У видавництві «Дух і літера» вийшла книга Максима Стріхи «Український переклад і перекладачи: між літературою і націєтворенням». Про це повідомляє пресслужба видавництва.

У книзі дано розгорнуту панораму розвитку українського перекладу від Княжої доби й до нашого часу.

Особливу увагу приділено пе­рекладові й перекладачам ХІХ–ХХ ст., чия діяльність, окрім літературного, мала й виразне націєтворче спрямування, сприяючи прове­денню чіткої межі між українцями і панівними націями імперій, до складу яких входили українські землі. Така роль українського пе­рекладу не була унікальна: подібну функцію виконував німецький переклад другої половини XVIII ст., за часів домінування серед вищих верств розділеної Німеччини французької мови й культури, чи каталонський переклад ХХ ст., за часів здійснення урядом Франко примусової «кастилізації» Каталонії.

Проте саме історія українського перекладу наповнена найбільшою кількістю драматичних сюжетів, і саме доля провідних українських перекладачів складалася значно трагічніше, аніж в їхніх колег з інших країн, які також зазнавали чужоземного полі­тичного чи культурного панування. Врешті-решт, саме роль українського перекладу в процесах сучасного націєтворення виявилася в силу низки історичних обставин вищою, аніж націєтворча роль перекладу в Німеччині чи Каталонії.

Книга буде корисною для науковців і студентів-філологів, істориків, культурологів та всіх, хто цікавиться укра­їнською літературою й історією. Найкраща книга «Форуму видавців» 2020 р. в номінації «Наукова книга».

Максим Віталійович Стріха — український науковець, громадський та політичний діяч, перекладач, письменник; доктор фізико-ма­тематичних наук, професор.В перекладах Стріхи виходили поетичні й прозові твори Данте, Чосера, Марло, Вордсворта, Колріджа, По, Свінберна, Вітмена, Дікінсон, Стівенсона, Кіплінга, Єйтса, Т. С. Елі­ота, Ередіа, Буніна, Брюсова, Гумільова, Ман­дельштама, Мараї, Мілоша, Хадановіча, інших класичних та сучасних авторів.

Автор книги віршів «Сонети та октави» (1991), двох літера­турознавчих монографій, численних літе­ратурно-критичних і літературознавчих статей.