До 2030 року українські медіа мають повністю задовольняти інформаційні потреби громадян і користуватись високим рівнем довіри. Українці мають опанувати навички медіаграмотності і розуміти, від кого вони споживають інформацію. Україна повинна якісно імплементувати закони про медіа і про авторське право, гармонізуватися з новітніми актами Євросоюзу, підвищити інституційну спроможність Нацради і центрів боротьби з дезінформацією та нарешті змінити підходи до освіти журналістів.

Про це йдеться у візійному документі «Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера», розробленому групою експертів при Реанімаційному пакеті реформ, який сьогодні презентував один з його авторів, заступник директора Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Ігор Розкладай.

За оцінкою експертів, українські медіа на сьогодні є незалежними та плюралістичними, онлайн-сегмент представлений усіма типами медіа і блогерства та розвивається динамічно.

Головним викликом для медіа в Україні нині залишається повномасштабна війна. За оцінками, медіасфера чи не найбільше постраждала від російського вторгнення, понад 215 медіа закрилися. Крім того, відчувається нестача рекламних коштів, особливо на регіональному рівні.

Експерти виділили однією з проблем медіасфери зростання кількості та ваги державних каналів, що суперечить ідеї суспільного мовлення і тим зобов’язанням, які Україна брала на себе. Йдеться про оновлення і розширення мовлення парламентського телеканалу «Рада», державного каналу іномовлення «FreeДом», державного телеканалу «Дім» та каналу «Ми Україна», який, за деякими оцінками, може фінансуватися за кошти платників податків.

При цьому, відзначають експерти, Суспільне мовлення у 2023 році отримає найменший обсяг фінансування — 32% від мінімальної фінансової гарантії, передбаченої законом. 

Ще однією медіапроблемою на сьогодні є велика популярність Telegram — за словами Розкладая, це зручна, але неконтрольована соцмережа,  з величезною кількістю дезінформації. «Це виклик для всієї Європи, але для України насамперед», — вважає він.

За баченням експертів, у 2030 році українські медіа мають повністю задовольняти інформаційні потреби громадян. Потрібно дбати про підвищення якості контенту і, за словами Розкладая, «не допускати до скочування у виключно "секс і сміх"». Експерти виділяють важливу роль Суспільного мовника як джерела перевіреної інформації.

Рівень медіа має відновитись до довоєнного стану, а рівень довіри до ЗМІ має бути не нижчим, ніж до інших ключових інституцій у суспільстві — армії, церкви, волонтерів тощо. Україна має інтегруватись у європейський та світовий медіапростір.

Крім того, українці мають опанувати навички медіаграмотності, вміти відрізняти фейки від правди і розуміти, від кого вони споживають інформацію. Медійний регулятор має забезпечити ефективні засоби боротьби з монополізацією та приховуванням реальних власників медіа. 

Щодо шляхів вирішення проблем, на законодавчому рівні — це якісна імплементація законів про медіа, про суспільне медіа і про авторське право, а також гармонізація з новітніми актами Євросоюзу, які стосуються медійного сектору і соціальних мереж. «Перед нами стоятиме виклик це все оперативно імплементовувати, якщо ми дійсно хочемо бути в єдиному економічному просторі Європи», — каже Розкладай.

Він нагадав, що прийняття медіазаконодавства є однією з двох вимог, які Україна повністю виконала на шляху отримання кандидатства до ЄС, однак зауважив, що остаточно ця умова стане виконаною, лише коли президент підпише прийнятий закон №9206 «Про рекламу», чого досі не відбулось, хоча пройшло більше 20 днів.

На інституційному рівні потрібно забезпечити ефективне функціонування Нацради з питань телебачення та радіомовлення. «На сьогодні ми бачимо ситуацію, коли регулятор, який має впроваджувати закон, має урізаний бюджет, не має коштів на створення електронного кабінету, низькі заробітні плати. Така ситуація є неприпустимою», — каже Розкладай.

Крім того, Україна повинна підвищити спроможність тих інституцій, які «вже показали себе ефективними у протистоянні дезінформації» — це Центр протидії дезінформації, Центр стратегічних комінукацій та інформаційної безпеки, проєкт з медіаграмотності «Фільтр» та інші.

Також, за словами Розкладая, в Україні необхідно нарешті наважитися змінити підходи до освіти журналістів і врешті перейти до магістерських програм, а не бакалаврських. Потрібно навчати фахових журналістів, зокрема спеціалізованої тематичної направленості. 

Україні також потрібно переглянути роль іномовлення та комунікації з окупованими і звільненими територіями.

«Червоними лініями» у розвитку медіасфери експерти визначили те, що медіа не повинні порушувати журналістські стандарти, а держава не повинна займатися пропагандою та обмежувати свободу слова під приводом нібито забезпечення національної безпеки.

Документ підготувала група авторів: директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко, заступники директора ЦЕДЕМ Ігор Розкладай та Анна Ісічко і керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба. Менеджерка групи — проєктна та адвокаційна менеджерка Коаліції РПР Вікторія Штець. 

Читайте також:

• «Бачення України»: До 2030 року 95% всього медіаконтенту має публікуватись українською мовою
• «Бачення–2030»: Україна має поширити процес деколонізації на поневолені народи Росії. Але треба фінансування

Фото: скриншот