Не здати українські позиції, а зафільмувати злочини росіян. Що і як знімати на війні

Не здати українські позиції, а зафільмувати злочини росіян. Що і як знімати на війні

26 Червня 2023
1092

Не здати українські позиції, а зафільмувати злочини росіян. Що і як знімати на війні

Соня Лукашова, «Українська правда»
1092
Обмін інформацією став настільки швидким і доступним, що смартфони легко перетворюються на справжню зброю. А українці – умисно чи ні – можуть підсобити окупантам, завантаживши одне відео в ТікТок.
Не здати українські позиції, а зафільмувати злочини росіян. Що і як знімати на війні
Не здати українські позиції, а зафільмувати злочини росіян. Що і як знімати на війні

На початку нульових у Гаазі судили самопроголошеного лідера боснійських сербів Радослава Брджаніна. Одним із доказів у справі було його інтерв'ю американському журналісту, в якому політик пропагував етнічні чистки та депортації.

"Журналісти відіграють життєво важливу роль у тому, щоб привертати увагу міжнародної спільноти до жахів і реалій конфлікту", – писав тоді у своїх документах суд. 

У справі ісламістського бойовика Ахмад аль-Факі аль-Махді, якого в 2016-му засудили за знищення пам'ятників культури в Малі, публікації ЗМІ, а також відео й фото були серед ключових доказів.

За останні кілька десятків років технологічний стрибок, з одного боку, значно спростив пошук доказів проти найбільших злочинців людства. Смартфони в руках не лише журналістів, а й просто свідків війни в Україні щодня фіксують її реалії. 

З іншого боку, обмін інформацією став настільки швидким і доступним, що ці ж смартфони легко перетворюються на справжню зброю. А українці – умисно чи ні – можуть підсобити окупантам, завантаживши одне відео в ТікТок. 

Українські військові від початку повномасштабної війни часто закликали не знімати переміщення техніки чи розташування армії. Навесні 2023 ці заклики почали лунати з новою силою.

Росія поновила регулярні обстріли далеких від фронту міст, зокрема Києва. Українські захисники, озброївшись американськими установками Patriot, успішно відбивали атаки. І не всі цивільні спостерігачі цих "зоряних війн" стримувались від спокуси зняти вибухи та спалахи над своїми багатоповерхівками.

Вранці після обстрілів відео повітряних боїв уже гуляли в мережі. А українські правоохоронці переходили від закликів до дій. У травні в столиці СБУ показово затримала людей, які знімали роботу ППО. Силовики наголошували: такі кадри лише заважають обороняти міста.

"Українська правда" знайшла спосіб перевірити і показати цю загрозу не просто теоретично, а на реальних прикладах. 

Розказуємо, як ворог може використати, здавалось би, невинні кадри з вашого вікна. І навпаки – що і як потрібно знімати під час війни, щоб допомогти Україні довести злочини росіян. 

"Дуже погана ідея". Як кілька кадрів ППО здали позиції Patriot 

Щоб показати, наскільки небезпечними є кадри роботи ППО, "Українська правда" зібрала кілька фото і відео травневих атак, зокрема тих, які активно поширювали російські пропагандисти.

Ми надіслали їх одним із найвідоміших розслідувачів, що спеціалізуються на роботі з відкритими джерелами – Bellingcat. І попросили проаналізувати: що саме могли дізнатись із цих відео росіяни.

На деяких кадрах добре видно столичні краєвиди. На інших, на перший погляд, немає за що зачепитись оком. Щоб було зрозуміло, які вихідні дані мали дослідники, ми покажемо декілька знімків. Лише тих, які активно розійшлись мережею.

 
Стопкадри з відео, які поширювали російські пропагандисти
 
Кадри відомого фотокореспондента Гліба Гаранича, які були оприлюднені в агентстві Reuters

За кілька днів дослідник Bellingcat Майкл Шелдон надіслав свій аналіз. З інструментів у нього були лише Google-мапи і супутникові знімки. Останні зараз може купити будь-хто через спеціальні сервіси.

Шелдон зміг з точністю до метрів встановити місця як зйомок, так і локацій, з яких тієї ночі працювали українські захисники. 

Ось як він це зробив:

"Фотографії (Гліба Гаранича – УП) були зроблені з елітного житлового комплексу в центрі Києва. Їх було легко геолокувати, використовуючи київську телевежу на задньому плані, колесо огляду та дві вежі Київського політехнічного інституту."

Використовуючи ці маркери як орієнтир, ми визначили, що місце запуску, ймовірно, було на пустирі біля *** (точні позиції ППО ми вирішили не називати). На супутникових знімках цієї ділянки видно сліди шин, які можуть відповідати системам ППО малої дальності."

Також Шелдон зміг знайти позиції установок Patriot. Завдяки цим ЗРК захисники почали збивати російські балістичні ракети "Кинджал".

 
Під керівництвом українських захисників Patriot успішно перехоплюють російську балістику
ФОТО: ПОВІТРЯНЕ КОМАНДУВАННЯ "ЦЕНТР" 

У травні Москва заявляла, мовляв, знищила Patriot під Києвом. Це заперечував Зеленський і спростовували американські посадовці, які уточнювали, що комплекси могли пошкодити, але не зруйнувати.

Дослідник з Bellingcat знайшов Patriot за трьома відео. Жодне з них не викликало особливих труднощів з аналізом. 

Спершу Шелдон визначив локацію, звідки знімались відео. А потім намалював на мапах напрямки кадрів. Вони перетнулись над одним із об'єктів під Києвом. 

На супутникових знімках саме в цій точці перетину розслідувач побачив американські ракетні комплекси. 

 
Майкл Шелдон з Bellingcat 
ФОТО: ДМИТРО ЛАРІН
Від себе Шелдон додав: 

"Публікація будь-чого, що може демонструвати діяльність протиповітряної оборони, є дуже поганою ідеєю".

"В Крым вам нужно было выезжать". Кого карають за відео ППО і здачу позицій ЗСУ

У травні 2023-го, коли захисники Києва чи не щоночі відбивались від ракетних атак, силовики кілька разів звітували про затримання тих, хто фільмував роботу ППО. Поліція та СБУ повідомляли про затримання щонайменше 15 таких людей.

Однак, за словами співрозмовників УП у правоохоронних органах, далеко не в кожному випадку можливо довести злочин.

В українському законі немає покарання саме за зйомку. Заборонено передавати і публікувати дані про розміщення і пересування військових, якщо їх не погодили офіційні структури.

Кадри роботи ППО – це не настільки очевидна здача позицій, як, наприклад, зйомка техніки в посадці. Тому слідчим ще потрібно довести, що мешканець Києва, який знімав вибухи над своїм будинком, насправді поширював секретну інформацію. І саме тому, як пояснюють УП у силових структурах, деякі кияни, які знімали сліди пострілів у небі, не будуть покарані.

Як повідомили "Українській правді" в СБУ, у їхніх травневих "справах про ППО", проходять 6 людей. Відомо, що серед них – блогерка Інна Воронова, яка згодом публічно вибачилась і назвала свої дії "необдуманим вчинком".

Четверо фігурантів уже отримали офіційні підозри. Два кейси навіть встигли спрямувати на розгляд до суду.

Усі підозрювані перебувають під домашнім арештом. У разі, якщо їх визнають винними, блогерам може загрожувати до 8 років ув'язнення. 

Стаття, за якою їх судитимуть, з'явилася в Україні вже під час повномасштабного вторгнення. Максимальне покарання в ній – 12 років тюрми. Воно загрожує тим, хто не просто знімав переміщення Збройних сил України, а робив це, наприклад, за гроші або на прохання росіян.

Історії столичних блогерів, які знімали саме ППО, ймовірно, є прецедентом. Оскільки більшість справ, які розглядають українські суди, стосуються або необачних ТікТоків з українською технікою на трасі, або шпигунів, які шукали позиції на замовлення росіян.

СБУ відправила під суд уже майже 190 людей за такими звинуваченнями. Серед них є, наприклад, історія харків'янина Олександра Т., який залишив у Facebook один коментар. На запитання "Чи будуть прильоти?" чоловік написав:

"Зенитные возле меня стартуют – позиция между МЖК и окружной. Сначала огонь, потом взлетает зенитная ракета (по наклону даже видно в какую сторону улетает), потом тишина и потом начинаешь считать секунды, чтобы оценить расстояние)".

Пізніше ворог кілька разів обстріляв позиції, про які писав Олександр. Він отримав 5 років позбавлення волі.

Є серед вироків і м'якші покарання. Наприклад, 51 тисяча гривень штрафу за ТікТок з колоною броньовиків у Чернівецькій області. Чи умовний строк для військового, який скинув дружині геомітку свого підрозділу.

Чимало справ стосуються мешканців прифронтових міст, які за гроші чи з інших причин погоджувались шукати для росіян позиції ЗСУ. Нерідко в ході слідства такі шпигуни визнають провину і розповідають, як росіяни завербували їх на КПП від час виїзду з окупації або як погрожували нашкодити родичам.

Максимальне покарання – 12 років ув'язнення – отримала, наприклад, Світлана А. з Донеччини. Вона, за даними слідства, була інформаторкою російського розвідника Сергія Дубінського, також відомого під позивним "Хмурий", причетного до збиття авіалайнера МН17.

У суді Світлана запевняла, що як волонтерка спілкувалась з Дубінським нібито для того, щоб визначити маршрути евакуації людей. Хмурого, мовляв, знала лише як місцевого – він виходець з Донеччини. 

У матеріалах справи є листування жінки з ворожим генералом навесні 2022 року.

 
За даними слідства, Світлана А. коригувала російський вогонь, а також розповідала росіянам про мости, які підривають ЗСУ

Хмурий: Я, в госпитале, в Крыму. В руку зацепило

Світлана А.: Ну капец!!! Выздоравливай!!! Как хочется уже тишины…

Хмурий: Смотри, я дал команду, мост в Искре дней через 3-5 максимум взорвут. Учитывай это.

Світлана А.: Ок… Вы опять чуть промазали?.. Там ребенка присыпало (йдеться про "прильот" у цивільний будинок – УП)… Слушай… мож, тебе более точные карты закидывать, чтоб такого не было? В пожарку хоть не прилетит?

Хмурий: Прилетит обязательно. Они же там.

Світлана А.: Не вздумайте этого делать!!! Никого там никогда не было!!! У меня там родственники все в подвале… Военными там и не пахнет!!!

Хмурий: Я и так делаю больше, чем могу. Другому начальнику разведки будет… Ну не то что похер, но он не местный… Эх, в Крым вам нужно было выезжать.

Світлана А.: Я хотела в ту сторону… но на тот момент нужно было быстро принимать решение, в эту было проще.

Хмурий: И приняла неправильно решение((

Світлана А.: Любое решение правильное… только эффективность решения разная.

Смартфон, рулетка і коробок сірників. Як знімати російські злочини, щоб допомогти судам

Камера смартфона все ж може бути не лише безпечною, а навіть корисною. Саме вона може зафільмувати те, на що не вистачить рук у правоохоронців і що згодом знадобиться слідству, аби довести російські варварства.

Злочинами на війні є, наприклад, обстріли цивільних будинків і лікарень, історичних пам'яток та культурної спадщини, церков, атаки на дамби та атомні електростанції, знищення запасів їжі й води, шкода природному середовищу.

Юлій Бєлоусов, який керує "департаментом війни" в Офісі генпрокурора, каже: фіксація злочинного обстрілу та його наслідків може допомогти розслідуванню. 

Щоб не потрапити під кримінальні справи, не треба поширювати такі фото й відео. Однак їх можна зберігати.

"Бажано на носії, на який відзняли – не видаляти й не переносити на інші носії," – уточнює Бєлоусов. 

Не кожне фото може в майбутньому може стати аргументом проти росіян у судах. Хаотична зйомка дасть крихти інформації слідству, але її не прийме суд.

Однак зафіксувати злочин так, щоб він став повноцінним доказом, можливо. Для цього потрібно дотримуватись деяких правил.

Разом із Романом Ковалем, який документує воєнні злочини в організації "Truth Hound", ми склали інструкцію, як це зробити.

Головні принципи: з фото або відео має бути чітко зрозуміло, хто, коли, в якому місці, в який час їх зробив. А потім ваші записи потрібно передавати напряму правоохоронцями, не "проганяючи" їх через Telegram чи WhatsApp – так інформація збереже свої оригінальні метадані.

  • Налаштуйте кадр

"Ми завжди починаємо знімати з напрямку на північ, показуємо компас і виставляємо кадр на північ, – каже Коваль. – Це не обов'язкова річ, але вона значно полегшує орієнтування в просторі для розслідувача".

  • Зніміть панораму місця злочину

Зніміть обстановку на всі 360 градусів. Всі рухи мають бути повільними і плавними, щоб згодом можна було роздивитись всі деталі і зробити якісні стопкадри.

  • Назвіть дату, час, місце зйомки

Якщо це можливо, підтвердьте свої слова, наприклад, календарем і годинником на телефоні. Назвіть максимально точну адресу – номер будинку чи перетин вулиць.

  • За можливості, покажіть себе і назвіться

Цього можна не робити, якщо ви хочете зберегти анонімність.

  • Зніміть наслідки злочину

Якщо є вирва від снаряду, переведіть камеру на неї. Зробіть кадри з 3 різних ракурсів.

Якщо пошкоджена будівля, покажіть руйнування, дірки в паркані тощо. Зніміть залишки снарядів. 

Дуже корисним буде заміряти розміри всіх цих пошкоджень, як-от діаметр і глибину вирви.

Це можна зробити за допомогою лінійки чи рулетки. За їх відсутності згодиться будь-який предмет, що дасть уявлення про чіткий розмір, наприклад, коробка від сірників. Заміри потрібно робити безпосередньо в кадрі. 

  • Назвіть, наслідки чого саме ви документуєте

Звісно, якщо ви маєте таку інформацію. Це може звучати так: я документую наслідки, ймовірно, артилерійського обстрілу житлових кварталів, що стався тоді-то.

Озвучайте пошкодження, які ви бачите. 

  • Передайте докази силовикам

Зверніться до правоохоронців і узгодьте з ними, як саме потрібно передати ваші фото й відео.

В Офісу генпрокурора також існує спеціальна онлайн-платформа, за допомогою якої можна надіслати докази.

Що саме варто знімати, щоб довести російські злочини?

"Важливо фіксувати патерн, модель поведінки", – відповідає Роман Коваль. 

Такими патернами можуть бути атаки на комунальників, рятувальників, цивільних. Роман описує приклад, з яким нещодавно зіштовхнулась "Truth Hound" на Херсонщині:

"В одному з населених пунктів загинув священник внаслідок обстрілу росіян. І там переглядалась модель, що росіяни цілили в центр села.

Спочатку свідки чули звуки виходів снарядів, але не чули звуків влучань. Це, найімовірніше, означає, що снаряди влучили у воду, не в сам населений пункт.

Інші снаряди почергово наближались до центру, де зазвичай роздавали гуманітарну допомогу і збиралось близько 300 людей. І один снаряд влучив у церкву, в результаті загинув священник і була поранена жінка, яка там працює."

***

Якщо зафіксувати не просто вчинки, а їхню системність, так згодом можна буде довести, що злочини російських окупантів були умисними. 

Що кожна атака на цивільний будинок не була випадковою. Кожна ракета, що вбила українську дитину, не була винятком. Що такою була мета і стратегія Росії.

Як колись матеріали з преси доводили умисел Брджаніна чи аль-Махді, так і кадри зі смартфонів українців будуть вирішувати долі злочинців. 

Залишається тільки направляти ці камери в правильний бік.

Соня Лукашова, УП

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Соня Лукашова, «Українська правда»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1092
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду