«Держава у смартфоні» vs витоки даних: у якому напрямку піде регулювання інтернету в Україні
«Держава у смартфоні» vs витоки даних: у якому напрямку піде регулювання інтернету в Україні
Днями в Києві відбувся 10-й Український форум з управління інтернетом «IGF-UA 2019». Одна з дискусій форуму була присвячена законодавству щодо цифрового простору. Модерував її Віталій Мороз, керівник напрямку нових медіа в ГО «Інтерньюз Україна», експерт з онлайн-медіа та цифрової комунікації. За його словами, за попередньої влади низку законодавчих ініціатив так і не вдалося прийняти, а як на запити громадськості реагуватиме нова влада, поки залишається відкритим питанням.
Чи буде впорядковано найближчим часом законодавство стосовно цифрового простору з новим парламентом і новим складом Верховної Ради, що має робити громадськість, аби експертна думка була почута політиками — про це він поговорив разом з експертами із цифрових комунікацій та юристами-медійниками.
«Детектор медіа» побував на дискусії та подає найцікавіші тези з розмови.
Від регулювання не сховатися
На думку юристки та членкині Незалежної медійної ради Антоніни Черевко, інтернет так чи інакше вже регулюється. «Суспільні відносини, незалежно від того, відбуваються вони в офлайні чи в онлайні, регулюються мораллю, релігією або правом. Чим мають регулюватися відносини в інтернеті — обирайте самі. Я думаю, це скоріше буде право, ніж мораль або релігія. Хоча Папа Римський у своєму посланні 2018 року сказав, що дезінформація — це інформаційний гріх. Ватикан має великий інтелектуальний потенціал і вплив. Якщо вже сам Папа Римський підняв це питання, значить навіть така ієрархічна структура, як католицька церква, звертає на це увагу», — каже вона.
Варто нагадати, що у 2017 році Папа Римський Франциск присвятив своє щорічне послання, зокрема, «фейковим новинам», а раніше назвав поширення журналістами пліток «однією з форм тероризму».
Антоніна Черевко також зауважила, що варто розрізняти кібербезпеку та права людини онлайн, адже це є різними речами.
Від регулювання інтернету ми навряд чи кудись можемо сховатись, вважає Максим Дворовий, юрист і представник ГО «Лабораторія цифрової безпеки». Сучасні виклики — такі, як витоки даних, загроза приватності й відповідальність глобальних платформ — усе це підлягає регулюванню у світі, але не врегульовано в Україні, каже він. «Рано чи пізно ми до цього прийдемо. Питання лише в тому, хто буде ініціатором подібних змін, і наскільки ці зміни ми зможемо “підігнати” під стандарти прав людини на світовому рівні, враховуючи, крім того, нашу специфіку — війну із зовнішнім агресором», — зауважує пан Дворовий.
Антоніна Черевко, Максим Дворовий, Оксана Максименюк
Адвокатка, медіаюристка, тренерка ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк каже, що теперішній склад парламенту є чи не найбільш непрогнозованим, а депутатами стали багато осіб, які не мають стосунку до правової системи і не мають відповідних знань. Швидкість ухвалення законів у Раді, на її думку, свідчить про те, що більшість депутатів не занурюється в тему і проблематику. А чим менше часу витрачають депутати на вивчення питання – тим менш ефективними можуть бути ухвалені зміни, вважає вона.
Водночас сам пан Зеленський і члени партії «Слуга народу» ще перед парламентськими виборами заявляли, що хочуть визначитися з цифровим простором. Тому, вважає експертка, це законодавство все ж буде врегульовано. «До регулювання питання цифрового простору мають долучатися користувачі, провайдери, стейкхолдери, щоб не дати можливість державі дозволити втручатися в ці права», — каже пані Максименюк.
Один з основних меседжів теперішньої монобільшості в парламенті — «держава у смартфоні», нагадує Олександр Бурмагін, медіаюрист, медіатренер ГО «Платформа прав людини». «“Запхати” державу у смартфон без регулювання неможливо, на це треба дивитися реально. Крім того, у нас є профільний комітет ВР, профільний міністр, яких раніше не було. Відповідь очевидна — певні регулювання з’являться, і деякі з них, можливо, з’являться до кінця цього року», — прогнозує він.
Павло Моісеєв, Олександр Бурмагін і Роман Головенко
Роман Головенко, юрист і представник ГО «Інститут масової інформації», не сподівається на суттєві зміни, коли держава на практиці б регулювала відносини в інтернеті: «У нас фактично немає профільного законодавства регулювання прав суб’єкта в інтернеті, є хіба окремі фрагментарні норми, які регулюють окремі аспекти. Можливо, будуть якісь реєстраційні дії в рамках “держави у смартфоні”».
Персональні дані клієнтів monobank можуть бути передані третім особам
Директор з правових питань «Інтерньюз Україна» Павло Моісеєв вважає, що законодавчі зміни передусім стосуватимуться наших прав на приватність, і прогнозує погіршення стану речей. «Це будуть робити, звісно, з позитивною метою, — зауважує він. — Наприклад, у столиці вже працює програма Kyiv Smart City — тисячі камер щодня фіксують нас із вами з трьох позицій одночасно. Яким чином зберігається ця інформація, хто має до неї доступ? Є тільки заяви чиновників про те, що у нас все окей. Таке саме буде і надалі стосовно тих змін, які нас очікують, тому крім свободи інтернету, ще потрібно говорити про права конкретної людини».
Павло Моісеєв згадав випадок, коли розбирався в питанні зберігання персональних даних користувачів інтернет-банку monobank, співзасновник якого Дмитро Дубілет з 29 серпня 2019 року займає посаду міністра Кабінету Міністрів України і вже виступив, зокрема, за скорочення кількості паперів у документі про згоду на обробку персональних даних.
«Я якось мав час дослідити це питання. Адже ви фотографуєте і передаєте банку достатньо чутливу інформацію, щоб відкрити рахунок. Це фото паспорту та ідентифікаційного коду. У банку є договір на багато сторінок, який чітко вказує, що ваші персональні дані можуть бути передані третім особам. Вони виконали цю угоду, повідомивши вас про це. Але яка кількість людей читала цей договір? — риторично запитує юрист і прогнозує: Тому зміни будуть, і реагувати на них треба буде достатньо швидко. Треба бути проактивними, пропонувати щось самим або ж загострювати питання там, де можуть бути порушення».
Павло Моісеєв та Олександр Бурмагін
Чи варто Україні регулювати Google і Facebook?
Роман Головенко вважає нереалістичними спроби державного регулювання таких великих світових гравців, як міжнародні корпорації Google або Facebook. «Хоча б тому, що Україна не є настільки значним шматком ринку як за кількістю населення, так і за обсягом фінансів на кшталт ЄС, який може впливати на ці глобальні корпорації», — пояснює він.
На його думку, якщо Україна спробує регулювати всередині нашої країни діяльність таких глобальних компаній, то, скоріш за все, отримає відповідь на кшталт «хлопці, заспокойтеся». «Заради 40 мільйонів населення глобальна корпорація не буде підлаштовуватися під законодавчі вимоги окремо України, окремо Туреччини, окремо Саудівської Аравії. Це виглядає трохи абсурдно», — переконаний представник ІМІ.
Але Антоніна Черевко зауважила, що не завжди справедливо так стверджувати, бо все більше держав на національному рівні намагаються регулювати у себе в країні діяльність таких глобальних компаній: «Скажімо, Google іде на певні поступки Китаю, і Німеччина найняла кількадесят людей, які працюють з Facebook, тому певне регулювання на національних рівнях все ж відбувається».
Антоніна Черевко і Максим Дворовий
Самі ж Facebook, Google і подібні їм транснаціональні гіганти активні в саморегулюванні та є більш ефективними за міжнародні дипломатичні організації, вважає пані Черевко. «Зараз Facebook буде створювати наглядову раду, яка займатиметься в тому числі регулюванням компанії. Те, що українські недержавні організації долучилися до цього, є набагато важливішим, аніж участь України у ПАРЄ. Бо ПАРЄ все одно рішень щодо регулювання не приймає, а Facebook приймає щодня безліч таких рішень», — зауважила експертка.
Залишаються лазівки для порушників
На думку Романа Головенка, суворі спроби держави регулювати інтернет навряд чи будуть успішними, і вплив на кожного окремого користувача має малі шанси бути ефективним: «Усі ми знаємо, що є засоби обходу заборонених соцмереж. Опускатися до того, щоб ганятися за кожним громадянином — не думаю, що держава це буде робити. А ось вплив на “середній рівень” — на юридичних осіб, на вебсайти, на інтернет-магазини або ЗМІ — так, тут регулювання може бути».
Хоча тут він бачить практичні проблеми: ті, хто хоче порушувати, може перебувати поза юрисдикцією України, але водночас впливати на українську аудиторію: «На жаль, частина української аудиторії сприймає блогера Шарія як медіа, бере новини з його відео. Але ця людина знаходиться поза межами України, правоохоронні органи України його розшукують, але дістати не можуть, і таких випадків може бути все більше. Персональний вплив не ефективний, бо людина може сховатися фізично за кордоном, і, крім блокування, з цим боротися не можна».
Роман Головенко
Проте пан Головенко не думає, що держава вдаватиметься до блокування. «Відповідно, я не очікую якихось кардинальних змін у регулюванні діяльності в інтернеті. Формально можуть бути прийняті якісь норми, але в нас у країні є надмір законодавчого регулювання, але багато з цих норм просто не працюють», — підсумовує він.
Наприкінці дискусії Віталій Мороз повідомив, що «Інтерньюз Україна» пропонує створити Індекс регулювання інтернету. За його словами, цей інструмент дозволить «бити на сполох», якщо певні законодавчі акти не будуть сприятливими для громадськості, та допомагатиме відстежувати поточну ситуацію щодо цифрового простору в динаміці. Про Індекс регулювання інтернету від «Інтерньюз Україна» «Детектор медіа» детальніше розповість у наступних публікаціях.
Фото: www.facebook.com/igfua/