Секретар РНБО: Україна — не кінцева мета російської пропаганди, Путін націлений на Європу

Секретар РНБО: Україна — не кінцева мета російської пропаганди, Путін націлений на Європу

7 Лютого 2021
12727
7 Лютого 2021
12:00

Секретар РНБО: Україна — не кінцева мета російської пропаганди, Путін націлений на Європу

12727
У Європі дезінформацію вперше визнали проблемою на рівні документів. Слід дати їй чітке визначення і розробити міжнародні стандарти протидії. Україна може очолити цей процес.
Секретар РНБО: Україна — не кінцева мета російської пропаганди, Путін націлений на Європу
Секретар РНБО: Україна — не кінцева мета російської пропаганди, Путін націлений на Європу

Рішучий крок України із санкціями, рівень пропаганди у світі та необхідні дії для боротьби з дезінформацією, а також роль України в ній — ці та інші питання обговорили учасники онлайн дискусії Київського Безпекового Форуму «Санкції проти російської пропаганди» 5 лютого.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти нардепа Тараса Козака та телеканалів «групи Медведчука» готувалося ретельно і довго, — наголосив секретар РНБО Олексій Данілов і заперечив, що рішення винесли за «замовленням». «Ці рішення скасувати буде вже неможливо. Матеріали, які зібрали наші служби протягом 8 місяців, були реалізовані тоді, коли були готові», — додав посадовець.

Боротьба з пропагандою, за словами спікера, має бути системною. Пан Данілов наголосив на проблемах відповідності журналістів професійним стандартам і засилля фейкових експертів.

Олексій Данілов

Підтримку рішенню президента та РНБО висловив Арсеній Яценюк, експрем'єрміністр України у 2014—2016 роках і голова Київського Безпекового форуму. Він підкреслив, що основною зброєю сучасної війни стали фейки, дезінформація, пропаганда та теорії змови. За словами спікера, засоби масової інформації «стали засобами масового інфікування населення» і їх треба відрізняти. Як і  свободу слова від свободи брехні.

Експрем'єр бачить кроки боротьби із пропагандою так:

  1. Журналістське середовище може взяти на себе відповідальність і очиститися від пропагандистів: «ЗМІ — четверта гілка влади. Попередні три мають інститут стримування і противаг. Це означає, що і четверта влада повинна мати цей інститут. Для цього необхідно, щоб журналістське середовище мало власну систему балансів. Принаймні має бути заснована комісія з журналістських стандартів».  
  2. Медіагіганти інтернету на кшталт Youtube чи Twitter повинні створити чітку і прозору систему і механізм виявлення недостовірних фактів. Фактчекінгом мають займатися і журналісти, і медіаплатформи.
  3. Фінансування ЗМІ і соцмереж має бути прозорим. Ухваленого законодавства недостатньо.
  4. Судові процедури слід змінити. Наразі вони затягуються і не можуть запропонувати гідної компенсації у вигляді поширення достовірної інформації.

Україна має очолити міжнародну боротьбу з дезінформацією і процес створення як журналістських стандартів, так і прозорості фінансування всіх видів ЗМІ, а також запровадження на законодавчому рівні механізмів боротьби з пропагандою у світі, — заявив Арсеній Яценюк. На думку експрем'єра, Україна має всі шанси виграти цю боротьбу, оскільки Володимир Зеленський зсередини знає, як працює телебачення.

Арсеній Яценюк

Журналіст і публіцист Віталій Портников зауважив, що незалежні медіаформати почали перевтілюватися на інструменти впливу олігархів ще в 90-ті роки. На пострадянському просторі майже не існує прибуткової журналістики. А значить олігархи використовують свої «кишенькові» канали для захисту бізнесових і політичних інтересів.

«Не буде солідарності в журналістському середовищі. Тому що люди, які обслуговують олігархічні ЗМІ, не є журналістами», — заявив Віталій Портников. Спікер додав, що інститут експертів наразі «спроституйований» стараннями пропагандистських телеканалів, які створили власні псевдоекспертні групи.

Віталій Портников

Пан Портников додав: усе, що відбувається в Україні (і з Україною) останні 10 років, можна побачити в радянському підручнику з контрпропаганди. Поразка в боротьбі з дезінформацією неминуча, якщо не розробити дієві правові інститути протидії — наголосив експерт. Процедури мають надавати беззаперечні аргументи проти пропагандистів і водночас не дозволити будь-якій владі використати ці процедури проти незалежних медіа. Як приклад спікер навів РФ, де Путін використав проти каналу НТВ інструменти, створені в часи Єльцина.

«Закликаю до правової прозорості, реальної і реалістичної боротьби з пропагандою та до деолігархізації економіки. Олігархічна країна завжди буде інструментом пропагандистського впливу», — резюмував Віталій Портников.  

Наразі у Європі вперше на рівні офіційних документів заговорили про дезінформацію як проблему та необхідність боротися з нею, — відзначив Пітер Померанцев, британський журналіст і письменник. Міжнародні стандарти тільки формуються. Однак спочатку слід чітко визначити, що таке дезінформація. Вочевидь, це масова, спланована операція — вважає спікер. «Принципи 20 століття навколо свободи слова треба переосмислити в цифровому вимірі», — зауважив він.

Пітер Померанцев

Окремо варті уваги інформаційні та кібератаки, сказав Пітер Померанцев. Задля боротьби світова спільнота має об'єднатися і створити таке собі «інформаційне НАТО», щоби в разі потреби країни допомагали одна одній. Україна може стати полігоном для напрацювання спільних правил боротьби з пропагандою, — додав Олексій Данілов щодо цього.

У 2017 році реакція спільноти на заборону російських ЗМІ і соцмереж була більш миттєво негативною, — нагадала Орися Луцевич, директорка Українського форуму британського аналітичного центру «Chatham House». Цього разу дискусія більш розважлива. Орися Луцевич наголосила, що надважливо донести до пересічних українців, чому пропаганда — загроза демократії та показати її ключові меседжі.

Спікерка нагадала, що Віктор Медведчук зазначений в американському санкційному списку з 2014 року за нанесення шкоди демократії. Тому в США схвально відреагували на рішення президента й РНБО України. Велика Британія теж вітає його. Пані Луцевич відзначила досить злагоджену стратегічну комунікацію України з міжнародною спільнотою.

Орися Луцевич

Олексій Данілов зауважив, що російські наративи поширюються і в інших країнах Європи, однак наразі ЄС нічого з цим не робить. «Саме Європа знаходиться в дуже складному й небезпечному стані стосовно того, чим далі буде займатися Путін. Для нього наша країна не є остаточною ціллю», — сказав він і додав, що мета РФ — переформатування ситуації в ЄС, щоб ситуацію у світі, умовно, вирішували Росія, США і Китай. Орися Луцевич сказала, що Захід поступово змінює свою позицію.

«Головна задача зараз — сформувати українську державну владу, досягти національної єдності влади і опозиції у вирішенні критичних для держави задач. Це послання до президента Зеленського і прохання до президента Байдена», — резюмував Віталій Портников. Олексій Данілов додав, що йому відомий план президента Зеленського щодо захисту національних інтересів і суверенітету.

Як бути з тими громадянами, чиї мізки «промиті» російською пропагандою — це запитання поставив на дискусії її модератор Данило Лубківський, директор Київського Безпекового форуму. Потрібно виходити на діалог, звертати увагу на факти; традиційно цю роль виконує суспільний мовник, зауважив Пітер Померанцев. Цим треба займатися щодня, однак це проблема не лише України. Є загальна криза суспільного дискурсу, — резюмував спікер. Треба також з'ясувати, чому в суспільстві є попит на дезінформацію, — сказала Орися Луцевич.

За хронологією подій, пов'язаних із застосуванням санкцій до каналів «групи Медведчука», можна стежити тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
12727
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду