«Не подобається просто моє обличчя — I am sorry». Як пройшла публічна зустріч з міністром Олександром Ткаченком
«Не подобається просто моє обличчя — I am sorry». Як пройшла публічна зустріч з міністром Олександром Ткаченком
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко 26 червня провів публічну зустріч у Національному художньому музеї України. На неї прийшли приблизно 40 людей, частина з яких влаштувала акцію: вони тримали плакати з вимогою повернути костел Святого Миколая громаді.
Ткаченко анонсував зустріч після того, як під час дискусії на "Книжковому Арсеналі" відбулася акція з вимогою його відставки.
Частина культурних діячів, які брали участь у протесті на "Книжковому Арсеналі", бойкотувала зустріч. Зокрема її організатор, дизайнер Саша Биченко відмовився іти на зустріч, заявивши, що це буде імітацією діалогу. Його підтримала ще низка протестувальників.
Про відставку Ткаченка
Одне з питань, яке підіймали на заході, — відставка міністра. Його запитали про ставлення до петицій із вимогами про звільнення; а також про те, чи важлива йому думка народу й чи варто дослухатися до вимог у петиціях. На що він відповів, що його вимагають звільнити із першого дня призначення. Петиції назвав "демократичним процесом", на які можуть зважати органи влади, враховуючи думку громадськості. Проте додав, що є відмінні від петиції позиції:
"Але й інші точки зору громадськості, на які потрібно зважати, дивитися на баланс різних точок зору. Стосовно конкретних запитань чи претензій: на них я готовий відповідати. Але якщо комусь не подобається просто моє обличчя: I am sorry", — заявив Ткаченко.
А ще він порівняв ставлення до керівництва міністерством як до футболу чи приготування борщу.
"Це така сфера, на мою точку зору, так само як футбол чи приготування борщу, де всі знають, що зробити краще і яким чином і завдяки кому. У всіх є точне бачення того, що та чи інша людина може краще зробити: або керувати закладом культури, або бути на чолі колективу (...) Ми не живемо у безповітряному просторі, існує багато стейкхолдерів, які тою чи іншою мірою сприяють або впливають на розвиток України", — сказав Ткаченко.
Одна з петицій із вимогою про звільнення Олександра Ткаченка з Мінкульту набрала необхідні 25 тисяч голосів, попри проблеми з робою сайту. На звернення відповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль: підстав для звільнення Ткаченка він не побачив.
Наразі на сайті Кабміну створили нову петицію. Станом на момент написання матеріалу там 10 103 підписів.
Про Лободу і Харків
Артистка Світлана Лобода, яка після початку російського вторгнення у 2014 році продовжувала виступати у РФ, приїхала до Харкова 25 червня. На виступ прийшла 16-річна Дарина Вдовенко з плакатом "Харків без Лободи". У мережу потрапило відео, на якому Лобода запитує дівчину, хто їй за це заплатив, попри це Дарина продовжувала свою акцію.
У Ткаченка запитали, на чиїй він стороні в цій ситуації, на що він відповів: "Скоріше на стороні дівчини".
Ще у міністра поцікавилися думкою про артистів, які з початку повномасштабної війни змінили свою позицію та публічно підтримали Україну. "Краще перевзутися, ніж недовзутися, що відбулося з багатьма українськими артистами, які досі залишаються в Росії та виступають на концертах у підтримку війни", — вважає очільник Мінкульту.
Про евакуацію музеїв із початку війни
"У нас немає закону про превентивну евакуацію", — сказав Ткаченко на початку зустрічі, додавши, що його найчастіше питають саме, чому Мінкульт не евакуював музеї.
За його словами, вивезення почали у перші дні повномасштабної війни. Зокрема евакуювали артефакти Національного художнього музею в Києві та ще "кількасот тисяч артефактів із різних музеїв країни".
Ткаченко переконує, що музеї в Херсоні не евакуювали, бо російські війська просувалися надто швидко, те саме з музеями у Маріуполі. Російські війська під час окупації Херсона викрали 11 тисяч зі 16 тисяч артефактів Херсонського обласного художнього музею.
Також міністр зазначив, що в уряді вже є нова постанова про порядок вивезення цінностей. Її вже узгодили в Кабміні, однак подробиць про цей документ він не навів.
Про дистриб’юцію музики
На публічну зустріч прийшов фронтмен гурту "хейтспіч" Дмитро Однороженко. Він згадав про французьку музичну компанію Believe, яка займається паблішингом та дистрибуцією пісень. Ця компанія не є лейблом, на який підписуються артисти. Радше це власник інших лейблів, які й просувають виконавців.
Після 24 лютого 2022-го Believe оголосила про призупинення операцій в Росії, але у вересні 2022-го Billbord написав, що компанія продовжує працювати в країні-агресорці й навіть нарощує свій бізнес. Тобто українські артисти, які продовжують співпрацювати з Believe, співпрацюють із компанією, що платить податки в Росії.
Однороженко поцікавився, які кроки держава планує зробити, щоб артисти могли вільно завантажувати свої треки на стримінгові сервіси, та чи можливе створення державних інституцій дистрибуції. Тобто чи планує Мінкульт надати альтернативу таким компаніям як Believe.
Ткаченко ж відповів, що не вважає доцільним створювати державну промоційну агенцію. За його словами, у міністерстві вже є "віз і велика телега агенцій, половина з яких не працює". Вважає, що Мінкульт може лише створювати умови для розвитку музичного середовища, зокрема через податки та регуляцію роялті.
Про кіно та Мінкульт
Про Держкіно та Довженко-Центр Ткаченко не сказав нічого нового, що раніше не звучало у заявах міністерства. Він згадав, що не відповідає за сферу кіно, бо з 2021 року Держкіно підпорядковується безпосередньо Кабміну. А також зазначив, що не погоджується з рішенням реорганізувати Довженко-Центр.
Він не прокоментував ситуацію з тим, що з Оленою Гончарук, яка перемогла в конкурсі на посаду гендиректорки Довженко-Центру, Держкіно майже пів року не може укласти контракт.
Щодо кіно Ткаченко заявив, що потрібно створювати приватні кіностудії. Водночас своє рішення у 2005-му стати акціонером Одеської кіностудії назвав "найгіршою приватною інвестицією".
Про Національну музичну академію ім. Чайковського
Також цікавалися, коли ж з назви Національної музичної академії приберуть ім'я російського композитора. Міністр не дав конкретної відповіді, сказавши, що "рішення знайдеться", але треба робити у законний спосіб.
Громадськість активно закликає прибрати ім'я Чайковського з назви ще з 2022 року, однак керівництво закладу відмовляється це робити.
Крім того, питали й про звільнення нинішнього ректора академії Максима Тимошенка. За словами Ткаченка, для звільнення потрібні підстави, інакше — буде можливе поновлення через суд.
Про костел Святого Миколая
На зустріч прийшли віряни римсько-католицької парафії Святого Миколая, які нагадали про обіцянку повернути костел громаді до 1 червня 2022 року.
Парафія ділить костел із Будинком органної та камерної музики України. У вересні 2021 року в костелі Святого Миколая сталася масштабна пожежа, що пошкодила задню частину будівлі, орган та внутрішнє оздоблення.
Між парафією та Мінкультом у листопаді 2021 року був підписаний меморандум: згідно з ним, костел мав перейти громаді 1 червня 2022 року, а міністерство повинно було знайти нове приміщення для Будинку органної музики. Одна цього досі не сталося. У Мінкульті зазначили, що не встигли реалізувати проєкт через повномасштабну війну.
Під час зустрічі Ткаченко сказав, що був ухвалений закон, який ще має підписати президент, про передачу об'єктів, які мають статус "національний". За словами міністра, після того, як закон набуде чинності можна буде зайнятися передачею костелу громаді.
Про що ще говорили
Також під час зустрічі згадували виїзд за кордон (він знову повторив, що відмовляють лише артистам, які не стоять на військовому обліку), проблеми з реставрацією готелю "Дністер" в Івано-Франківську, а також національний телемарафон та ведучих із колишніх каналів, що належали ексдепутату та куму Путіна Віктору Медведчуку.
За словами Ткаченка, марафон розпустять лише після закінчення війни, а також переконує, що "рейтинги не падають". Також він запевняв, що ведучі з колишніх каналів Медведчука звільнилися, а зараз "працюють адекватно".
Що далі?
На питання, чому публічні обговорення влаштували лише зараз, після протесту на "Книжковому Арсеналі", Ткаченко наполягав, що регулярно проводить зустрічі з представниками культури у міністерстві. Однак визнав, що такі зустрічі були "обмеженими".
Ткаченко заявив, що готовий проводити публічні зустрічі щомісяця.
А щодо відставки, то у коментарі Суспільне Культура на "Книжковому Арсеналі" Ткаченко казав, що у відставку не планує.
Імітація діалогу: позиція Саші Биченка та учасників протесту
Креативний директор та співзасновник студії Kultura Саша Биченко організував протест під час “Книжкового Арсеналу”. Тоді учасники акції тримали плакати "Ткаченко має піти", "Ткаченко геть", "Ткаченка у відставку", "Розграбовані музеї = діяльність Ткаченка", "Ткаченко знищує культуру" та інші. А після дискусії міністр підійшов до протестувальників, щоб запитати про їхні претензії. Учасники акції тоді встигли озвучити питання про виїзд артистів за кордон.
"Нам було важливо провести акцію мирно, спокійно і культурно, не зриваючи самої події та не заважаючи відвідувачам. Нам це вдалось на сто відсотків, особливо зважаючи на обмежену можливість протестів під час воєнного стану", — написав Биченко.
Зустріч, яку анонсував міністр, активіст назвав "імітацією діалогу", яка "гратиме тільки на Ткаченка". За словами Биченка, у громадянського суспільства інші способи для діалогу, зокрема підписання петицій.
Биченко також зазначив, що перераховувати всі претензії до міністерства і Ткаченка від спільноти культурної сфери та креативних індустрій немає сенсу: “Цей список такий довгий, написано стільки статей та знято стільки відео, що перерахувати навіть базовий фактаж — задача не для одного короткого поста”.
Комунікаційниця Довженко-Центру Марія Глазунова також відмовилася йти на зустріч із Ткаченком, оскільки "наперед знала, що б сказав" міністр: "Що він дуже ефективний, його неправильно зрозуміли, усе не так однозначно і т.д. Словом, «це було вже!»"
"Очевидно, що культурна спільнота та небайдужі громадяни не хочуть бачити Ткаченка на посаді. Очевидно всім, окрім нього. Ці потуги бути "прозорим" та кликати на якісь розмови є нічим іншим, як популізмом. Визнати фатальні помилки та написати заяву на звільнення — це мужній вчинок. Та чи стане панові Ткаченку мужності?" — сказала Глазунова у коментарі Суспільне Культура.
Вона згадала, що деякі діячі культури забанені й не можуть залишати коментарі під дописами Ткаченка чи Мінкульту у Facebook чи Twitter, що вже суперечить принципу діалогу, про який каже міністр. Про це писав і Саша Биченко.
Учасниця акції та режисерка Аня Перепелиця зазначила для "УП. Життя", що Ткаченко проявив себе як "супернахабний міністр".
"Своїм запитанням до активістів: "Так що ви від мене хочете?" Ніби не було цих всіх статей про те, чому він не на своєму місці. Він пише: я завжди відкритий до діалогу з молоддю. І це така нахабна зверхність! Ніби студентішки поприходили з постерами постояти. Але це не студентішки, це люди з креативної та культурної сфери: це музейні працівники, це художники, це працівники кіно", — сказала Перепелиця.
Ще одна учасниця протесту, перекладачка та голова правління громадської організації TRANSLATORIUM Таня Родіонова наголосила, що на акцію на Арсеналі люди виходили не на діалог, а з вимогою.
"Ми вийшли заявити, що нашому міністру культури не місце на цій посаді. Про це була вже не одна петиція, це і є певною формою діалогу", — зазначила Родіонова.
Ткаченко на посаді міністра культури з 2020 року
Олександра Ткаченка призначили міністром культури 4 червня 2020 року. До того — з 29 серпня 2019-го до призначення міністром — він був народним депутатом від партії "Слуга Народу" та головою комітету парламенту з питань гуманітарної та інформаційної політики. А перед тим Ткаченко одинадцять років був гендиректором групи каналів "1+1 Media".
Також він був радником на громадських засадах тодішнього прем’єр-міністра Віктора Ющенка (2000-2001) та гендиректором "Нового каналу" (1999-2005).
Спроба відставки 2021 року
11 листопада 2021 року Олександр Ткаченко заявив, що подав у відставку. Рішення було спричинене двома факторами: раптовим рішенням Кабміну реструктурувати Держкіно та забрати інституцію з-під опіки Міністерства культури та інформаційної політики; та невеликим бюджетом на розвиток культури. Про це він писав на своїй Facebook-сторінці. А проте, пізніше виявилось, що заява міністра не була зареєстрована.
Пізніше в інтерв'ю "Українській правді" він заявляв, що планує повертати Держкіно, а також провести ряд реформ.
