Народна депутатка України, голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зауважила, що проблему розміщення у ЗМІ матеріалів із ознаками замовності політичного спрямування необхідно вирішувати на законодавчому рівні, змінивши виборчий кодекс в частині агітації. Вона також зауважила, що офіційно політична кампанія в Україні ще не стартувала, а телеканали вже транслюють політичну рекламу, та назвала це маніпуляцією.

Член правління Національної суспільної телерадіокомпанії Україн Роман Вінтонів зазначив, що саме з цих причин Суспільний мовник відмовився від політичної реклами: «Ми зрозуміли, що можемо отримати, швидше, негатив за трансляцію політичної реклами, гроші з якої невідомо звідки взялися. Тому зараз ми спокійні. І транслювати рекламу будемо тільки у передвиборний період».

Держсекретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко заявив, що не бачить вирішення проблематики замовних матеріалів у ЗМІ через законопроекти, нормативи, «які нав’язуються з боку влади медіа та суспільству» та запропонував саморегуляцію.

«Завжди будуть обхідні шляхи. Тому закликаю журналістів, власників медіа виробити певний кодекс правил гри, які би поширювалися на всіх та стосувалися всіх. Тільки методом саморегулювання ми зможемо вирішити проблему нечесного інформування про хід виборів, про тих чи інших політиків», – сказав пан Біденко.

Про важливість саморегуляції говорили й інші медійні експерти.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк звернула увагу, що в медіа значно побільшало політичної «джинси» (замовних матеріалів): «Уперше за останні п’ять років ми бачимо шалений зріст "джинси", політичних матеріалів і політизацію контенту. Ми побачили, що навіть якісні медіа побрали політичні пакети. Ще політична кампанія офіційно не стартувала, а вже є дуже багато політичного контенту».

Пані Романюк вважає, що ЗМІ мають відмовитися від матеріалів замовного характеру та зайнятися саморегуляцією. «Однозначно необхідно саморегулюватися, а також необхідно діяти й державним органам, які мають стежити за політичними фінансами. Цього я поки що не бачу. Необхідно запускати активно процеси саморегуляції, викривати політичну "джинсу". Окрім неї в нас є ще є проблема маніпуляцій, емоцій, фейків», – сказала вона.

Голова громадської організації «Детектор медіа» Наталя Лигачова назвала сьогоднішню ситуацію у ЗМІ «медійною катастрофою» й теж виступила за саморегуляцію. «Зараз тривають переговори серед медійних організацій, низки журналістів про створення  потужного журналістського руху за стандарти. Навіть якщо сотня журналістів увійде в цей рух, це буде добре», – сказала вона.

Пані Лигачова зазначила, що сьогодні інформаційні канали України (зокрема, «112 Україна», NewsOne та Прямий канал) транслюють матеріали замовного характеру та займаються відвертими маніпуляціями.

На думку пані Лигачової, проблему замовних політичних матеріалів у ЗМІ можна вирішити, з-поміж іншого, завдяки Суспільному мовнику, який має бути гідною альтернативою для аудиторії та прикладом для наслідування іншими медіа. «У мене немає рецепту, як вирішити цю проблему, але один з точкових кроків – це абсолютна підтримка, дофінансування Суспільного мовника, можливість там працювати людям на нормальних зарплатах».

Пані Лигачова також згадала щорічне опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів ЗМІ у 2018 року», згідно з яким довіра людей до медіа зросла: «Я вже не розумію, добре це чи погано. Тому що я бачу той контент, який дають українські ЗМІ, і мене це починає лякати. Без наших активних кроків ми опинимося у прірві».

Оксана Романюк нагадала, що з початку року ІМІ зафіксував в Україні 168 випадків порушень свободи слова. Експертка очікує, що наступного року, коли офіційно стартує політична кампанія, фізичної агресії щодо журналістів «буде ще гірше».

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг наголосив, що в передвиборний період посилення системи Суспільного мовлення, зміцнення свободи медіа й доступу до інформації в Україні є надзвичайно важливими. Він повідомив, що з метою забезпечення безперервної роботи над реформами у сфері Суспільного мовлення в Україні, доступу до інформації, безпеки журналістів та співпраці з медіарегулятором (Національною радою  з питань телебачення і радіомовлення), у межах нового плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки, з 1 липня  стартував медійний проект Офісу Ради Європи в Україні  «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

«Очікується, що проект сприятиме забезпеченню та гарантуванню незалежності суспільного мовника на законодавчому рівні, підвищенню спроможності суспільного мовника надавати збалансоване і об’єктивне висвітлення подій, зміцненню регуляторних і саморегуляторних механізмів для забезпечення збалансованого і об’єктивного висвітлення виборів, розробці концепції нової законодавчої бази щодо політичної реклами під час виборів і покращення безпеки журналістів – зокрема в передвиборчий період – внаслідок підвищення захисту на рівні законодавства, практичних дій, а також ефективної боротьби з безкарністю нападників на журналістів», – розказав пан Енберг.

Нагадаємо, упродовж квітня-червня 2018 року парламентські політичні партії сукупно витратили 150,2 млн. грн. Третину всієї суми було спрямовано на оплату рекламних матеріалів – 46,3 млн. Найбільше витратили на рекламу ВО «Батьківщина», «Самопоміч» та Радикальна партія Олега Ляшка.

У квітні-червні 2018 року Радикальна партія Олега Ляшка, «Опозиційний блок», ВО «Батьківщина» та «Самопоміч» сумарно витратили 12,2 млн грн на рекламу на телебаченні.

Фото: Суспільне мовлення