Як ви думаєте, скільки медіа готові опублікувати такий реліз, отриманий з електронки nasa.nasaukraine@gmail.com?

Я була шокована, коли мою фейкову новину поширили десятки регіональних ЗМІ й тисячі фейсбук-користувачів. А коли сюжет на цю тему зробили «Плюси», зрозуміла, що можна запасатися попкорном.

Навіщо я це зробила? Щоби перевірити, як українські журналісти дотримуються професійних стандартів.

Цей експеримент я проводила в рамках інформаційної кампанії «По той бік новин», яку реалізовує ГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП). Кампанія спрямована на підвищення медіаграмотності і є частиною проекту «re:start democratic discourse» у партнерстві з Європейським центром свободи преси та ЗМІ (ECPMF), м. Лейпциг, за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Вам лист від «майже від NASA»

У середу, 1 серпня, з 14-ї до 17-ї години більше 160 ЗМІ Херсонської, Донецької, Запорізької, Луганської та Миколаївської областей отримали на редакційні адреси прес-реліз (двома мовами) під назвою «Шаровые молнии в Запорожской (Николаевской, Луганской etc.) области в августе — пресс-релиз» зі скриньки nasa.nasaukraine@gmail.com.

Перші три публікації з’явилися вже за годину — на сайтах «Бердянськ 24», 0619.com.ua та reporter.ua Запорізької області.

Протягом перших шести годин після розсилки релізу інформацію опублікували понад 70 регіональних сайтів. Її поширили більш ніж у 50 групах у Фейсбуку та понад тисячу користувачів. Першою серед всеукраїнських ЗМІ інформацію опублікувала інформаційна агенція «Голос UA».

Результат неабияк здивував, але це були ще квіточки. Ягідкою став сюжет, що вийшов 2 серпня о 19:30 на «ТСН» і був присвячений «нашестю кульових блискавок» у регіонах України, вказаних у нашому релізі. Як джерело «Плюси» назвали «англомовні сайти».

Результат — майже 200 тисяч переглядів у Фейсбуку та понад 235 тисяч переглядів у Ютубі. Інформацію про кульові блискавки додатково поширили понад сто ЗМІ з усіх регіонів України. Тепер вони посилалися на сюжет «ТСН». Серед топових ЗМІ — «Обозреватель» (підготував інфографіку), УНІАН, «Газета по-українськи», «Комсомольська правда», «Вести», News One, «Подробности».

Здавалося, що медіа вправлялися в заголовках, які найбільше налякають читачів: «В августе Украину накроет опаснейшее природное явление: как спастись», «Украину “атакуют” шаровые молнии», «Украинцев предупредили о нашествии шаровых молний в августе», «На Запорожский регион надвигаются шаровые молнии», «Неизведанное явление накроет Украину: огненные шары откроют охоту на людей, будут жертвы», «NASA UKRAINE предупреждает о шаровых молниях»...

Прес-реліз, написаний з використанням кількох маніпулятивних технік, легко «проковтнули» журналісти й редактори близько двох сотень ЗМІ без жодної спроби перевірити інформацію. Одиниці намагалися з'ясувати подробиці (про це — трохи згодом).

Секрети створення релізу, в який повірили

1. Правдоподібний інформпривід

Про що думають і що хвилює мешканців півдня та сходу України — точно знає Google Trends. Саме цей сервіс підказав, що понад 5 тисяч користувачів в останній тиждень липня 2018 року шукали інфо про кульові блискавки.

Оскільки цільова аудиторія нашого проекту — мешканці південних та східних областей, я вирішила, що саме вони зможуть спостерігати рідкісне явище в середині серпня. Додала ще інформацію про подібний прогноз для Росії, Хорватії, Болгарії та інших країн — для правдоподібності.

2. «Авторитетна» організація

Організація, від якої надійшов такий реліз, повинна мати солідну назву, при цьому достатньо абсурдну, щоби журналіст засумнівався в її існуванні. Так виник «Український підрозділ Всесвітньої організації управління океану та атмосфери».

3. Напівправда

У релізі було тільки дві правдивих тези: про природу кульових блискавок та про фіксацію 118 температурних рекордів у світі влітку 2018 року. Решта інформації — цілковита вигадка, описана в новинному стилі.

4. Підміна понять

Національне управління океану та атмосфери (NASA) викликало асоціації з Національною аерокосмічною агенцією США, яка не має жодного стосунку до кульових блискавок і прогнозів для України. Ще один прояв підміни понять — інформація про тектонічні плити й перепад температур, які жодним чином не впливають на прогнозування кульових блискавок.

5. Поради експертів

Підозри в медійників не викликало твердження про те, що кульові блискавки можуть відчувати «хвилі страху», як і порада намагатися уникати «поля зору блискавки».

6. Контактна особа

Відсутність коментаря експерта у прес-релізі — натяк на необхідність шукати його самостійно. Наприкінці релізу, як і годиться, було вказано контактну особу — Вікторію Мусій, представницю інформаційної служби Українського підрозділу Всесвітньої організації управління океану та атмосфери.

Троє журналістів додзвонилися на вказаний номер (він був дійсний лише протягом одного дня). З ними спілкувалася я — за легендою, координаторка й активістка, яка нічого не розуміє у фізичних явищах, а прогноз щодо появи кульових блискавок мені нібито надало керівництво зі США. Мовляв, ми вважаємо цю інформацію важливою й тому розіслали її по ЗМІ.

Оскільки один із журналістів повірив у цю легенду, я вирішила не відповідати на телефонні дзвінки. Це мало наштовхнути ЗМІ шукати інших експертів і задуматися про правдивість новини.

Хто першим здогадався про фейк?

Вже о шостій вечора 1 серпня миколаївський журналіст Андрій Прокопенко написав на своїй сторінці у Фейсбуку, що інформація про кульові блискавки є фейком, який поширюється з невідомою метою.

Серед ЗМІ першим інформацію про це дав «Бахмут Вечерний».

2 серпня «Таврийские вести» були першими, хто взяв коментар в Українському гідрометцентрі та опублікував спростування інформації про кульові блискавки.

3 серпня після «нашестя кульових блискавок» у «ТСН» та їхніх послідовників, інформаційна агенція УНН спростувала новину коментарями представників Укргідрометцентру. Це прочитали понад 30 тисяч українців. Інформацію поширили близько 25 ЗМІ, у тому числі й ті, хто писав про «нашестя».

Незважаючи на спростування, поширення фейкової новини тривало до 12 серпня. Про її безглуздість медійникам писали фейсбук-користувачі в коментарях, але, на жаль, безрезультатно.

Спростувати фейк значно складніше, аніж його поширити. Наприклад, миколаївський сайт «Новости N» отримав понад 115 тисяч переглядів новини про появу кульових блискавок і 13 тисяч переглядів спростування.

Ще цікавіше інформацію опублікував «Обозреватель». Спростування під заголовком «Украинцев напугали опаснейшим природным явлением: синоптики дали прогноз» набрала всього 6400 переглядів. Фейкову новину «В августе Украину накроет опаснейшее природное явление: как спастись» переглянули понад 160 тисяч українців (!).

Вся суть — у професійних стандартах журналістів

Скринька офіційної установи на @gmail.com, абсурдна назва організації (управління океану — це взагалі як?), відсутність хоч якихось згадок в інтернеті про установу, поради у стилі «баби Галі з ринку» — це все мало би насторожити журналістів та редакторів і спонукати перевірити інформацію. Але, на жаль, «вибуховий» інформаційний привід і бажання отримати трафік на сайт перемогли.

Жодним іншим способом ця інформація не поширювалася. Бум в інфопросторі та в соціальних мережах — наслідок гонитви за оперативністю та гучністю замість перевірки джерела інформації та коментарів експертів. Для цього достатньо було зателефонувати в Укргідрометцентр або в будь-який із вишів, де є кафедра фізики. У маленьких містах — достатньо знайти вчителя фізики, який пояснив би природу виникнення кульових блискавок та абсурдність такого прогнозу.

Замість висновків

А тепер уявіть, із якою швидкістю та охопленням поширюватиметься фейкова інформація, коли перед виборами в інформаційні кампанії вкладуть тисячі й десятки тисяч доларів?