Медіаменеджер і медіаконсультант Олексій Мустафін у минулому отримав від чинної влади пропозицію керувати державним телеканалом іномовлення для окупованих територій, однак відмовився, назвавши цю ідею утопічною. Про це він розповів в інтерв’ю онлайн-виданню «Цензор.нет».

«Я особисто до ідеї іномовлення ставлюся досить скептично. Розумію, що це атрибут зовнішньої політики будь-якої держави — і не обов’язково бути США, Німеччиною чи Росією, щоб його мати — але ефективність викликає питання. До того ж я не бачу особливого інтересу до розвитку іномовлення. Був інтерес, коли іномовлення створювалось. Тоді уявляли, що це буде українська "Німецька хвиля" чи "Голос Америки", які мовитимуть на світ в умовах війни. Потім прийшли до влади хлопці-продюсери і сказали: "Ви нічого не розумієте. Зараз ми зробимо канал, який буде мовити на окуповані території". Не відкрию велику таємницю, що навіть зі мною були розмови, чи зможу я взятися за цей канал. Я відразу сказав, що це утопічна ідея», — розповів Мустафін.

Згодом, за словами Мустафіна, концепція телеканалу «Дом» змінилася: «…з’явилась ще нагальніша ідея — "навіщо нам повертати Донбас з Кримом, ми будемо використовувати це як дубину всередині країни". Проти чого завжди заперечували всі, хто намагався запровадити західні стандарти у нас. Бо "Німецька хвиля" чи "Голос Америки" не мовлять всередині цих країн, тому що пропаганда всередині країни – це отруєння свого народу. Можливо, і солодкою отрутою, але отрутою. Прикро, що для наших політиків на це немає табу. Ще й використовують в цій схемі нещасних переселенців». Нагадаємо, Комітет Верховної Ради з питань прав людини підтримав зміни до законодавства, що дають право телеканалу «Дом» стати всеукраїнським російськомовним телеканалом. Керівництво каналу, посилаючись на позицію президента Володимира Зеленського, пояснює це рішення тим, що «Дом» адресований також переселенцям з окупованих територій.

Цей підхід Олексій Мустафін критикує: «…мотивують, що переселенці, вибачте, інтелектуально обмежені, і українську вони не розуміють, тому, мовляв, мовити канал буде російською. Але чому ми тоді квоти для комерційних каналів вводимо, вони хіба для переселенців не мовлять? Це цинічне використання людей».

Він також висловив сумнів у тому, що влада зможе використати оновлений телеканал «Рада» для своїх інформаційно-політтехнологічних потреб: «Жодної ефективності я в цьому не бачу. З наявним інструментом їм буде надзвичайно важко достукатися до людей, які не симпатизують владі і тим більше їх в чомусь переконати».

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» підрахував, скільки грошей уже виділили або мають намір виділити з державного бюджету на медіа, контрольовані державою, у 2021-2022 роках. Ідеться про понад мільярд гривень.