Найчастіше як у загальноукраїнському, так і в регіональному медіапросторі трапляються матеріали, що підживлюють (про)російські дезінформаційні наративи «Україна — недодержава», «Зовнішнє управління», «Україна — нацистська держава» та «Зеленський обманув виборців».

Про це свідчать проміжні результати моніторингу (про)російських дезінформаційних наративів в українських медіа*, який проводить ГО «Детектор медіа». Результати представив під час онлайн-презентації керівник Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа» Отар Довженко.

Для виявлення меседжів, співзвучних із кремлівською пропагандою, експерти «Детектора медіа» склали матрицю з 12 ключових наративів, що найчастіше трапляються в медіапросторі (напівжирним шрифтом виділено ті, що моніторинг фіксує як найпоширеніші):

• Зовнішнє управління
• Загроза державного перевороту
• Зеленський обманув виборців
• Зеленський — це Порошенко-2
• Майдан — це помилка
• Громадянська війна
• Втрата Криму — вина України
• Медведчук — надія України
• Україна — недодержава
• Україна — нацистська держава
• Україну врятує дружба з Росією
• Розкольники ПЦУ

Також під час дослідження були виявлені три додаткові наративи, особливо поширені в медіа перед виборами:

• Зрив виборів (твердження, що влада має намір скасувати чи фальсифікувати місцеві вибори);
• Переслідування опозиції (реальні та вигадані історії кримінальних справ, нападів на агітаторів, відмови у реєстрації кандидатів від «Опозиційної платформи — За життя» та «Партії Шарія»);
• Підживлення антизахідних настроїв (звичний для кремлівської пропаганди антизахідні наративи).

У загальнонаціональному просторі головними осередками поширення (про)російської пропаганди є медіа, пов’язані з «Опозиційною платформою — За життя» («Інтер», «112», NewsOne і ZIK, MigNews, «Подробности.ua»), а також із оточенням експрезидента Віктора Януковича у вигнанні («Вести», Klymenko Time, «Страна.ua», «Эхо Киева»).

У регіонах джерелом пропагандистських матеріалів зазвичай також є політики з ОПЗЖ, хоча є винятки — наприклад, одеський ресурс «Таймер», який продукує щотижня десятки власних матеріалів і передруків із кремлівськими наративами. Водночас агітація ОПЗЖ не завжди пов’язана з (про)російськими наративами — наприклад, у Донецькій області моніторинг фіксує небагато прикладів, хоча там партія надзвичайно активна.

Отар Довженко виділив такі тенденції поширення (про)російських дезінформаційних наративів у регіональних медіа:

• проросійська пропаганда не всюдисуща;
• окремі видання в регіонах – осередки пропаганди;
• головне джерело – «Опозиційна платформа – За життя»;
• медіа ОПЗЖ працюють пулом і синхронно;
• факти підміняються коментарями – аудиторія не розуміє різниці;
• «господарники» уникають негативу (у тому числі кремлівського);
• коронавірусна конспірологія.

Кремлівські антизахідні наративи поєднуються зі зростанням антизахідних настроїв українських олігархів, які контролюють український медіапростір, звернула увагу голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова: «Зростання кремлівської антизахідної риторики про “соросят”, “руку заходу”, коронавірус, нібито розроблений у США – уся ця брехня накладається ще й на те, що внаслідок пандемії та карантину зросли антизахідні настрої українських олігархів, які все більше говорять про необхідність протекціонізму для нашої економіки. Ми бачимо поєднання інтересів Кремля й українських олігархів, які є основними володарями ЗМІ й телеграм-каналів».

Наталія Лигачова окремо звернула увагу на поширення меседжів (про)російської пропаганди на телеканалах з пулу Віктора Медведчука (одного з лідерів «Опозиційної платформи – За життя»). При цьому серед електорату зростає популярність і довіра до цих телеканалів, що засвідчило соціологічне дослідження, проведене на замовлення ГО «Детектор медіа» фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з Центром Разумкова.

«Це може бути пов’язане з тим, що багато українських каналів закодувалися на супутнику, а інформаційні не закодувалися – тому міг зрости рівень їх телеперегляду. Водночас росте й довіра до цих телеканалів. Утім, це не зростання довіри до проросійської пропаганди – просто ці канали осідлали вдалий тренд нищівної критики чинної влади. А критика влади завжди користується популярність серед електорату», – вважає пані Лигачова.

Результати моніторингу (про)російських дезінформаційних наративів «Детектора медіа» корелюються з висновками моніторингу 33 онлайн-медіа у 12 областях України та фейсбук-сторінок партій і кандидатів**, який проводить коаліція громадських організацій за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».

Команда цього моніторингу зауважила такі тренди:

• Попри місцеві вибори, дезінформаційні наративи, які поширювалися, мали національний масштаб, навіть коли йшлося про окремі регіони, такі як Донбас чи Закарпаття. Серед них: «Україна – нацистська держава», «Україна – недодержава (failed state)», «Зовнішнє управління Україною», «Українська церква – неканонічна», «Українські реформи провалилися» тощо.
• Відсутність згадок про російську агресію в окремих онлайн-медіа Донбасу при висвітленні бойових дій, натомість надання інформаційного майданчика для висловлення своєї версії представникам псевдореспублік «ДНР» та «ЛНР», що перегукується з наративом Кремля про відсутність російських військ на Донбасі.
• Висловлювання дезінформаційних наративів шляхом надання майданчика певним спікерам, зокрема представникам партії «Опозиційна платформа – За життя». Вони просували тези про необхідність зняття економічної блокади з «ДНР» і «ЛНР», домовлятися з ними, дискредитацію української армії, легітимізацію окупації Криму тощо.
• Окремі медіа поширювали новини з Росії та окупованих територій, які, зокрема, популяризували культурні продукти, що просували пропагандистські меседжі: книгу, пісню тощо.
• «Опозиційна платформа – За життя», «Партія Шарія», їхні лідери та кандидати від цих політсил активно поширювали тези російської дезінформації про Україну на своїх офіційних сторінках у соцмережі Facebook. Для їхнього просування вони активно користувалися функцією політичної реклами Facebook.

* Моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів проводить з 5 вересня по 25 жовтня ГО «Детектор медіа» в загальноукраїнському медіапросторі та в медіа восьми східних і південних областей. У дослідженні беруть участь 16 експертів моніторингового центру ГО «Детектор медіа» та інформаційна агенція Guildhall.

** Моніторинг проводить з 5 вересня по 25 жовтня коаліція громадських організацій, що включає «Комісію журналістської етики», «Платформу прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», StopFake та асоціацію «Жінки в медіа». Моніторинг охоплює контент 33 місцевих суспільно-політичних онлайн-медіа з найширшою аудиторією у 12 областях України (Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Львівська, Рівненська, Сумська, Чернівецька, Чернігівська, підконтрольні уряду України частини Донецької та Луганської), а також соціальної мережі Facebook.

У Facebook моніторяться 5 сторінок парламентських партій, 5 сторінок позапарламентських партій, 10 сторінок лідерів партій, по 5 сторінок рейтингових партій у кожній області, по 3-6 сторінок кандидатів у мери в обласних центрах.