Моніторинг проводили в рамках двох проєктів Ради Європи з 14 січня по 21 квітня та 22 червня по 21 липня 2019 року. Дослідження робили незалежні монітори за підтримки коаліції громадських організацій, куди входять Комісія журналістської етики, «Платформа прав людини», StopFake, Український інститут медіа та комунікацій.

Експерти аналізували контент соціальних мереж політиків, восьми онлайн-ЗМІ, десяти національних каналів: «UA:Перший», «1+1», «Інтер», «Україна», ICTV, СТБ, «112 Україна», Прямий канал, 5 канал та NewsOne.

«Аналіз показав два ключові моменти. По-перше, посилення Суспільного мовника. Це єдиний телеканал, який не мав “джинси” під час обох виборчих кампаній. Також він намагався дотримуватися стандартів… Інші медіа, які потрапили у моніторинг, у більшості продовжували “джинсувати”, просуваючи політичні сили, які близькі до медіавласників. Це вже лежить у безпековій площині і стало питанням не просто приватного бізнесу, але й державної ваги», — вважає виконавча директорка ГО «Український інститут медіа і комунікації» Діана Дуцик.

Голова ГО «Комісія журналістської етики» Андрій Куликов зазначив, що за час парламентських виборів було виявлено 150 випадків порушень Кодексу етики українського журналіста серед аналізованих медіа. Комісія розглянула скарги та винесла вісім рішень (5 рішень у формі публічного осуду та 3 рішення у формі дружнього попередження) щодо таких медіа як: телеканал «1+1», NewsOne, ICTV, СТБ та сайтів Obozrevatel, «Гордон», «Новое время», «Страна.UA».

У свою чергу координаторка медіамоніторингу Єлизавета Кузьменко загострила увагу на відсутності гендерного паритету у висвітленні медіа парламентської виборчої кампанії. Вона звернула увагу, що за період моніторингу тільки 238 сюжетів на десяти каналах містили позиції жінок, натомість чоловіки були представлені у 1403 сюжетах. У восьми онлайн-ЗМІ тільки в 9% новин були представлені думки жінок.

Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін звернув увагу на недосконалість профільного законодавства. Він наголосив, що регулятор — Нацрада з питань телебачення та радіомовлення — зайняв функцію спостереження за порушеннями, а не функцію нагляду за дотриманням законодавства.

«Якщо під час президентських виборів ми говорили про надання переваг певними телеканалами тим чи іншим силам, то під час парламентських деякі телеканали — такі як NewsOne, "112 Україна", Прямий канал, "1+1" — перетворилися на агітаційні майданчики (особливо перші два) своїх політичних патронів. Вони постійно транслювали чи ретранслювали діяльність, рішення чи думки конкретних політичних сил», — зазначив експерт.

Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, додала, що значна частина їхніх рекомендацій адресована Верховній Раді. Вони зосереджені на необхідності визначення ефективного регулятора для забезпечення дотримання медіа виборчого законодавства. Також багато викликів пов’язано з роботою Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у площині можливості реалізації покарання для порушників законодавства.

Перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк також наголосила на «білих плямах» у законах. «Зараз регулятор існує у старому “совєтському” законодавстві. Там нічого немає про сьогоднішній день. Ми існуємо у просторі між великими очікуваннями оновленого суспільства і можливостями регулятора — роллю, яка йому відведена. Це шалений конфлікт, який викликає зайву турбулентність як навколо Нацради, так і всередині неї… Ті речі, які напрацьовані регулятором потрібно поставити на нові рейки. Хоча зараз також є нагальні проблеми, адже у трьох членів Нацради закінчилися повноваження. І якщо новий парламент оголосить про закінчення каденції та призначить новий конкурс, відправить це на обговорення, то регулятор два місяці просто не працюватиме. Тобто ми зупинимо навіть те, що маємо зараз», — наголосила вона.

Олена Литвиненко повідомила, що проєкт Ради Європи, в рамках якого здійснювався моніторинг, завершується у кінці серпня. Проте вже з першого вересня Рада спільно з Європейським Союзом розпочинають новий проєкт, який буде спрямований на зміцнення свободи слова в Україні.

На цьому ж круглому столі новообрана народна депутатка від «Європейської солідарності», а в минулому голова Комітету Верховної Ради восьмого скликання з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар висловила думку, що в позавиборчий період не повинно бути політичної реклами.

Фото надані офісом Ради Європи