Чи можлива професійна робота медіа за стандартами журналістики, якщо ЗМІ отримує гроші за рекламу від транснаціональних тютюнових компаній? Чому медіа варто шукати інші шляхи фінансування, а Україні — посилювати антитютюнове законодавство й контроль за порушенням закону «Про рекламу»? На ці питання відповідали експерти й експертки під час дискусії «Тема куріння у медіа: чи дотримуються журналістські стандарти?», організованої Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Юрист Центру демократії та верховенства права, координатор проєкту «Київ без тютюнового диму» Гліб Колесов розповів, що останні ґрунтовні зміни в українському антитютюновому законодавстві відбулися 2012 року, коли заборонили рекламу класичних тютюнових виборів. «Це працювало добре, проте вже із 2014 року тютюнова індустрія розвинулася й у продажу з’явилися так звані бездимні тютюнові вироби — електронні сигарети, IQOS тощо. Наше законодавство виявилося недосконалим і реклама новітніх тютюнових виробів не регулюється законом, — пояснив Гліб Колесов. —  Медіа, у тому числі й незалежні, почали активно використовувати цю нішу, щоб отримувати гроші, однак таким чином вони потрапили під вплив транснаціональних тютюнових компаній, які діють в Україні, і стали пулом тютюнової індустрії».

Гліб Колесов додав, що 2006 року Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну. Тринадцята стаття конвенції забороняє всі форми реклами,  стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів. У ширшому сенсі ця заборона детально описана в керівних принципах конвенції, де визначено невичерпний перелік заходів співпраці з медіа, яка має підлягати під заборону в країнах, що підписали й ратифікували конвенцію. «В українському законодавстві вже є визначення електронних сигарет та IQOS, однак досі не врегульоване питання реклами таких виробів, — каже Гліб Колесов. — Законопроєкти №4358 та №4212, які невдовзі має розглянути ВРУ у другому читанні, стикнулися зі спротивом тютюнового лобі — різних медіа й громадських організацій, які стверджують, що ці законодавчі новації забирають гроші у ЗМІ та вбивають малий бізнес».

Гліб Колесов

Зі слів експерта, на одному із засідань Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної політики головний редактор «Нового времени» Віталій Сич розповів, що його медіагрупа отримує 10-15% грошей саме від тютюнової індустрії. «На його думку, якщо ми заборонимо рекламу новітніх тютюнових виробів, його видання зазнає значних збитків. Віталій Сич вважає законодавчі зміни в цій сфері невчасними, — розповів Гліб Колесов. — Однак реклама тютюнових виробів порушує не лише закон “Про рекламу”, а й міжнародні стандарти, визнані Україною й ратифіковані 2006 року. Такі дії можна розцінювати як спротив політиці охороні здоров’я».

Як розповів заступник міністра культури Тарас Шевченко, держава зацікавлена в тому, щоби ЗМІ були максимально незалежні та забезпечені грішми. Однак так само важливо, щоб Україна відповідала міжнародним стандартам та зобов’язанням, які на себе брала. «Законодавство вже забороняє рекламу тютюнових виробів, але є способи, якими користуються медіа, щоби його оминути, — каже Тарас Шевченко. — Контроль над дотриманням рекламного законодавства — слабке місце, проте дотримання стандартів є важливим моментом державної політики. Важливу роль в цьому процесі відіграє саморегулювання, яке є справою самих журналістів».

Тарас Шевченко

Керівниця мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua (понад тридцять сайтів, які працюють у громадах та невеликих містах, і кілька тематичних сайтів, які пишуть про локальну медицину, бізнес, спорт, культуру, історію) Наталія Пахайчук розповіла, що до початку епідемії коронавірусної хвороби мережа рекламувала місцевий бізнес і заробляла завдяки інвестиціям акціонерів. Однак внаслідок кризи дохід суттєво знизився. «Ми шукали альтернативні джерела доходу: знайшли грантові можливості й почали ставити на сайти рекламу, й зокрема рекламу IQOS, — розповідає Наталія Пахайчук. — Через це серед працівників редакцій наших медіа виникла полеміка: чи не порушує така реклама наших цінностей? Ми зійшлися на тому, що зараз ці банери приносять виданням дохід, тому поки що відмовитися від них ми не можемо, проте домовилися, що шукатимемо альтернативні джерела доходу. Коли знайдемо, рекламу IQOS приберемо». За словами пані Наталії, цього року мережа видань Rayon.in.ua почала збирати пожертви в читачів. «Однак у 2021 році ми більше не отримуємо грантових коштів, а грошей від читачів замало, тому ще не можемо зняти цю рекламу. Але через скарги читачів ми зробили її менш агресивною та прибрали із сайтів “Спорт на районі”, “Район. Медицина” і сайта, що пише про екологію», — каже вона.

Наталія Пахайчук

На думку керівника Центру моніторингу та аналітики «Детектора медіа» Отара Довженка, в українському суспільстві ще немає консолідованого негативного ставлення до тютюнових виробів та куріння. Тому зарано казати, що медіа, рекламуючи сигарети, втрачатимуть свою аудиторію. «Однак судячи з того, як куріння зараз зображується в медіа та масовій культурі, процес відсування цього явища на маргінес триває. І медіа, як на мене, мають бути частиною цього процесу й не мають допомагати зацікавленим комерційним сторонам його гальмувати», — каже Отар Довженко.

Він розповів, що в історії медіа тютюнові компанії відігравали демонічну роль, адже ставали джерелом великої кількості маніпуляцій. В Україні, до прикладу, була псевдоініціатива «Права курців», створена двома піарниками на протидію забороні куріння у громадських місцях. Як розповідає Отар Довженко, піарники називали себе виразниками «позиції українських курців» щодо заборони куріння на противагу позиції громадських організацій, які лобіювали зміни. «Насправді вони не були іншою стороною конфлікту, вони були піарниками, які зімітували існування другої сторони конфлікту, — розповідає Отар Довженко. — Тому медіа, які хочуть працювати за стандартами й не вестися на маніпуляції, варто бути обережними і все перевіряти. Навіть якщо здається, що рекламний текст від компанії нормальний і правдивий, треба все перевірити, аби не стати інструментом піарників тютюнових кампаній, які не нехтують жодними методами, аби впливати на громадську думку».

Отар Довженко додає, що медіа, які думають про майбутнє, мають розуміти, що люди майбутнього куритимуть менше. «Проте, якщо ЗМІ може отримати гроші лише за рекламу IQOS, воно не має вибору. Але потрапляти в залежність від цих рекламодавців не варто. Треба розуміти, що комерційні компанії використовують медіа для впливу на громадську думку. Це токсичне втручання і перетворює медіа з безсторонніх майданчиків відображення реальності на інструменти просування чиїхось інтересів. І з цим треба боротися», — каже Отар Довженко.

Голова правління Центру моделювання комунікацій Марина Мармеладзе розповіла, що вважає нативну рекламу одним із найцікавіших способів взаємодії з читачем для донесення своєї думки. «Така реклама дуже дієва і не заборонена законом. Проте якщо нативна реклама стосується соціально небезпечних явищ, це вже питання етики, — каже пані Марина. — Поки така реклама не буде заборонена законодавчо, ситуація не зміниться. Я вважаю, що нативну рекламу соціально небезпечних продуктів і явищ потрібно заборонити».

Марина Мармеладзе

Експерт із медійного права, заступник директора ЦЕДЕМ Ігор Розкладай каже, що залежність медіа від тютюнових компаній показує стан медійного середовища в Україні. «Питання в тому, хто фінансує медіа, адже ми говоримо про них як актив, який допомагає бізнесу розв’язувати проблеми. Тобто самі медіа в Україні не є бізнесом, внаслідок чого ми маємо низку проблем — відсутність саморегуляції та здатності ринку дотримуватися певних стандартів», — розповідає Ігор Розкладай. На його думку, щоб розв’язати цю проблему, потрібно шукати для медіа альтернативні джерела фінансування. «З одного боку, легкі гроші від реклами тютюнових виробів допомагають медіа, а з іншого — ЗМІ стає інструментом впливу на громадську думку, — додає експерт. — Натомість коли медіа публікує замовні матеріали, які не відповідають стандартам, виникає питання, чи можна довіряти такому медіа».

Ігор Розкладай

Як підсумував модератор заходу, секретар Національної медійної ради Павло Моісеєв, професійна робота медіа неможлива за будь-якого втручання, зокрема й за втручання тютюнових компаній. «Навряд чи скрутна фінансова ситуація є виправданням співпраці ЗМІ з такими рекламодавцями, однак хочеться звернути увагу й на державну підтримку тих медіа, які дотримуються всіх стандартів та законодавчих вимог, — каже Павло Моісеєв. — Наприклад, якщо медіа не продукує соціально шкідливий контент, воно може мати право брати участь у програмах підтримки».