15:00
Четвер, 7 Травня 2020

Як журналістам писати про коронавірус без помилок

3 042
Як правильно писати на складні «коронавірусні» терміни, чим SARS-CoV-2 відрізняється від CoViD-19 та як правильно перекласти «дезинфицирующее средство».
Як журналістам писати про коронавірус без помилок
Як журналістам писати про коронавірус без помилок

Часто журналісти помиляються як у термінології, так і в стилістиці «медичної» мови, яку доводиться вивчати через поширення коронавірусу. Ось найтиповіші помилки.

Насамперед, коронавірус, а не короновірус і тим більше не коронаровірус. Чому? Тому що назва цієї групи різноманітних і давно відомих вірусів походить не від нашого слова «корона», а від латинських слів «corona», що означає «вінець», та «virus», що значить «отрута». І це поєднання автоматично перенесене в багато мов світу, в тому числі й українську. Тому — через «а».

Писати чи говорити «захворів на коронавірус» ― неправильно. На вірус не можна захворіти, його можна підхопити. Захворіти можна на якусь хворобу, інфекцією. Отже, правильно так: у пацієнта знайшли коронавірус, він захворів на коронавірусну інфекцію, почалася епідемія коронавірусної хвороби.

А ще краще вживати назву не цілої групи вірусів — коронавірус, а назву конкретно цього вірусу — SARS-CoV-2 (від англ. Severe acute respiratory syndrome СoronaVirus 2, Тяжкий гострий респіраторний синдром 2). А хвороба ― CoViD-19, бо CoronaVirus Disease 2019.

 

Часто виникає плутанина і з назвою міста Ухань у Китаї, звідки все почалося.

Це пов'язано з тим, що в російській мові вживають і чоловічий рід, і жіночий. Наприклад, «эвакуация из Уханя» (чол. р.), «эвакуация из Ухани» (жін. р.). Жіночий рід там з’явився за подобою до схожих назв, приміром, Казань. Казань — вона, отже й Ухань — вона. Цей варіант і досі калькують українські журналісти.

З іншого боку, російське слово «город» (укр. «місто») в тій мові — чоловічого роду, тож відкидає тінь і на відмінювання самої назви. Саме тому ЗМІ в Росії використовують і жіночий, і чоловічий рід, хоча російський «Словник власних імен російської мови» (Агеєнко, 2010) року подає тільки жіночий.

Українські ЗМІ досі часто калькують російські. Але в українській мові плутанини немає, а отже й немає місця варіантам. Словник географічних та астрономічних назв зазначає, що слово Ухань — чоловічого роду, й відповідно до цього роду відмінюється. Отже:

Влада Уханя (не Ухані)

Допомога Уханю (не Ухані)

Звинувачувати Ухань

Проїхавшись Уханем (не Уханню)

В Ухані

Тримайся, Уханю

Разом із тим, все більш поширеним є варіант написання Вухань. Ось як аргументувала це філологиня, авторка нової транскрипції китайської мови. «Це пояснюється структурою китайського складу. В них, крім самого звуку є, так би мовити, певний ефект огублення на початку складу. Відповідно, в українській мові його найкраще передавати цим губно-губним “в”», — пояснила в сюжеті 5-го каналу перекладачка з китайської мови Надія Кірносова.

Система Кірносової-Цісар ― це перший варіант саме української системи транскрибування китайської мови. До цього була російська. Але ця система передбачає багато незвичних вимов звичних слів. Наприклад, Мао Дзедон замість Мао Цзе Дуна та Бейдзін замість Пекіна.

 

Із початком карантину робота та спілкування перемістилися в інтернет. Усе частіше використовуємо слово «онлайн», але пишемо його по-різному й не завжди правильно. Це слово прийшло з англійської, де початково його писали через дефіс. Так само через дефіс його писали й у нас. Досі таке написання міститься в орфографічному словнику. Однак із часом цю форму замістила простіша, з написанням разом ― «онлайн». І в англійській, і в українській. Великий орфографічний словник дозволяє користуватися обома формами.

Торік новий проєкт правопису внормував уживання іншомовних компонентів разом із основою. Отже тепер це слово пишеться разом — «онлайн».

А щодо конструкцій, то мовознавець професор Пономарів радить замість словосполучень «онлайн-магазин» або «онлайн-сервіс» використовувати більш властиві для української мови «онлайновий магазин», «онлайновий сервіс».

Окрім того, той же орфографічний словник констатує, що «онлайн» — це незмінюване слово на позначення стану. Тобто «я онлайн», «купив онлайн» тощо. Однак і тут мовна практика випереджає правила, тому нерідко можна почути фразу «я в онлайні». «Онлайн» тут виступає вже не як стан, а як наявне і зрозуміле всім явище, тому це теж не помилка, хоча краще користуватися все ж більш усталеною нормою.

Дієприкметники в українській мові — питання дискусійне, й використовують їх рідко. У словнику є, але на письмі впадає в око. Краще замінювати або іменниками (засіб для дезінфекції, дезінфектор), або дієсловами (що дезінфікує).

Тобто їх треба з'їсти? :) Правильно — вжити заходів. Або вдатися до заходів.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3042
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду