Держава повинна оголосити2021 рік роком української мови. Про це Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь сказав в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Я думаю, що в глобальному вимірі держава має оголосити 2021-й роком української мови та якнайшвидше затвердити державну програму (сприяння опануванню державної мови – Ред.). Тому що це не так питання освіти або науки. Це питання національної безпеки гуманітарного рівня, державна мовна політика, інтелектуальна капіталізація суспільства», – розповів він.

Пан Кремінь додав, що державна мовна політика має зміцнюватися, бути фундаментальною, відкритою та багатофункціональною.

За словами омбудсмана, якщо молодь не користується українською мовою, то для мови треба створити кращі умови. «Це означає, що має неухильно виконуватися освітнє законодавство, яке визначає особливості щодо мови освітнього та виховного процесів. Урешті-решт, настав час збільшити державну підтримку культури, стати на захист української літератури, зберегти творчі спілки. Має бути суворий контроль за мовними квотами на радіо і телебаченні. І останнє, на що дуже реагує українська молодь, це українофобія окремих чиновників і на мовному, і на світоглядному рівнях», – сказав він.

Як писав ДМ, в Україні з 16 січня 2021 року сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову.

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». 

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів - Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні. 3 листопада 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула подання щодо відповідності Конституції України закону про мову, проте рішення не ухвалила. 

Фото: Інтерфакс-Україна