Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування «Джерела інформації, медіаграмотність та російська пропаганда», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в лютому 2019 року на замовлення ГО «Детектор медіа», які були презентовані 21 березня.
Українці переважно вважають, що фейки не з’являться у виданні, яке викликає їхню довіру (для 27% жителів Україні це один з основних критеріїв) і фейком не будуть матеріали, де вказаний автор (25,5%).
60% населення вдаються принаймні до однієї дії, щоб відрізнити інформацію від дезінформації. Відносно найбільш популярна практика: читати ЗМІ, які належать різним власникам (37% українців вдаються до такої практики). Далі за поширеністю йдуть такі практики, як відвідування сайтів і сторінок у соціальних мереж державних установ (16%), пошук знайомих у відповідній сфері (15%), читання ЗМІ інших країн (11%).
При цьому українці не вважають за потрібне переглядати телерадіопрограми, відеоблоги, які ставлять за мету боротися з фейками, інформаційними маніпуляціями та кремлівською дезінформацією. Хотіли б такі програми дивитись лише 15% українців, а дивились за останній місяць лише 10%.
«Дослідження брало до уваги суб’єктивну самооцінку щодо здатності розрізняти фейки. Результати показують, що, імовірно, українці переоцінюють свої можливості це робити. Але найгірше, що чверть опитаних з числа тих, хто визнав власну неспроможність розрізняти фейки, і не хочуть вміти це робити. Це свідчить про низьке розуміння важливості медіаграмотності серед населення», - каже Антон Грушецький, заступник директора КМІСу.
«Мене вразило, що українці навітьне хочуть дивитись програми про медіаграмотність. Вважаю, з огляду на це, що єдиний вихід – розвивати розважальні формати, це має стати новим трендом – закладати бажані меседжі у розважальний формат. Власне, ми і бачимо, що зараз популярність телеканалів падає, а вплив нових медіа, зокрема Youtube, лише зростає. Треба це враховувати», - каже Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа».
Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», також погоджується з тим, що українці переоцінюють свою спроможність розрізняти фейки і не завжди розрізняють сатиру і просвітницькі передачі.
«В опитуванні ми ставили відкрите питання, аби сформувати топ-5 антифейкових програм, які найчастіше дивляться українці. Ми ставили його тим, хто сказав, що спроможний розрізняти дезінформацію і фейки. Тож до першої п’ятірки таких програм увійшли «Антизомбі», «СтопФейк», блог Шарія, «Вата-шоу», «Гражданская оборона». В цьому переліку також десь є і програма Володимира Зеленського, тож це свідчить про те, що частка людей вважає політичну сатиру антифейковим продуктом», - каже Галина Петренко.
Всеукраїнське соціологічне опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у лютому 2019 року на замовлення ГО «Детектор медіа» та за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Данії («Даніда»). Аналогічне дослідження з подібним опитувальником проводилося на замовлення ГО «Детектор медіа» у лютому 2018 року.
Опитування проводилося методом особистих інтерв’ю з використанням планшетів у домогосподарствах проживання респондентів. Польовий етап дослідження тривав з 9 по 20 лютого 2019 року. Загалом у рамках дослідження було проведено 2042 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 110 населених пунктах України.
Вибірка репрезентативна для дорослого населення, яке постійно проживає на території України, не проходить військову службу і не перебуває у в’язницях або медичних закладах (лікарнях, медичних інтернатах). До вибірки не включалися території, які тимчасово не контролюються владою України, – АР Крим, окремі райони Донецької і Луганської областей.
Статистична похибка не перевищує:
