Члени комітету гуманітарної та інформаційної політики вирішили звернутися до Президента України Володимира Зеленського з проханням підписати указ про нагородження лауреатів Шевченківської премії за 2022 рік. А також провести комітетські слухання щодо майбутнього Шевченківської премії. Таке рішення було ухвалене на засіданні 17 березня 2023 року.

Член комітету Володимир В’яторович запропонував звернутися до Президента України негайно підписати указ про нагородження Шевченківською премією. «9 березня мав вийти указ Президента про присудження премії лауреатам. На жаль, цього не сталося. Із заяви членів Шевченківського комітету ми дізналися, що 9 березня відбулася зустріч в Офісі Президента, де пропонувалося додати нові номінації. Безперечно, можна вводити нові номінації, але на перспективу. Через спроби втрутитися в процедури ми стоїмо перед загрозою руйнування інституції. Тому пропоную від імені комітету звернутися до Президента невідкладно підписати указ, який затвердив би результати роботи Шевченківського комітету. А на комітетських слуханнях обговорити відновлення функціонування цієї премії», — сказав він, додавши, що перегляд правил гри під час гри призвів до відставки всього комітету Шевченківської премії. 

Перша заступниця голови комітету Ірина Констанкевич зауважила, що до неї звернулися представники наукової спільноти, зокрема філологи, для яких важливо розуміти, що відбувається з Національною Шевченківською премією.

«Йдеться не про шанованих сучасників, яких нагороджують цією премією. Йдеться не про кошти, хоча 400 тисяч — це великі гроші. Йдеться про сам статус національної премії. Всі лауреати лишаються в історії. Я зробила депутатський запит до Шевченківського комітету з проханням надати мені всі матеріали, які супроводжували відбір. Чим керувалися члени журі, які здійснили такий вибір? Тому що у зверненнях до мене є питання щодо процедури відбору. Хоча у фіналі є дуже гідні люди… Але хочу прокоментувати, що відбулося у жанрі літературознавства, зокрема щодо висунення на премію і тепер уже лауреата книги- антології «Крім Шевченка». Тут ідеться про створення ще одного канону, який ми канонізували Шевченківською премією», — обурилася пані Констанкевич.

Голова комітету Микита Потураєв зазначив, що питання, які порушила Ірина Констанкевич, потребують обговорення на комітетських слуханнях.

Нагадаємо, 13 членів Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосили про «свою незгоду з тим, щоби вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до наявного нині Положення щодо Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року в прискореному порядку», і заявили про те, що складають свої повноваження.

Нагадаємо, у січні 2023 року Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка визначився із фіналістами премії у 2023 році.

Однак 9 березня вперше за багато років не оприлюднили імена лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Натомість про вручення премії згадали 10 березня на зустрічі президента Зеленського з діячами культури та мистецтва, на якій був присутній голова Комітету Юрій Макаров.

12 березня Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка все ж таки назвав переможців у номінаціях «Література», «Публіцистика, журналістика», «Літературознавство і мистецтвознавство», «Музичне мистецтво» та «Кіномистецтво».

13 березня Юрій Макаров оголосив, що подав у відставку з посади голови Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка. У коментарі «Детектору медіа» Макаров пояснив, що його рішення пов’язане зі скандалом довкола оголошення переможців цьогорічної Шевченківської премії та його ідеї про створення додаткових нагород для творів, написаних у 2022 році «про війну та на війні».

Архівне фото: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики / Facebook