки перезаливанню на українські канали контенту з російської опозиційної відеоплаформи “Утро февраля”. Платформу фінансує Ілля Пономарьов, бізнес-партнер власника АТБ Геннадія Буткевича у фонді BGV Trident Capital.

“Хороші росіяни” мовили в українському суспільно-політичному YouTube досліджуваний період близько 3300 годин (26% часу). Проте переглядів мали відчутно більше - майже 1,5 млрд із 4,4 млрд із всього масиву (35%). Найбільше трафіку для “хороших росіян” дали всього 5 із 39 досліджуваних каналів. Лідером за кількістю переглядів з ними є ютуб “24 каналу” - понад 380 млн переглядів (9%). За тривалістю відеофрагментів - “Фабрика новин” (агрегує різні експертні відео + додає свій контент, раніше канал був офіційною платформою ТРК Україна) - 842 години (25%). Кого з росіян які канали люблять найбільше - видно на інфографіці.

ВІДЕО З ТОПОВИМИ "ХОРОШИМИ РОСІЯНАМИ" НА УКРАЇНСЬКИХ КАНАЛАХ ПЕРЕГЛЯНУЛИ ПОНАД 1,5 МЛРД РАЗІВ. НАЙБІЛЬШЕ ПЕРЕГЛЯДІВ ДАВ YOUTUBE 24 КАНАЛУ, А НАЙДОВШЕ РОСІЯНИ МОВИЛИ НА КАНАЛІ "ФАБРИКА НОВИН"

Окремо серед іноземних гостей українських ефірів варто виділити представників білоруської опозиції. Коментарі щодо поточної ситуації в Білорусі зазвичай для українських медіа дають глава Народного антикризового управління, колишній міністр Павло Латушко (190), головний радник і керівник офісу міжнародних зв’язків Світлани Тіхановської Франтішек Вячорка (120), а також білоруська блогерка і підприємиця Тетяна Мартинова (100).

Ізраїльтяни і американці

Великою популярністю в інформаційному просторі України користуються й інші іноземні коментатори (не росіяни), деякі з них, щоправда, тісно пов’язані з Україною. Зокрема, найбільш популярним у цьому плані є ізраїльський політтехнолог і блогер Михайло Шейтельман (1195), який проживає в Києві і - крім коментарів для ЗМІ, щоденно переказує новини на своєму каналі). Популярністю користуються також капітан запасу Армії оборони Ізраїлю, письменник, організатор медичних турів до Ізраїлю і фестивалів “Лицарі Єрусалиму” Григорій Тамар (260), а також старший лейтенант сухопутних військ Армії оборони Ізраїлю, уродженець Одеси, редактор видання Фокус і військовий коментатор Ігаль Левін (164). Також частим гостем ефірів є ізраїльський військовий журналіст російського походження Сергій Ауслендер (178).

На українські ефіри коментувати міжнародні події запрошують азербайджанського політолога Раміза Юнуса (433), а також політичного оглядача і журналіста вірменського походження Армена Чібухчяна (107). Обидва мешкають у США. Популярний азербайджанський коментатор Агіль Рустамзаде до вибірки не потрапив через недостатню кількість відео.

Українські політологи

Суттєву частину ефірів займають коментарі українських політологів і політичних технологів. Найпопулярнішим в досліджуваний період виявився політтехнолог і експерт з управління репутацією Борис Тізенгаузен (490), за ним іде фігурант нашої бази, але при цьому один із найбільш цитованих українських політологів Володимир Фесенко (483). До переліку популярних політичних коментаторів відносяться також журналіст Віталій Портніков (381), політолог Микола Давидюк (353), політолог Сергій Гайдай (295).

Відео за чиєї участі серед українських політичних коментаторів переглянули понад 10 млн разів

Також активними коментаторами для українського YouTube є фігуранти попередніх публікацій ТЕКСТів Тарас Загородній (198) та Ігор Рейтерович (205), неодноразово помічені в інформаційній підтримці корпоративних конфліктів і політичних протистоянь.

Частина з українських спікерів мають “подвійну роль”: або коментують кілька різнонаправлених тематик, або одночасно є офіційними спікерами і політичними коментаторами, або є і експертами, і ведучими, які запрошують експертів до себе. Наприклад, це радіоведучий Іван Яковина, який має високі показники ефірів за рахунок міжнародних оглядів і блогів на Радіо НВ (344), але також періодично виступає експертом на інших каналах. Схожа історія із блогером і інвестаналітиком, ведучим на Радіо НВ Сергієм Фурсою (280) і кореспондентом УНІАН Романом Цимбалюком (356).

Також є й інші типи “сумісників”. Приміром, Андрій Ковальов (108) - це одночасно і прес-офіцер 112-ї бригади ТрО, і політолог, і експерт з питань релігії, якого запрошують коментувати обшуки в Лаврі. Тарас Березовець (282) - прес-офіцер окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна і політтехнолог, наближений до Петра Порошенка. Олексій Кучеренко (65, поза вибіркою) - народний депутат від “Батьківщини”, якого ЗМІ часто запрошують в якості експерта з питань житлово-комунального господарства (він певний час був профільним міністром, зараз працює у відповідному комітеті). Роман Костенко (289) - секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, нардеп від партії “Голос”, але водночас зараз - військовослужбовець, який щодня коментує обстановку на фронті. Вадим Денисенко (319) певний час виступав з коментарям як радник міністра внутрішніх справ (офіційний спікер), але також коментує низку питань як політичний експерт і виконавчий директор Українського інституту майбутнього.

Ми звернули увагу також і на те, що часто експертами у певному пулі каналів є спікери, які чітко ідентифікують свою політичну позицію (переважно, опозиційну до поточної влади і прихильну до п’ятого президента Петра Порошенка). Приміром, екс-народний депутат Борислав Береза (має свій YouTube-канал, де коментує події сам, запрошує гостей і сам ходить на ефіри в якості спікера) (88, сам поза вибіркою, але потрапили гості його каналу), екс-заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос (221), екс-міністр інфраструктури Володимир Омелян, телеведучий і продюсер Ігор Кондратюк, колишній голова Луганської ОДА Георгій Тука, колишній нардеп і офіцер ЗСУ Ігор Лапін (329), екс-нардеп Тарас Чорновіл (383), політолог Володимир Цибулько (122), і чи не найактивніший нардеп від ЄС Олексій Гончаренко (689) та інші. До “подвійних агентів” їх відносимо саме через те, що крім експертної оцінки, вони також вірогідно діють в інтересах однієї з політсил.

Гості з минулого

Навряд чи можна здивувати когось тим фактом, що колишні ведучі телеканалів Медведчука, а також спікери, які відбілювали репутацію кума Путіна, продовжують перебувати в українському інформпросторі. У нещодавньому матеріалі про те, як почуваються фігуранти Бази псевдосоціологів ТЕКСТИ уже фіксували і численні перевзування, і продовження просування проросійських наративів, і навіть участь Дмитра Співака (97, трохи не дотягнув до вибірки) в піар-кампанії на користь Служби безпеки України.

Дослідження інформаційного сегменту українського YouTube підтвердило, що фігурантів Бази псевдосоціологів та “хору слави” Медведчука все ще багато. В наш лонг-лист лідерів потрапили, крім Співака, також Михайло Чаплига (198), Олексій Якубін (52), Вадим Карасьов (128), Андрій Вігірінський (99), Руслан Бортнік (92), Володимир Воля (73), Руслан Бізяєв (63), Андрій Золотарьов (43), Дмитро Корнійчук (38) та низка інших фігурантів Бази.

Утім чи не найбільшим “відкриттям” серед "прибульців з минулого" для нас стало повномасштабне використання в якості експерта з військово-політичних питань колишнього заступника секретаря РНБО в 2008-2011 роках Степана Гавриша (47). “Олди” знають Гавриша як координатора парламентської більшості в часи Леоніда Кучми у Раді 4-го скликання. До слова, його помічником в той час був Чаплига.

Степан Гавриш, колишній заступник секретаря РНБО (2008-2011), в ефірі телеканалу Апостроф ТБ

В 2006-му Гавриш балотувався до парламенту за списками блоку “Не Так!”, який очолював Віктор Медведчук і був представником кандидата в президенти України Віктора Януковича у 2004 році. Коли Янукович став президентом, Гавриш став його радником з питань конституційного розвитку, а у ЗМІ неодноразово захищав позиції Януковича. До повномасштабного вторгнення був активним гостем каналів Медведчука. Сьогодні Гавриша найчастіше запрошує “Апостроф ТБ”.

У власній бульбашці

Цифри показують, що попри засилля “пост-медведчуківських” каналів, їхні спікери, по-перше, не мають великої популярності (більшість за кільстю відео навіть не потрапила до нашої вибірки), а по-друге, переважно “варяться в своєму соку”, тобто експертствують на певному переліку каналів, за межі якого майже не виходять. Те саме, втім, справедливо і для опозиційних пропорошенківських експертів, які переважно працюють на аудиторію каналів цього політичного спрямування.

На інфографіці нижче ми спробували перевірити гіпотезу про “бульбашки” цих двох груп експертів, висновки залишаємо на розсуд читачів

Ми включили до переліку як тих спікерів, які відкрито підтримують певний політичний табір / ідеологічні погляди, так і тих, хто намагається показувати об'єктивність

***

Під час цього дослідження підтвердилось декілька гіпотез, які достатньо давно обговорюються в медійному середовищі, проте не мали емпіричних доказів.

Перша - про специфічну сферу військового коментування, яка в розпал повномасштабного вторгнення може викривлювати громадську думку і розуміння нефахівцями перебігу воєнних дій. Коли половину переглядів військового експертного контенту отримує одна людина без авторитету у експертному середовищі і медіа лише сприяють зростанню її популярності - ми вважаємо це тривожним сигналом для суспільства і медіа, що підтримують цей патерн.

Друга гіпотеза - про засилля “хороших росіян” в суспільно-політичному YouTube просторі. На жаль, наявні ресурси не дозволяють проаналізувати географію трафіку переглядів відео з цією частиною експертного поля. Адже цілком можна припустити, що через українські канали вони працюють переважно на російську опозиційну аудиторію. Їх таки дійсно багато (третина всіх переглядів у досліджуваний період) - ще один тривожний сигнал, що свідчить про зміщення фокусу і формування інформаційного порядку денного зовсім не тими фігурантами, які потрібні у військовий час.

Звісно, засиллю росіян може бути банальне пласке пояснення: в еміграції опозиціонерам особливо нічим зайнятися окрім як ділитися експертною думкою щодо хвороб Путіна і змов в його оточенні з українськими ЗМІ. Проте, більш вірогідним виглядає цілеспрямоване проникнення в український інфопростір задля поширення потрібних російській опозиції наративів. Оскільки ми зумисне не аналізували смислову частину, це лише грубе поверхневе припущення, яке потребує глибшого контент-аналізу. Тривожною для нас є також активна участь “патріотичних” каналів - Прямого і 24 каналу - у просуванні цієї групи гостей.

Хорошою новиною є зменшення питомої ваги “пост-медведчуківських” експертів, які - як і прихильники Петра Порошенка, переважно замикаються у своїй інформаційній бульбашці. З іншого боку, варто слідкувати за зростанням цих бульбашок і змінами у їхньому порядку денному, що буде ймовірно свідчити про розширення цільових аудиторій.