Комісія з журналістської етики звертає увагу на фактологічні помилки, які можуть міститися в заявах посадовців у воєнний час. Про це йдеться у публікації на сайті КЖЕ.

Зокрема, 31 березня низка українських медіа поширили інформацію про начебто визволення Вишгорода Київської області від російських окупантів. Новина спершу була опублікована з посиланням на заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Олександра Грузевича.

Насправді місто Вишгород не було захоплене російськими військовими, а отже, не могло бути визволене, наголошують у КЖЕ. Адже, як прокоментувала в ефірі національного телемарафону заступниця міністра оборони Ганна Маляр, у виступі Грузевича йшлося не про місто Вишгород і не про Вишгородський район, а про Вишеград — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області.

А до цього сппростування деякі медіа внесли виправлення до тексту, посилаючись на допис у телеграм-каналі керівника Офісу Президента Андрія Єрмака: «ЗСУ офіційно заявили про звільнення Вишгороду, маючи на увазі Вишгородський район». За деякий час керівник ОП видалив свій допис.

«Більшість медіа внесли виправлення до тексту новини, однак лише деякі з них пояснили зміни та вибачилися перед читачами», – зауважують у КЖЕ.

Частина медіа обмежилися виправленням помилки постфактум. Інші зазначили в заголовку, що текст оновлено. Також окремі медіа не лише зазначили, що до новини внесено правку, а й принесли вибачення читачам та напряму звернулися за уточненнями до представника ЗСУ.

Деякі журналісти посилалися на раніше озвучене застереження Ганни Маляр про те, що під час війни «не потрібно проводити фактчекінг офіційних заяв військових відомств: ЗСУ та міністерства».

З цим не погоджуються у Комісії з журналістської етики та нагадують про пункт шостий Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

• Читайте також: «Визволення Вишгорода»: то чи потрібно перевіряти офіційні заяви під час війни?

Запровадження у країні воєнного стану не означає, що ті чи інші пункти етичного кодексу під час війни скасовано, наголошують у КЖЕ. Комісія з журналістської етики вважає, що медіа, які відмовилися від перевірки заяви про начебто визволення Вишгорода, а згодом внесли правку до вже опублікованої новини, не повідомивши про це своїм читачам, порушили пункт 6 Кодексу етики українського журналіста.

Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і редакціям:

• Запроваджувати правила перевірки повідомлень, які надходять із різних джерел, у тому числі – з офіційних. Насамперед варто перевіряти правильність написання географічних назв, прізвищ та імен, посад, специфічних термінів тощо, особливо записаних із голосу.
• У разі виявлення невідповідності в повідомленні, яке надійшло з офіційного джерела, найкращим рішенням буде звернутися за уточненням до цього ж джерела. Наприклад, до представників Міністерства оборони України.
• Розуміючи, що журналісти в умовах воєнного стану працюють під сильним психологічним тиском та в цейтноті, рекомендуємо створювати в редакціях довідкові бази даних, до яких можуть звертатися всі працівники редакції, аби убезпечити себе від помилки.
• Не всі повідомлення можна оперативно перевірити в умовах війни. Під час оприлюднення резонансних фактів, важливих для аудиторії, редакціям варто робити відповідні застереження: або про підтвердження інформації з інших джерел, або про неможливість отримати підтвердження чи спростування.
• Помилку варто не лише виправляти, а й визнавати публічно. Недоречно перекладати відповідальність на офіційних осіб, які повідомили недостовірну інформацію. Пояснення і вибачення у разі виявлення помилки свідчать про повагу до своєї аудиторії і про прозорість роботи журналістів.
• Обмеження свободи слова під час воєнного стану та рекомендації представників Міністерства оборони відмовитися від фактчекінгу заяв українських посадовців стосуються лише інформації, яка може становити військову таємницю або завдати шкоди цивільному населенню. В інших випадках журналісти можуть і повинні перевіряти офіційні заяви, дбаючи про достовірність своїх матеріалів.

Фото села Вишеград — Вікіпедія