У четвер, 28 липня, комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні та в цілому законопроект №7345 щодо особливостей повноважень Нацради під час війни.

«Акт адаптує функціонування медійного регулятора до реалій війни та вирішує проблеми з наданням та припиненням ліцензій і дозволів, притягненням до відповідальності тощо», – прокоментувала голова підкомітету з питань інформаційної політики Євгенія Кравчук.

Автори проекту пропонують передбачити право Національної ради з питань телебачення і радіомовлення своїми актами:

• визначати порядок подання та розгляду заяв про видачу, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій. Водночас залишається жорстка законодавча рамка щодо підстав для ухвалення рішення про анулювання ліцензій, видачу або відмову у видачі ліцензій;
• визначати порядок видачі та анулювання тимчасових дозволів на мовлення. Цей механізм дозволяє швидко заповнювати ніші у радіочастотному ресурсі, які виникають, коли якась організація припиняє мовлення;
• застосовувати штрафи за найбільш грубі порушення (порнографія, обмеження по дітях, заклики до війни, глорифікація ворога та ін.) у період дії воєнного стану за спеціальною процедурою.

За словами Кравчук, законопроєктом передбачено, що у разі повторного порушення обмежень стосовно ворожого контенту – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення буде звертатися до військового командування. Однак у документі не вказано ранг військового командування. Також Нацрада на час воєнного стану звільняється від сплати судового збору.

Нардеп фракції «Європейська солідарність» та член комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький у коментарі «Детектору медіа» висловив думку, що сьогодні ситуація на медійному ринку справді потребує змін законодавства, щоб дозволити Національній раді ефективно реагувати на загрози інформаційній безпеці в умовах воєнного стану.

«Справедливо зауважити, що законопроект 7345 уже легалізовує ситуацію, яка фактично склалась на сьогодні. Ну наприклад, з початку повномасштабної війни ліцензіати і Національна рада перейшли на електронну форму обміну документами, Національна рада видає дозволи на тимчасове мовлення на прифронтових територіях без проведення конкурсу тощо. Очевидно, що такі зміни є потрібними і відповідають вимогам часу. Але парламент має взяти за основу своєї роботи ухвалення професійних законів. Ми повинні бути відповідальними за рішення, які приймаємо, і не допускати різночитань, колізій і правової невизначеності. У мене та моїх колег по фракції є свої застереження, які, нажаль, не були враховані у редакції, що виноситься на голосування», – заявив Княжицький.

За словами нардепа, редакція законопроекту передбачає, що у разі повторного порушення телерадіоорганізаціями законодавства Національна рада звертається до військового командування для відповідного реагування.

«Ми не маємо нічого принципово проти такого заходу з боку Нацради. Але нюанс в том, що згідно Закону про правовий режим воєнного стану військове командування – це велика кількість суб’єктів: починаючи від Головнокомандувача Збройних Сил України до керівника окремої військової частини. До кого саме має звернутися Нацрада з цих суб’єктів і яка доля такого звернення законопроект не деталізує. Виглядає так, що керівник військової частини в маленькому містечку може приймати рішення про припинення мовлення телеканалів? Чи не може? Одним словом, основне застереження до законопроекту аж ніяк не стосується роботи самої Нацради. Ідеться в першу чергу про правову невизначеність. Я намагався своїми поправками запропоновувати механізм врегулювання цієї ситуації, але він не був підтриманий членами Комітету».

Княжицький посилаючись на слова заступника голови МКІП Тараса Шевченка повідомив, що нібито існує якась секретна постанова уряду про регулювання роботи медіа під час воєнного стану.

«Вважаю, що оскільки ідеться про свободу слова, такі документи, якщо вони існують, повинні бути оприлюднені. Закон про правовий режим воєнного стану чітко визначає, як може регулюватися робота медіа в цей період. Про обмеження доступу до цієї інформації там не йдеться. Якщо озвучена інформація відповідає дійсності, це ще один випадок обмеження свободи слова, прикриваючись воєнним станом. Окрім того, важливі поправки пов’язані з відновленням мовлення, в тому числі на окупованих і повернутих територіях, подані іншими колегами депутатами, не були прийняті комітетом. Ці поправки мали б об’єктивно посилити законопроект, але Комітет вирішив по-іншому. Я також виступав за посилення повноважень Нацради в частині регулювання роботи провайдерів і операторів комунікацій. Адже ідеться не тільки про випадки відключення мовлення українських телеканалів, а й можливої трансляції російських пропагандистських каналів. Нацрада повинна мати механізми швидко і ефективно реагувати на це. Але, на думку комітету, такі повноваження Національній раді не потрібні. Подивимось, яке рішення прийме Парламент. Сподіваюсь, розгляд законопроекту та його прийняття зможе призвести до прийняття якісного закону, здатного вирішити проблеми, з якими стикається телерадіоринок в цей непростий час».

• Читайте також: Нацрада хоче позбавляти мовників ліцензії за співпрацю з ворогом. Хто і як визначатиме колаборантів?

Архівне фото: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики/Facebook