Про це йшлося в презентації законопроєкту про дезінформацію, яку провело 17 січня Міністерство культури, молоді та спорту.

У МКМС вказали, що чинне законодавство України не передбачає можливості звернення до суду з приводу розповсюдження дезінформації за відсутності особи, чиї права порушено.

Ключові повноваження Уповноваженого з питань інформації:

• здійснює моніторинг інформаційного простору та реагує на заяви щодо поширення дезінформації;
• звертається до поширювачів інформації із заявами про відповідь або спростування дезінформації;
• звертається до суду із заявами про обмеження доступу до інформації за відсутності вихідних даних розповсюджувача або відсутності реакції на його заяви;
• фіксує та перевіряє інформацію на предмет наявності ознак дезінформації;
• звертається до суду із позовами про спростування та надання права на відповідь щодо дезінформації;
• звертається до правоохоронних органів у випадку наявності ознак кримінального правопорушення.

До інструментів Уповноваженого належать право на відповідь та вимога про спростування.

Як писав ДМ, 15 листопада 2019 року під час публічної дискусії «Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції і фейків)» Міністерство культури, молоді та спорту запропонувало запровадити в Україні посаду омбудсмена з питань інформації, завданням якого має бути протидія дезінформації.

Нагадаємо, 9 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити положення щодо «вимог та стандартів новин». Цей законопроєкт має бути винесений на розгляд парламенту до кінця року. У медіаспільності указ президента викликав обурення через те, що влада нібито планує нав'язувати стандарти новин.

Натомість міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський пояснив, що влада не планує регулювати стандарти новин і назвав це термінологічним непорозумінням. За його словами, влада має намір ввести поняття «небезпечна інформація», «дезінформація», «недостовірна інформація», оскільки це є «дуже важливим в умовах інформаційної війни з РФ та можливим фінансуванням деяких ЗМІ країною агресором». Голова Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко назвав «вимоги та стандарти новин», про які йшлося в указі президента, «технічною помилкою».

17 січня 2020 року на презинтації проєкту закону «Про протидію дезінформації» стало відомо, що за умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень та фінансування цих дій передбачена кримінальна відповідальність, за поширення дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості – адміністративна. МКМС пропонує карати за дезінформацію штрафами, а за поширення недостовірних повідомлень – виправними роботами й позбавленням волі до 5 років. 

Міністерство культури, молоді та спорту планує до 28 лютого внсети проєкт закону «Про протидію дезінформації» на розгляд Кабінету Міністрів України, а в березні – внести цей законопроєкт на розгляд Верховної Ради.

Фото: Світлани Остапи