На розгляді в парламенті досі залишається законопроект № 6688 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері». Медійні громадські організації, проаналізувавши законопроект, дійшли висновку, що він ставить під загрозу вільний розвиток інтернету в Україні й створює ризики позасудового блокування інтернет-ресурсів.

Цей законопроект, зокрема, передбачає можливість без рішення суду тимчасово блокувати інтернет-ресурси і сервіси, зобов’язує інтернет-провайдерів здійснювати моніторинг трафіку та блокування сайтів, а також запроваджує штрафи для операторів та провайдерів за його невиконання. Детальний юридичний аналіз можна прочитати тут.

Комітети з питань свободи слова та інформаційної політики і з питань інформатизації та зв’язку не підтримали норм законопроекту, запропонованих щодо медійної сфери. Однак головним з підготовки цього проекту в Раді визначено Комітет з питань національної безпеки та оборони, який ще 4 липня рекомендував парламенту прийняти його в першому читанні.

Крім цього в Україні обговорюється й розробка національного законодавства щодо боротьби з фейками. І голова фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов, і сам президент Петро Порошенко говорили про необхідність такого регулювання. Зокрема, президент вказує на законодавчі ініціативи Франції та Німеччини.

Наскільки великі шанси отримати в Україні подібне законодавче регулювання? Під час дискусії на Форумі з управління інтернетом IGF-UA думки експертів розділилися. Частина вважає, що депутати або надто зайняті, або ж остерігаються репутаційних ризиків і напередодні виборів не стануть підтримувати непопулярні законопроекти на кшталт № 6688. Частина ж фахівців застерігає, що насторожі треба бути завжди й саме через пасивність громадського сектору ініціативу перехоплюють політики.

Максим Тульєв, Інтернет-асоціація України:

— У бога немає інших рук, окрім наших. Вектор докладання сил наш та іншої сторони зрозумілий — ми проти запровадження регулювання. Але хто переможе?

Якби ми нічого не робили, то законопроект № 6688 і «списки Укркомнагляду» були б уже страшною реальністю. Тому я думаю, що нам зараз треба особливо сильно чинити опір подібним ініціативам. Якщо під будь-яким приводом, найбільш чесним і гуманним, буде створений механізм цензури й технічного фільтрування інтеренту, то ми не будемо тішити себе ілюзіями, як цей механізм буде використовуватися через півроку чи рік.

Особисто моя думка — що не можна допустити створення такого механізму в Україні. Він точно опиниться не в тих руках.

Оксана Максименюк, юристка Інституту розвитку регіональної преси:

— На мою думку, врегульовувати це поле потрібно, але не таким чином і не такими законопроектами, які написані. Дійсно, в них є багато недоліків. Вони не обговорюються на необхідному рівні для того, щоб прийняти закон, який дозволить ефективно працювати і водночас не порушувати нічиїх прав.

Щодо перспектив на майбутнє, то я спілкуюся з деякими депутатами й на порядку денному (у Верховінй Раді. – ДМ) більше питань стосовно виборчого права й виборів. Це на даному етапі є найбільш нагальним, і цьому приділяється більше сил.

Але не виключаю, що з метою популізму можуть просувати якісь закони, які не ефективні та порушують право на свободу вираження поглядів у мережі. Мені також здається, що депутати побоюватимуться приймати подібні законопроекти, оскільки їхні позиції доволі слабкі. Свобода в інтернеті стосується й медіа, тож це питання одразу підніметься й у ЗМІ, й у мережі. Для парламентарів не дуже популярно займатися цим на початку передвиборного сезону. Тому думаю, що більшість депутатів не будуть приймати подібні проекти. Вони не стануть привертати до себе зайвої уваги, яка може негативно вплинути на результати виборів.

Максим Дворовий, юрист Центру демократії та верховенства права:

— Я думаю, що напередодні виборів навпаки буде абсурдна законодавча активність. Особливо перед самими виборами — комусь таки зайде ідея щось зарегулювати. Інше питання, що це будуть дурниці, які не відповідають жодним адекватним міжнародним стандартам. Але я погоджуся з тим, що ця ситуація, яка є, й ці прогнози на 2019-2020 роки — це прогноз винятково щодо загроз.

Дійсно, ті законопроекти, які існують зараз, не є адекватними. Їх приймати не варто. Я бачу в цьому скоріше можливість для представників громадянського суспільства ініціювати діалог, самим напрацювати й запропонувати виходи, базуючись на аналізі міжнародної практики, європейського регулювання. Подивитися на його (європейського регулювання. – ДМ) недоліки, як це призводить до блокування, цензури, й далі виходити з механізмом, новими пропозиціями, які можуть стати хорошим досвідом для України, для світу. З тією ж дезінформацією ми стикалися ще до широкого поширення терміну fake news.

Ми маємо свій досвід, маємо досвід інших країн, і з цього можна синтезувати досить якісний законодавчий проект.

Павло Моісеєв, директор з правових питань ГО «Інтерньюз-Україна»:

— Думаю, що найближчим часом законодавчої діяльності в цьому полі не буде. Але в таких справах, як законопроект № 6688, я б не знімав і нашої вини. Виявляється, ми не поводимо себе досить активно. Ми чекаємо, поки в чиюсь голову залетить якась думка.

Інші учасники дискусії впевнені, що навряд чи щось буде відбуватися напередодні виборів. Я хочу нагадати, що в цій країні виняткове застосування законодавства стосовно громадських активістів, які борються з корупцією — а це явище визнане найбільшою проблемою України, навіть більшою, ніж війна. Ці люди вимушені тепер звітувати як народні обранці, які використовують державні кошти. Ніякий тиск міжнародних партнерів нічого не змінив. Люди сиділи й кліпали очима в залі, але зміни до закону не відбулися.

Законопроекти, як № 6688, провалюються тільки тому, що в них не бачать сенсу. Вони в принципі не роблять ніяких поліпшень для людей, які просувають такі ідеї. Боротьба з активістами-антикорупціонерами — це була відповідь. А намагання втручатися в інтернет поки не зрозумілі, боротьбу з незгодними можна й в офлайні вести. Тому я думаю, що тут є чому протистояти. Значно краще вести діалог та бути готовими просувати власні ідеї. Тому що коли є стіна, за якою виникають якісь проекти, ви не встигнете на них реагувати.

Все ж таки якщо країна йде від радянської системи цінностей до європейської, то ідеї мають з’являтися за участі всіх гравців.

Ірина Чулівська, Лабораторія цифрової безпеки:

— Яке ми взагалі намагаємося вирішити завдання за допомогою законопроекту про фейкові новини? Світ змінився, й оскільки інформація поширюється в інтернеті, ми не можемо накладати на неї ті ж самі закони, як на інші сфери. Якщо йдеться про сотні «зливних бачків», на яких поширюють фейки, то, припустимо, ви їх закриєте, але відкриється ще сотня. Якщо мова йде про інші, великі сайти з величезними ресурсами, то ситуація та ж: закриєте ви їх, але грошей достатньо, щоб відкрити нові сайти, які будуть дублювати той же контент. Якщо йдеться про YouTube-канали, то ви не закриєте весь YouTube, аби заблокувати одного влогера.

Тобто, інформація в інтернеті не поширюється так, щоб можна було в один клік закрити той ресурс, контент якого вам не подобається. Треба прийняти цю нову реальність, у якій ми живемо, й боротися не методами заборони, закриття, блокування, а підходити з інших боків. Я сподіваюся, що здоровий глузд переможе, але й ми будемо докладати до цього зусиль.

Фото: IGF-UA, Ukraine Crisis Media Center