На думку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, медійна реформа «має надати Україні можливість давати відсіч у інформаційній війні». Про це йдеться в заяві Нацради на офіційному сайті.

«Спротив, який чиниться ухваленню закону "Про медіа", кампанії, в яких, на жаль, бере участь і Національна спілка журналістів, і низка працівників медіа, що звуть себе відомими журналістами, спрямовані на те, щоби закріпити ситуацію, в якій країна не зможе опиратися інформаційній окупації. Все це маніпулятивно іменується боротьбою за свободу слова», - вважають у Нацраді.

Свою позицію у Нацраді також обгрунтовують необхідністю додаткових повноважень для боротьби з проросійською пропагандою в українських медіа.

«Детектор медіа» публікує повний текст заяви.

Національна рада регулярно проводить моніторинг українських ЗМІ і фіксує в телеефірах загострення негативних тенденцій. Певні медіа, які за низкою ознак можна вважати партійними, маскуючи форми поширення пропаганди та вдаючи дискусію, поширюють токсичну для суспільства інформацію згідно з кремлівськими наративами і, таким чином, збурюють неприязнь, ворожнечу, агресивність  і напруження в суспільстві. На їхньому порядку денному щоразу одні й ті ж дражливі теми – зневажлива «полеміка» щодо державної мови, викривлені оцінки війни, чутливих історичних подій, Революції Гідності, її героїв, агресивні випади на адресу важливих держав-партнерів… Усе це подається в дуже тонкому балансуванні на межі – щоби не дати юридичної можливості реагувати на ці випадки і давати їм правову оцінку. Чинний, давно застарілий, закон, окрім всього, не враховує нових конфігурацій медіапростору, що давно вже не обмежується традиційними для минулого медіа.

Національна рада фіксує не лише риторику мови ворожнечі, маніпулятивні висновки та заклики і обсценну лексику, а й трансляцію під виглядом репортажів із місця подій перформансів, що принижують національну гідність наших громадян. Окрім того, низька медіаграмотність редакторів деяких мовників сприяє поширенню в ефірах запущених навмисне фейків із Росії. Про все це регулятор повідомляє законодавця та вкотре звертається про необхідність негайного оновлення норм медіарегуляції.

Очікування суспільства на належні дії регуляторного органу вкрай високі – і ефективність цих дій має законодавчо забезпечуватися. Національна рада відчуває також посилення політичного тиску з боку сил, які не гребують засобами для руйнування конституційного органу з метою активізації інформаційної війни.

Сьогодні, як ніколи, необхідно ухвалити Закон «Про медіа». Медійна реформа повинна невідкладно відбутися і забезпечити країні можливість через закон захищати свій інформаційний простір. Без реальних важелів впливу він і надалі залишатиметься відкритим для свавільних випадів і сумнівних «творчих ініціатив», спрямованих на дезорієнтацію, негатив і постійну конфліктність та конфронтацію. Національна рада інформуватиме парламентарів про виявлені факти маніпуляцій в ефірах українських медіа і сподівається, що реформування всередині країни таки торкнеться і медіасфери.

Спротив, який чиниться ухваленню Закону «Про медіа», кампанії, в яких, на жаль, бере участь і Національна спілка журналістів, і низка працівників медіа, що звуть себе відомими журналістами, спрямовані на те, щоби закріпити ситуацію, в якій країна  не зможе опиратися інформаційній окупації. Все це маніпулятивно іменується боротьбою за свободу слова.

Сьогодні наш обов’язок – зупинити трансформацію медіа в інститут маніпулювання та обслуговування політичних сил, чий інтерес іде врозріз інтересам України.

***

Раніше журналісти та громадські організації закликали зняти з розгляду Верховної Ради законопроєкт «Про медіа», бо він обмежує свободу слова в України. Вони звернули увагу, що в доопрацьованому варіанті не врахували зауваження ОБСЄ, Головного науково-експертного управління Верховної Ради, експертів Ради Європи.

Звернення підтримали головна редакторка видання «Гордон» Алеся Бацман та засновник видання Дмитро Гордон, головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, директор інформагентства «Українські новини» Денис Іванеско, шефредакторка LB.ua Соня Кошкіна, шефредактор видання «Обозреватель» Орест Сохар, головний редактор газети та інтернет-видання «Факты» Олександр Швець, телеведучий Савік Шустер та продюсер ток-шоу «Свобода слова Савика Шустера» Павло Єлізаров, голова правління «Національної асоціації українських медіа» Тетяна Котюжинська, голова Незалежної медіа-профспілки України Сергій Штурхецький, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко, журналіст Сергій Лямець, перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ, журналіст Володимир Кацман, викладач журналістики та медіатренер Віталій Голубєв.

Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.