Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради 11 березня ухвалив рішення «Про визначення першочергових заходів підготовки міської територіальної громади до оборони в особливий період», де було затверджено заходи для «задоволення життєво необхідних потреб мешканців територіальної громади міста та внутрішньо переміщених осіб у період воєнного стану». Серед них, зокрема, «інформаційна безпека, доведення правдивої інформації засобами масової інформації на території територіальної громади».

З одного боку, витрачання грошей на інформаційну безпеку у час війни не мало б викликати подиву, враховуючи дієву російську пропаганду на території України. Та з іншого боку, величезна сума, витрачена на повторювані та однотипні новини, яка класна у нас міська влада, викликає купу питань. І про доцільність витрачання цих грошей, і про існування незалежних та неупереджених ЗМІ в Івано-Франківську.

Із квітня 2022 року виконавчий комітет міської ради ухвалив щонайменше 15 рішень про фінансування дванадцяти місцевих приватних засобів масової інформації на загальну суму 33 354 508 гривень. При цьому у кожному новому рішенні сума виплат зростала на 50—100 тисяч гривень. Чи пов'язано це з інфляцією чи з підвищенням цін на інтелектуальну працю, чи з періодом літніх відпусток — питання відкрите. Проте кожного тижня дванадцятка отримувала гроші, сума яких росла від першого рішення 6 квітня від 1 382 082 гривень до останнього від 3 серпня —  до 3 336 582 гривень. При цьому рішення виконкому від 28 липня не враховано, бо додаток із виділеною сумою працівники виконкому ще не завантажили на сайт.

Сума в 33 354 508 гривень на фінансування ЗМІ за 5 місяців війни значно перевищила статті річного бюджету на ці витрати. На цілий 2022 рік було закладено 28,5 мільйона гривень. Із них Департамент стратегічного розвитку, цифрових трансформацій, роботи із засобами масової інформації, комунікації з мешканцями Івано-Франківської міської ради отримував 22 мільйони гривень, із яких майже 4 мільйони гривень на зарплату працівників департаменту, 700 тисяч — на відзначення свят. Майже 13 мільйонів гривень планували витратити на фінансову підтримку засобів масової інформації, що фактично означає — на рекламу міської влади у місцевих ЗМІ. Ще три мільйони — на «інші заходи у сфері засобів масової інформації». Крім цього, на фінансування підпрограми «Доступ громадян до публічної інформації органів місцевого самоврядування міста Івано-Франківська» заклали 6,5 мільйона гривень у видатках фінансового управління.

Не менш важливим є й факт, що ще до початку війни, за два місяці (січень-лютий) на фінансування ЗМІ Івано-Франківська міська рада витратила 4 889 143 гривень. Звідси маємо, що за вісім місяців поточного 2022 року, шість із яких країна у стані повномасштабної війни, фінансування місцевих ЗМІ з міської скарбниці зросло більше ніж на 10 мільйонів гривень від закладених на це грошей у річному бюджеті. А попереду ще чотири місяці 2022 року і хтозна скільки місяців війни.

Оплата власного піару у ЗМІ — це не якась виняткова франківська практика. Кожна влада фінансує журналістів «при собі», які виключно позитивно висвітлюють її роботу, при тому не аналізуючи ні помилок, ні відвертого дерибану міського бюджету. Це дуже зручно та вигідно, коли проплачені журналісти з грошей платників податків пишуть потрібні для виборців історії, в яких влада допомагає фронту, волонтерам, переселенцям, пенсіонерам та дітям, при тому ще й закладаючи двори бруківкою та новими автобусами. Та у списку цих засобів масової інформації за час війни з'явилися ті, що не були підконтрольні мерії, що може свідчити про боротьбу івано-франківської міської влади з незалежними ЗМІ на місцевому рівні. Надмірне політичне втручання в роботу журналістів, навіть під приводом боротьби з дезінформацією та фейками, веде до тоталітаризму, де єдино правильною позицією є провладна, а свободи слова не існує.

Зрештою, питання, яке цікавить всіх, у тому числі мало б цікавити СБУ: чому і на яких підставах (крім, звісно, турботи про інформаційну безпеку) виконавчий комітет міської ради вирішив спустити в трубу (на трансляцію своїх облич) 33 мільйонів гривень у час економічної кризи? В час, коли бракує грошей на облаштування справжніх бомбосховищ у місті, укриттів у школах та садочках (12 садочків і 3 школи не працюватимуть із 1 вересня через відсутність укриттів).

У час, коли волонтери своїми силами і на пожертви тих же ж платників податків купують на фронт буквально все — від шкарпеток до квадрокоптерів і автомобілів. 33 мільйони гривень, за які можна було б замовити більше 100 вуличних укриттів-бомбосховищ, якщо не збудувати декілька надійних протирадіаційних. 33 мільйони, за які можна було б укомплектувати не один батальйон військових усім необхідним. 33 мільйони, які можна було б зекономити на важкий осінньо-зимовий період, який нас чекає.

Але ніт.  Пріоритети у влади очевидні — піар та реклама своїх звитяг важливіший за життя та безпеку дітей. Піар себе важливіший за безпеку жителів міста. Натомість маємо ефіри з Марцінківим та замовлені інтерв’ю, де щотижня дізнаємося, що у місті «все добре», але «людям треба заощаджувати та допомагати армії». Дізнаємося, як «ми стараємося, але зрозумійте, на все треба грошей». Може, якби гроші витрачали на розв’язання численних проблем, сильно старатися б не доводилося. 

Фото: Івано-Франківська міська рада/Facebook