Реальність складніша, ніж нам показують

Реальність складніша, ніж нам показують

5 Листопада 2019
2737
5 Листопада 2019
10:30

Реальність складніша, ніж нам показують

2737
Інформаційний ринок не лише в Україні, а й у всьому світі спрагло реагує на сторітелінг, який попри всю його живучість та вміння ємко й результативно передавати інформацію, інколи заважає сприймати реальність такою, якою вона є.
Реальність складніша, ніж нам показують
Реальність складніша, ніж нам показують

Часом події, які відбуваються в інформаційному просторі, нагадують блискучі сцени із фільму Вуді Аллена «Римські пригоди» у виконанні Роберто Беніні:

— Зробити заяву? Про що?

— Про що завгодно.

— Схоже, буде дощ!

— Ви самі чули, Леопольдо Бессанелле сказав, що може піти дощ!

Будь-які дії персонажа Леопольдо Бессанеле з цього романтично-комедійного фільму викликали шалену підтримку публіки: від того, що він спить на спині, і як він зрештою голиться. Щоправда, до певного часу.

Тут можна провести аналогії з українською дійсністю, яка активно останнім часом насичується сторіфікованим піаром.

Інформаційний ринок не лише в Україні, а й у всьому світі спрагло реагує на сторітелінг. Історії дають можливість вкладати в матричні схеми (наприклад, «є хороші хлопці, вони прийшли вирішити проблеми, але підступні вороги їм цього робити не дають і тут зчиняється боротьба») різних дійових осіб.

Є ще багато параметрів, за якими сторітелінг так чіпляє. Відомий американський кінорежисер та сценарист, дворазовий лауреат премії «Оскар» Ендрю Стентон (Andrew Stanton) пояснює це так: «Розповіді дозволяють нам відчути реальну й уявну схожість між нами. Дитячий телеведучий містер Роджерс завжди носив у гаманці цитату одного працівника, який сказав: “Неможливо лишитися байдужим до людини, яка розповіла вам свою історію”».

«Завдання усіх гарних історій — дати вам обіцянку», — каже Ендрю Стентон, а з цим в українській інформаційній сфері точно дефіциту немає. ЗМІ радісно тиражують обіцянки різного штибу, не замислюючись зазвичай, чи взагалі вони виконуються. Медіаринок зорієнтований переважно на короткострокову перспективу — інформування, а аналітична, бекґраундова складова відходить на задній план.

«Історія — це головна інформаційна технологія, бо “сторіфікована комунікація є найпотужнішою формою обміну думками, тому що розум найкраще сприймає історії”», — наполягають і автори книжки «Сторіноміка: маркетинг у пострекламну епоху» Роберт Мак-Кі (Robert McKee) та Томас Джерас (Thomas Gerase).

Вони навіть роблять екскурс у нейрофізіологічну сферу: «Ділянка мозку під назвою поле Бродмана 10 (BA10) відповідає за пам’ять, міркування, розв’язання проблем, прийняття рішень і планування дій. Тут минуле перетікає в майбутнє. Коли розум поглинає історію, її віртуальні події грають у театрі поля Бродмана 10. Потім пам’ять охоплює ці нереальні події та порівнює їх із реальними». Тобто розум, поєднуючи шаблони реальних і нереальних подій, створює основу для майбутніх дій.

Сторітелінг, попри всю його живучість та вміння ємко й результативно передавати інформацію, інколи заважає сприймати реальність такою, якою вона є. Недавній яскравий приклад — вірусне відео з ведмежатком, яке набрало мільйони переглядів на ютубі та виступило в ролі яскравого емоційного «бантика» для багатьох інформаційних випусків новин у всьому світі.

Люди переважно побачили таку зворушливу й захопливу історію, яка викликає емпатію: маленьке, але вперте ведмежатко сміливо долає снігові кучугури, щоб вилізти на гору й дістатися мами-ведмедиці. Це йому не вдається, але воно бореться з перешкодами знову і знову. Тобто це був класичний приклад, коли люди сприйняли поведінку іншої істоти крізь призму свого бачення.

А як було насправді? Вчені та експерти-екологи дійшли висновку, що піднятися на гору на цьому віральному відео ведмежаткові заважав якраз безпілотник, який і знімав це відео. Це навіть могло загрожувати життю тваринки.

Тож реальність насправді цікавіша і складніша, ніж ми хочемо її бачити або ніж нам намагаються її показати. Для медіа важливо не поглинати бездумно історії, часто підлаштовуючи їх під те, що хотілося б бачити, а критично осмислювати їх та цілісно сприймати речі, висвітлюючи ті чи інші події.

Фото: ethos3

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2737
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду