Державний архів Швеції виклав у мережу матеріали з політичної історії України, зокрема дипломатичні документи та листування між Козацькою державою та Шведською імперією 17-18 століття, а також деякі унікальні та цінні карти. Про це повідомила юристка та дослідниця шведсько-українських відносин Марина Траттнер.

Ці справи на сайті шведського архіву назвали «надзвичайно важливими документами, що стосуються України як нації та боротьби України за волю».

Наявність таких документів у шведських архівах пояснюється тим, що «Шведська імперія та український панівна еліта у 17-18 століттях налагоджували міцні дипломатичні зв'язки, формували союзи та співпрацювали у різні способи, щоб утвердити себе на міжнародній арені в періоди конфліктів та війн». Важливу роль, як зазначають в архіві, відігравали також міжнародна торгівля і судноплавство.

У цьому плані Швеція займає унікальне місце серед європейських країн, кажуть в архіві, адже українсько-шведські переговори того часу спродукували велику кількість листування та інших матеріалів, які неможливо знайти ніде інде у світі.

Опубліковані документи здебільшого стосуються періоду 1630—1730 років і торкаються також історії Польщі, Румунії, Угорщини, Туреччини, Росії та країн Балтії. Серед опублікованих документів зокрема є офіційне листування та угоди між Швецією з Козацькою державою, листи та привілеї гетьмана Пилипа Орлика та інші. Як видно з публікації на сайті архіву, більшість документів написані латиною.

В архіві також зберігаються кілька томів архіву Міністерства закордонних справ, які містять дипломатичні документи, що стосуються визнання колишніх радянських республік та їхньої автономії, а також джерела, пов'язані з боротьбою за незалежність Черкесії, Грузії, Трансільванії та інших.

Відзначимо, у 17 столітті Шведська імперія була одним з головних геополітичних партнерів для Козацької держави. Зокрема, у 1656-57 роках гетьман Богдан Хмельницький вів інтенсивні переговори про укладання військово-політичного союзу зі Швецією проти Речі Посполитої на противагу Москві. Хмельницький вважав укладений за два роки до того у Переяславі союз з Московською державою нечинним, після того як Москва підписала сепаратний мир з Варшавою, і шукав в особі Швеції нового союзника.

Однак через смерть гетьмана та зміну політичних пріоритетів Швеції угоду тоді так і не уклали. Через два роки, у 1659-му, молодий гетьман Юрій Хмельницький був змушений підписати нову Переяславську угоду, після чого Гетьманщина таки увійшла під протекторат Московії.

Вже у 1708 році гетьман Іван Мазепа уклав союз зі шведським королем Карлом ХІІ проти Московської держави в рамках Північної війни. Війська обох правителів програли Полтавську битву 1709 року московському цареві Петру І, після чого Мазепа з козаками подались в еміграцію, а Гетьманщина потрапила у сильнішу залежність від Москви.

На еміграції, після смерті Мазепи, новообраний гетьман Пилип Орлик продовжив союз зі Швецією та Туреччиною проти Росії, який утім до практичних результатів не довів. Там же у 1710 році гетьман Орлик уклав суспільний договір про права та обов’язки зі старшиною та козаками «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького», що увійшов в історію як «Конституція Пилипа Орлика».

Оригінал Конституції також зберігається в Національному архіві Швеції у Стокгольмі. У серпні 2021 року, до 30-річчя незалежності України, оригінал пам’ятки привезли до Києва. Документ експонували протягом трьох місяців у Софійському соборі.