10:39
П'ятниця, 3 Липня 2020

Закон про медіа не надає Нацраді можливості вимикати чи блокувати ЗМІ — Юрій Зіневич

580
Якщо закон ухвалять, Нацрада буде опановувати регулювання онлайн-простору.
Закон про медіа не надає Нацраді можливості вимикати чи блокувати ЗМІ — Юрій Зіневич
Закон про медіа не надає Нацраді можливості вимикати чи блокувати ЗМІ — Юрій Зіневич

Проєкт закону «Про медіа» не надає Національній раді з питань телебачення та радіомовлення можливості вимикати чи блокувати ЗМІ. Про це заявив відповідальний секретар Нацради Юрій Зіневич, відповідаючи на запитання голови ГО «Детектор медіа» Наталії Лигачової під час форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: протидія дезінформації».

Під час панельної дискусії «Українське законодавство про дезінформацію» Наталія Лигачова зазначила, що у законопроєкті «Про медіа» є певні деталі, які не дають розуміння, у яких випадках через суд, а у яких без рішення суду Нацрада має повноваження регулювати онлайн-медіа.

«Я можу всіх заспокоїти. Практично всі побоювання, які виказувалися, на сьогодні у законопроєкті відсутні. Тобто практично всі обмеження і блокування мають відбуватися через суд, — наголосив у відповідь пан Зіневич. — У Нацради ніяких повноважень судової системи не буде. Ніхто на Нацраду це повноваження суду не передає. Нацрада не стає ані каральним, ані правоохоронним органом. Ніяких можливостей у Нацради взяти і їх усіх повимикати, як сьогодні немає, так і не буде. І Нацрада і не просить таких повноважень. У тому проєкті, який зараз буде розглядатися, все розкладається по поличках. Але ще раз: усі блокування — через суд. Нацрада нічого не блокує».

На запитання Наталії Лигачової, чи є у Нацради впевненість у тому, що вона фізично зможе регулювати онлайн-простір, як це передбачається у законопроєкті «Про медіа», Юрій Зіневич відповів: «Ми розуміємо, що для цього треба створювати окреме управління. Якщо буде прийнятий такий закон, ми будемо розробляти методологію, залучати міжнародний досвід. Будемо намагатися це все опанувати. Принаймні треба з чогось починати. Ми будемо реагувати і на скарги, які до нас надходитимуть. Я сподіваюся, що як ми змогли моніторити і моніторимо телевізійний і радіоефір, так і зможемо моніторити інтернет».

Експертка «Детектора медіа» Галина Петренко, аналізуючи законопроєкт, зауважила, що з його тексту складно зрозуміти, чи має право Нацрада припиняти діяльність якихось медіа без рішення суду і якщо так, то яких і коли. З одного боку, є ст. 99 ч. 5, 6 і 7, де написано:

«Санкція у вигляді скасування реєстрації застосовується до суб’єкта на підставі рішення суду за зверненням Національної ради.

Санкція у вигляді скасування реєстрації лінійного медіа застосовується до суб’єкта на підставі рішення Національної ради в порядку визначеному статтею 116 цього Закону.

Прийняття Національною радою або судом рішення про скасування реєстрації медіа тягне за собою припинення поширення такого медіа на території України.

Санкція у вигляді анулювання ліцензії застосовується виключно на підставі рішення суду.

Прийняття судом рішення про анулювання ліцензії тягне за собою припинення поширення такого медіа на території України.

Санкція у вигляді заборони поширення онлайн-медіа на території України застосовується виключно на підставі рішення суду».

При цьому є ще ст. 62 ч. 1, яка містить вичерпний перелік випадків, коли Національна рада ухвалює рішення про анулювання ліцензії (про суд тут ані слова):

  • подання заяви ліцензіата про анулювання ліцензії;
  • внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію юридичної особи ліцензіата чи запису про припинення діяльності ліцензіата як фізичної особи – підприємця;
  • прийняття рішення про анулювання статусу неприбутковості (для суб’єктів у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа та аудіовізуальних медіа громад);
  • припинення використання стандарту (радіотехнології) мовлення щодо відповідного каналу мовлення чи його частини (окремих радіоелектронних засобів мовлення);
  • якщо ліцензіат не розпочав передбачене ліцензією мовлення в визначені законом строки;
  • якщо встановлено, що заявником на дату подачі заяви на участь у конкурсі було подано недостовірні відомості про кінцевого бенефіціарного власника та (або) власників істотної участі на будь-якому рівні ланцюга володіння корпоративними правами.

А в ст. 116, на яку посилається ст. 99, сказано про скасування реєстрації лінійного медіа:

«Вчинення суб’єктом у сфері медіа впродовж останніх 365 днів будь-якого третього значного порушення або грубого порушення, якщо санкції, накладені за перше та друге значні порушення, не були скасовані у визначеному законом порядку, є підставою для застосування щодо третього значного порушення або грубого порушення санкції у вигляді скасування реєстрації, анулювання ліцензії або заборони поширення онлайн-медіа в Україні.

Продовження вчинення суб’єктом у сфері медіа значного порушення, за яке впродовж останніх 365 днів було двічі накладено санкцію у вигляді штрафу, якщо їх не було скасовано у визначеному законом порядку, є підставою для застосування щодо суб’єкта санкції у вигляді скасування реєстрації, анулювання ліцензії або заборони поширення онлайн-медіа в Україні» (ч. 2).

«Вчинення суб’єктом у сфері медіа впродовж останніх 365 днів будь-якого другого грубого порушення, якщо санкція, накладена за перше грубе порушення не була скасована у визначеному законом порядку, є підставою для застосування щодо другого грубого порушення санкції у вигляді скасування реєстрації, анулювання ліцензії або заборони поширення онлайн-медіа в Україні.

Продовження вчинення суб’єктом у сфері медіа грубого порушення, за яке впродовж останніх 365 днів було накладено санкцію у вигляді штрафу, якщо її не було скасовано у визначеному законом порядку, є підставою застосування до суб’єкта санкції у вигляді скасування реєстрації, анулювання ліцензії або заборони поширення онлайн-медіа в Україні» (ч. 3).

Нагадаємо, 1 липня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти в першому читанні за основу доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д і відхилити альтернативний законопроєкт № 2693-2.

Напередодні розгляду в комітеті вийшли дві заяви із закликом до Верховної Ради відхилити законопроєкт «Про медіа»: від НСЖУ та від понад 70 керівників інтернет-видань, блогерів і представників регіональних видань.

2 липня депутати від «Слуги народу» зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

З підготовленим робочою групою драфтом нової редакції законопроєкту «Про медіа» № 2693 можна ознайомитися на сайті «Детектор медіа».

Аналіз законопроєкту від Інституту масової інформації можна прочитати тут: частина 1частина 2. Аналіз законопроєкту від експертки «Детектора медіа» Галини Петренко читайте тут: переваги й недоліки доопрацьованого законопроєкту «Про медіа».

Офіс Ради Європи в Україні планує наступного тижня провести серію онлайн-обговорень оновленої версії законопроєкту

Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
580
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду