Комісія з журналістської етики винесла дружнє попередження виданням «20 хвилин» та «Новини Козятина» через гендерні стереотипи.

Так, 21 травня Комісія отримала скаргу від Олени Марчук на статтю у вінницькому онлайн-виданні «20 хвилин» авторки Наталії Гончарук «"Мене переповнювала гордість, що вона така сильна, відважна". Розповідь мами про загиблу десантницю».

На думку заявниці, видання дискримінує жінку-військову за ознакою статі, використовуючи вислови «Вродлива, смілива, цілеспрямована, сильна. Вона витримувала те, що не кожен чоловік міг витримати», «Та кривава війна обірвала життя 21-річної красуні» тощо. Скаржниця також звертає увагу на те, що в тексті не використовуються фемінітиви.

З огляду на воєнний стан Комісія вирішила не звертатися до видання за поясненнями і розглянула скаргу в односторонньому порядку.

КЖЕ звертає увагу, що цей матеріал є републікацією іншого матеріалу із додаванням передмови. Першоджерелом є стаття «Її слова: "В мене все добре", як вони багато означали!» Мама розповіла про Вікторію Поліщук» від 21 травня 2022 року авторства Олени Удвуд. Цей матеріал був опублікований на сайті «Новини Козятина».

Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста говорить про те, що ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Також у цьому ж пункті Кодексу етики українського журналіста йдеться про те, що вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу.

«В першу чергу, жінка, яка загинула під час виконання своїх обов’язків, є військовослужбовицею, а тому недоречним виглядають оцінки її краси. Повідомлення у стилі «та кривава війна обірвала життя 21-річної красуні», хоч і має на меті показати читачу всю несправедливість війни, але містить оціночне суб’єктивне судження, спонукає до оцінки зовнішності жінок-військових, замість звертати увагу на їхні вміння і досвід. В цьому контексті авторка використовує так званий "доброзичливий сексизм"», — йдеться в рішенні КЖЕ.

Доброзичливий сексизм дискредитує жінок, але в більш завуальованій формі, ніж ворожий, тому його можна сплутати з компліментами. Це твердження про те, що жінки слабші, їх потрібно захищати, вони «ніжні красуні» тощо.

Також авторка пише про військову в такий спосіб: «вона витримувала те, що не кожен чоловік міг витримати». Таке протиставлення «жінки-чоловіки» є шкідливим стереотипом, оскільки розділяє людей за ознакою статі у прив’язці до професії.

«Нав’язливі стереотипи про те, що жінки або чоловіки є більше або менше витривалими є небезпечними, оскільки містять узагальнення. Щоби викорінити дискримінацію за ознакою статі, варто уникати узагальнень та протиставлень в своїх журналістських матеріалах», — кажуть в Комісії.

Крім того, у КЖЕ нагадують, що використання фемінітивів на позначення жінок за їхніми професіями, посадами, видами зайнятості у журналістських матеріалах є важливим індикатором визначення рівня гендерної чутливості редакції, тому що вживання фемінітивів робить видимим внесок жінок у суспільно-політичне життя країни. Водночас це є власним вибором редакції та журналістів.

Загалом Комісія з журналістської етики дійшла висновку, що матеріал містить гендерні стереотипи, тому винесла онлайн-виданням дружнє попередження.

При цьому КЖЕ дала поради щодо висвітлення діяльності військовослужбовців та військовослужбовиць:

• Уникати коментування зовнішності жінки, а також недоречного акцентування на статі та віку під час виконання нею професійних обов’язків. Так, «красива», «вродлива», «слабка» чи «сильна» – це оцінка, яка ґрунтується на уявленнях автора чи авторки про красу і силу. Можна давати конкретні деталі, як-то «у спортзалі піднімає 80 кг», «у неї у вухах сережки, подаровані подругою», «невеликого зросту, з 36 розміром взуття, тому на складі для неї не знайшлося пари, довелося купувати за свої гроші».
• Облишити застарілі патріархальні уявлення про «образи жінок». Не використовувати фрази на кшталт «жінка – слабка стать»;
• Не поширювати стереотипів за ознакою статі у журналістських матеріалах. Для цього перевіряти свої матеріали за допомогою «дзеркального методу» (чи однаково доречно певне висловлювання виглядало б у матеріалах про жінку/про чоловіка).
• Не протиставляти жінок і чоловіків між собою, коли йдеться про виконання професійних обов’язків. Не транслювати суб’єктивні судження щодо оцінки зовнішності жінок-військових.
• Більше приділяти увагу темам утвердження гендерної рівності в армії, посиленню видимості в медіа участі жінок на війні, збільшення кількості експерток і коментаторок-жінок з військової тематики.
• Вживати фемінітиви, щоби зробити видимим внесок жінок в суспільно-політичне життя країни.

Раніше КЖЕ дала рекомендації щодо стилістично забарвленої лексики в ЗМІ. 

Ілюстрація: Радіо Свобода