Кожен другий українець вважає, що здатен розпізнати фейк чи дезінформацію, – опитування КМІС

Кожен другий українець вважає, що здатен розпізнати фейк чи дезінформацію, – опитування КМІС

21 Березня 2019
4179
21 Березня 2019
14:34

Кожен другий українець вважає, що здатен розпізнати фейк чи дезінформацію, – опитування КМІС

4179
52% українців вважають, що вони в більшості випадків особисто здатні відрізнити якісну інформацію від дезінформації та фейків. При цьому чверть українців (26,5%) визнають, що вони або взагалі не можуть відрізнити дезінформацію, або можуть лише в меншості випадків.
Кожен другий українець вважає, що здатен розпізнати фейк чи дезінформацію, – опитування КМІС
Кожен другий українець вважає, що здатен розпізнати фейк чи дезінформацію, – опитування КМІС

Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування «Джерела інформації, медіаграмотність та російська пропаганда», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в лютому 2019 року на замовлення ГО «Детектор медіа», які були презентовані 21 березня.

Українці переважно вважають, що фейки не з’являться у виданні, яке викликає їхню довіру (для 27% жителів Україні це один з основних критеріїв) і фейком не будуть матеріали, де вказаний автор (25,5%).

60% населення вдаються принаймні до однієї дії, щоб відрізнити інформацію від дезінформації. Відносно найбільш популярна практика: читати ЗМІ, які належать різним власникам (37% українців вдаються до такої практики). Далі за поширеністю йдуть такі практики, як відвідування сайтів і сторінок у соціальних мереж державних установ (16%), пошук знайомих у відповідній сфері (15%), читання ЗМІ інших країн (11%).

При цьому українці не вважають за потрібне переглядати телерадіопрограми, відеоблоги, які ставлять за мету боротися з фейками, інформаційними маніпуляціями та кремлівською дезінформацією. Хотіли б такі програми дивитись лише 15% українців, а дивились за останній місяць лише 10%.

«Дослідження брало до уваги суб’єктивну самооцінку щодо здатності розрізняти фейки. Результати показують, що, імовірно, українці переоцінюють свої можливості це робити. Але найгірше, що чверть опитаних з числа тих, хто визнав власну неспроможність розрізняти фейки, і не хочуть вміти це робити. Це свідчить про низьке розуміння важливості медіаграмотності серед населення», - каже Антон Грушецький, заступник директора КМІСу.

«Мене вразило, що українці навітьне хочуть дивитись програми про медіаграмотність. Вважаю, з огляду на це, що єдиний вихід – розвивати розважальні формати, це має стати новим трендом – закладати бажані меседжі у розважальний формат. Власне, ми і бачимо, що зараз популярність телеканалів падає, а вплив нових медіа, зокрема Youtube, лише зростає. Треба це враховувати», - каже Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа».

Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», також погоджується з тим, що українці переоцінюють свою спроможність розрізняти фейки і не завжди розрізняють сатиру і просвітницькі передачі.

«В опитуванні ми ставили відкрите питання, аби сформувати топ-5 антифейкових програм, які найчастіше дивляться українці. Ми ставили його тим, хто сказав, що спроможний розрізняти дезінформацію і фейки. Тож до першої п’ятірки таких програм увійшли «Антизомбі», «СтопФейк», блог Шарія, «Вата-шоу», «Гражданская оборона». В цьому переліку також десь є і програма Володимира Зеленського, тож це свідчить про те, що частка людей вважає політичну сатиру антифейковим продуктом», - каже Галина Петренко.

Всеукраїнське соціологічне опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у лютому 2019 року на замовлення ГО «Детектор медіа» та за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Данії («Даніда»). Аналогічне дослідження з подібним опитувальником проводилося на замовлення ГО «Детектор медіа» у лютому 2018 року.

Опитування проводилося методом особистих інтерв’ю з використанням планшетів у домогосподарствах проживання респондентів. Польовий етап дослідження тривав з 9 по 20 лютого 2019 року. Загалом у рамках дослідження було проведено 2042 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 110 населених пунктах України.

Вибірка репрезентативна для дорослого населення, яке постійно проживає на території України, не проходить військову службу і не перебуває у в’язницях або медичних закладах (лікарнях, медичних інтернатах). До вибірки не включалися території, які тимчасово не контролюються владою України, – АР Крим, окремі райони Донецької і Луганської областей.

Статистична похибка не перевищує:

  • 3.3% для показників, близьких до 50%,
  • 2.8% для показників, близьких до 25 або 75%,
  • 2.0% для показників, близьких до 12 або 88%,
  • 1.4% для показників, близьких до 5 або 95%,
  • 0.7% для показників, близьких до 1 або 99%.

Переглянути дослідження можна тут.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4179
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду