Міністерство охорони здоров’я України разом із журналістською спільнотою має виробити правила допуску журналістів у лікарні. Про це йдеться в заяві Комісії з журналістської етики щодо інтерв’ю з Іриною Дмитрієвою, яка втратила доньку й зазнала тяжких поранень під час ракетного удару по Вінниці 14 липня.

Проаналізувавши факти щодо резонансного випадку, Комісія закликає:

1. Адміністрацію лікарні, де перебуває Ірина Дмитрієва, провести службове розслідування щодо тих, хто надавав дозвіл на допуск знімальної групи до постраждалої.

2. Міністерство охорони здоров’я України разом із журналістською спільнотою виробити правила допуску журналістів у лікарні.

3. Міжнародні журналістські організації засудити неетичну поведінку італійського телеканалу RAI News 24 та його працівників.

4. Українську журналістську спільноту повернутися до теми надання прескарт для журналістів з метою чітко розмежувати професійних журналістів та блогерів.

У своєму рішенні Комісія з журналістської етики категорично засудила такі підходи до висвітлення теми людей, що втратили рідних, самі зазнали поранень чи будь-яких інших травм, у тому числі психологічних. Також експерти КЖЕ вказують, зокрема, на рекомендації  експертів Ради Європи щодо захисту приватності у роботі ЗМІ.

У описі ситуації із RAI News 24 Кже акцентувала на таких фактах: 

«Інтерв’ю записувала кореспондентка RAI News 24 Лаура Танґерліні. Відео було знято в реанімаційному відділенні. Медіагрупа, яка вела зйомку, дала в руки постраждалої телефон з відео ще живої дівчинки і фіксувала на камеру реакцію жінки на це відео та на звістку про смерть власної дитини. Згодом Кудінов написав, що метою цього інтерв’ю було привернення уваги світу до війни в Україні і що сама жінка виявила таке бажання. Проте родичі постраждалої заперечили факт надання згоди на це інтерв’ю».

Нагадаємо, 16 липня фіксер італійської громадської телекомпанії RAI News 24 Антон Кудінов опублікував на своїй приватній фейсбук-сторінці низку відеороликів із Іриною Дмитрієвою — жінкою, яка втратила дочку й зазнала тяжких поранень під час ракетного удару по Вінниці 14 липня.

Публікацію розкритикували в соцмережах: Антону Кудінову закидають, що він знехтував принципами професійної етики, які не дозволяють користатись шоковим станом постраждалих. Багато хто з користувачів вважає, що дії Кудінова могли травмувати матір загиблої дівчинки. Зокрема, в одному з відеофрагментів на сторінці Кудінова жінка плаче, коли дивиться відеозапис зі своєю ще живою дочкою. Через численні скарги перший допис Кудінова Facebook видалив, однак фіксер опублікував ці матеріали знов. Станом на 17 липня цей допис знов видалений.

У відповідь на критику Антон Кудінов стверджував, що «Ірина та її родина хочуть, щоб їх почули і дала згоду на інтерв'ю та надала разом з родиною додатковий контент для нього». Фіксер заперечує, що саме він повідомив жінку про смерть її дитини, як стверджували деякі критики. «Ірина та її родина хочуть, щоб ви почули те, що вона говорить, а не відволікали себе на деталі. Також вона хоче, щоб світ нарешті звернув увагу, що вбивають наших дітей та закрив небо над нашою країною», — написав Кудінов. Напередодні в інтерв’ю Суспільному мати Ірини Дмитрієвої казала, що її доньці не говорять про смерть дитини через заборону лікарів, адже, мовляв, ця новина може її вбити.

Антон Кудінов — громадський активіст із Гостомеля, балотувався на посаду селищного голови. Навчався на факультеті журналістики Одеського державного університету. Позаторік він потрапив у новини, коли його побили через відеозйомку тодішнього голови Гостомеля. Кудінов брав участь у подіях Революції гідності і був затриманий на вулиці Грушевського. Тоді він позиціонував себе як «журналіста телеканалу “Прихована правда”» — ресурсу скандальної активістки та політикині Ірми Крат. За інформацією джерел «Детектора медіа», фіксером він почав працювати у перші місяці повномасштабної російсько-української війни.

Кореспондентка італійського телеканалу RAI News 24 Лаура Танґерліні, яка інтерв’ювала постраждалу від ракетного удару у Вінниці Ірину Дмитрієву, відкидає звинувачення в порушенні журналістської етики. Про це журналістка написала у твіттері.

«У звинуваченнях на мою адресу щодо інтерв’ю з мамою маленької Лізи немає правди, — написала вона. — І матеріал, який вийшов в ефір, підтверджує це. Інтерв’ю були погоджені та проводилися з дозволу». Журналістка додала, що її не стосується «будь-який контент, який опублікували треті особи», і сказала, що готова до судового позову (не уточнивши, йдеться про її намір позиватись до суду проти когось чи про готовність бути відповідачкою; «ДМ» спробує це уточнити). Окремим дописом Лаура Танґерліні опублікувала два фото Ірини Дмитрієвої з палати. На сайті та ютуб-каналі Rai News 24 поки немає опублікованого сюжету про Ірину Дмитрієву.

Подаємо повний текст заяви КЖЕ: 

«16 липня 202 року фіксер італійського телеканалу RAI News 24 Антон Кудінов виклав на своїй сторінці у фейсбук відео інтерв’ю з Іриною Дмитрієвою, яка під час ракетного удару по Вінниці 14 липня втратила доньку та сама зазнала тяжких поранень. Інтерв’ю записувала кореспондентка RAI News 24 Лаура Танґерліні. Відео було знято в реанімаційному відділенні. Медіагрупа, яка вела зйомку, дала в руки постраждалої телефон з відео ще живої дівчинки і фіксувала на камеру реакцію жінки на це відео та на звістку про смерть власної дитини. Згодом Кудінов написав, що метою цього інтерв’ю було привернення уваги світу до війни в Україні і що сама жінка виявила таке бажання. Проте родичі постраждалої заперечили факт надання згоди на це інтерв’ю.

Комісія з журналістської етики категорично засуджує такі підходи до висвітлення теми людей, що втратили рідних, самі зазнали поранень чи будь-яких інших травм, у тому числі психологічних.

Комісія розуміє необхідність постійного фокусування уваги світової спільноти на терористичних атаках росії на цивільне населення України. Проте вважає, що таке висвітлення не повинно завдавати додаткового болю та страждань усім постраждалим внаслідок російської воєнної агресії, ретравмувати їх. В таких випадках пріоритетом є не зацікавленість аудиторії, а психологичний стан постраждалої людини.

Комісія звертає увагу на Рекомендації щодо захисту приватності у роботі засобів масової інформації, підготовлених експертами Ради Європи, де міститься низка пунктів, які стосуються інтерв’ю з людьми, які перебувають у лікарнях. Зокрема у пункті 2. 3. зазначено, що «слід докладати особливих зусиль для захисту людей, які переживають страждання, скорботу чи шок, як щодо самих себе, так і щодо членів родини та родичів». Зокрема у цьому пункті сказано, що «зазвичай журналістам не слід брати інтерв’ю у пацієнтів лікарень чи будь-яких інших подібних установ без дозволу адміністрації цих установ. Виключення можуть складати, зокрема, випадки розслідування лікарської халатності, недбалого ставлення до пацієнтів, хабарництва або будь-якої незалежної перевірки скарг пацієнтів на лікарів чи інший персонал медичних закладів або в інших випадках за ініціативою пацієнтів. ЗМІ повинні у будь-якому випадку уникати інтерв’ю з особами, які позбавлені належного розуміння або на яких серйозно вплинули обставини». Пункт 4.3. цих же Рекомендацій посилює цю вимогу: «У потенційно чутливих місцях, наприклад, у каретах швидкої допомоги, лікарнях, школах та в’язницях, потрібна також згода керівника. Незалежно від загальної згоди керівництва закладу, ЗМІ не повинні проводити фото- чи відеозйомку осіб, від яких не можна очікувати розумної вільної згоди, як, наприклад, коли вони знаходяться під стресом у відділенні невідкладної допомоги».

Комісія вважає, що журналісти повинні зважати не лише на бажання людини дати інтерв’ю, але й на реальний стан людини, на який може впливати чимало факторів, у тому числі й той, скільки часу пройшло після реанімації та після прийому анестетиків, який психологічний стан людини тощо. Стан людини можуть оцінити лише лікарі та психологи, а відтак їхня думка щодо запису такого інтерв’ю є важливою, якщо не визначальною, і має враховуватися.

Комісія з журналістської етики вже не раз звертала увагу на необхідність коректного висвітлення тем, які стосуються осіб, які постраждали внаслідок війни. Зокрема, у:

• Заяві КЖЕ щодо меж оприлюднення приватних даних осіб, які постраждали від війни;
• Рекомендаціях КЖЕ щодо висвітлення загибелі людей під час війни.
• Лекції Тетяни Трощинської, головної редакторки «Громадського радіо» на тему «Як повідомляти про травматичний досвід в медіа та чому не варто робити сенсацій з історій про статеві злочини», яку проводила Комісія з журналістської етики у партнерстві з ГО «Жінки в медіа» в квітні 2022 року.

Засуджуючи сам факт інтерв’ю з постраждалою Іриною Дмитрієвою, спосіб, в який воно було зроблено, та небажання Лаури Танґерліні та Антона Кудінова визнати власну неетичну поведінку та вибачитися, Комісія закликає:

1. Адміністрацію лікарні, де перебуває Ірина Дмитрієва, провести службове розслідування щодо тих, хто надавав дозвіл на допуск знімальної групи до постраждалої.
2. Міністерство охорони здоров’я України разом із журналістською спільнотою виробити правила допуску журналістів у лікарні.
3. Міжнародні журналістські організації засудити неетичну поведінку італійського телеканалу RAI News 24 та його працівників.
4. Українську журналістську спільноту повернутися до теми надання прескарт для журналістів з метою чітко розмежувати професійних журналістів та блогерів».