Про це йшлося в презентації законопроєкту про дезінформацію, яку провело 17 січня відомство.

«Зараз анонімно розповсюджується дуже багато дезінформації. І встановити особу, яка її розповсюджує, іноді дуже складно або й неможливо. Для того, щоб подолати цей виклик, буде норма закону, яка говорить про те, що поширювачі інформації, які поширюють інформацію для необмеженого кола осіб, мають визначати, позначати, ідентифікувати себе. Для того, щоб можна було до них звернутися й прокомунікувати у випадку розповсюдження недостовірної інформації або дезінформації», – пояснив перший заступник голови МКМС Анатолій Максимчук.

У презентації повідомлялося, що поширювач масової інформації – фізична або юридична особа, у тому числі суб’єкт у сфері медіа, що створює або збирає і поширює масову інформацію. Масова інформація – будь-яка інформація, що є доступною для необмеженого чи невизначеного кола осіб або до якої можливо отримати доступ будь-якій особі з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором, у тому числі за згодою чи дозволом поширювача такої інформації.

Згідно із законопроєктом, поширювачі масової інформації зобов’язані розміщувати власні ідентифікаційні дані на головній сторінці власного вебсайта або на початку власної вебсторінки, у розділі з інформацією про власника облікового запису на платформі спільного доступу до інформації чи в сервісах обміну миттєвими повідомленнями, у інших доступних для отримувача інформації місцях.

Законопроєктом про дезінформацію також хочуть зобов’язати постачальників послуг хостингу, провайдерів платформ спільного доступу до інформації та провайдерів сервісів обміну миттєвими повідомленнями, за допомогою яких можливе поширення масової інформації на території України: мати представництво або дочірню компанію в Україні та розміщувати власні ідентифікаційні дані, передбачені цією статтею.

Нагадаємо, 9 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити положення щодо «вимог та стандартів новин». Цей законопроєкт має бути винесений на розгляд парламенту до кінця року. У медіаспільності указ президента викликав обурення через те, що влада нібито планує нав'язувати стандарти новин.

Натомість міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський пояснив, що влада не планує регулювати стандарти новин і назвав це термінологічним непорозумінням. За його словами, влада має намір ввести поняття «небезпечна інформація», «дезінформація», «недостовірна інформація», оскільки це є «дуже важливим в умовах інформаційної війни з РФ та можливим фінансуванням деяких ЗМІ країною агресором». Голова Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко назвав «вимоги та стандарти новин», про які йшлося в указі президента, «технічною помилкою».

17 січня 2020 року на презинтації проєкту закону «Про протидію дезінформації» стало відомо, що за умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень та фінансування цих дій передбачена кримінальна відповідальність, за поширення дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості – адміністративна. МКМС пропонує карати за дезінформацію штрафами, а за поширення недостовірних повідомлень – виправними роботами й позбавленням волі до 5 років. 

Міністерство культури, молоді та спорту планує до 28 лютого внсети проєкт закону «Про протидію дезінформації» на розгляд Кабінету Міністрів України, а в березні – внести цей законопроєкт на розгляд Верховної Ради.

Фото: скріншот