Як сотні медіа в гонитві за кульовими блискавками запустили фейк

Як сотні медіа в гонитві за кульовими блискавками запустили фейк

14 Серпня 2018
58171
14 Серпня 2018
14:10

Як сотні медіа в гонитві за кульовими блискавками запустили фейк

Альона Романюк
редакторка «По той бік новин»
58171
«Не панікуйте: кульові блискавки відчувають хвилі страху й можуть атакувати», — йдеться у прес-релізі Українського підрозділу Всесвітньої організації управління океану та атмосфери.
Як сотні медіа в гонитві за кульовими блискавками запустили фейк

Як ви думаєте, скільки медіа готові опублікувати такий реліз, отриманий з електронки nasa.nasaukraine@gmail.com?

Я була шокована, коли мою фейкову новину поширили десятки регіональних ЗМІ й тисячі фейсбук-користувачів. А коли сюжет на цю тему зробили «Плюси», зрозуміла, що можна запасатися попкорном.

Навіщо я це зробила? Щоби перевірити, як українські журналісти дотримуються професійних стандартів.

Цей експеримент я проводила в рамках інформаційної кампанії «По той бік новин», яку реалізовує ГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП). Кампанія спрямована на підвищення медіаграмотності і є частиною проекту «re:start democratic discourse» у партнерстві з Європейським центром свободи преси та ЗМІ (ECPMF), м. Лейпциг, за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Вам лист від «майже від NASA»

У середу, 1 серпня, з 14-ї до 17-ї години більше 160 ЗМІ Херсонської, Донецької, Запорізької, Луганської та Миколаївської областей отримали на редакційні адреси прес-реліз (двома мовами) під назвою «Шаровые молнии в Запорожской (Николаевской, Луганской etc.) области в августе — пресс-релиз» зі скриньки nasa.nasaukraine@gmail.com.

Перші три публікації з’явилися вже за годину — на сайтах «Бердянськ 24», 0619.com.ua та reporter.ua Запорізької області.

Протягом перших шести годин після розсилки релізу інформацію опублікували понад 70 регіональних сайтів. Її поширили більш ніж у 50 групах у Фейсбуку та понад тисячу користувачів. Першою серед всеукраїнських ЗМІ інформацію опублікувала інформаційна агенція «Голос UA».

Результат неабияк здивував, але це були ще квіточки. Ягідкою став сюжет, що вийшов 2 серпня о 19:30 на «ТСН» і був присвячений «нашестю кульових блискавок» у регіонах України, вказаних у нашому релізі. Як джерело «Плюси» назвали «англомовні сайти».

Результат — майже 200 тисяч переглядів у Фейсбуку та понад 235 тисяч переглядів у Ютубі. Інформацію про кульові блискавки додатково поширили понад сто ЗМІ з усіх регіонів України. Тепер вони посилалися на сюжет «ТСН». Серед топових ЗМІ — «Обозреватель» (підготував інфографіку), УНІАН, «Газета по-українськи», «Комсомольська правда», «Вести», News One, «Подробности».

Здавалося, що медіа вправлялися в заголовках, які найбільше налякають читачів: «В августе Украину накроет опаснейшее природное явление: как спастись», «Украину “атакуют” шаровые молнии», «Украинцев предупредили о нашествии шаровых молний в августе», «На Запорожский регион надвигаются шаровые молнии», «Неизведанное явление накроет Украину: огненные шары откроют охоту на людей, будут жертвы», «NASA UKRAINE предупреждает о шаровых молниях»...

Прес-реліз, написаний з використанням кількох маніпулятивних технік, легко «проковтнули» журналісти й редактори близько двох сотень ЗМІ без жодної спроби перевірити інформацію. Одиниці намагалися з'ясувати подробиці (про це — трохи згодом).

Секрети створення релізу, в який повірили

1. Правдоподібний інформпривід

Про що думають і що хвилює мешканців півдня та сходу України — точно знає Google Trends. Саме цей сервіс підказав, що понад 5 тисяч користувачів в останній тиждень липня 2018 року шукали інфо про кульові блискавки.

Оскільки цільова аудиторія нашого проекту — мешканці південних та східних областей, я вирішила, що саме вони зможуть спостерігати рідкісне явище в середині серпня. Додала ще інформацію про подібний прогноз для Росії, Хорватії, Болгарії та інших країн — для правдоподібності.

2. «Авторитетна» організація

Організація, від якої надійшов такий реліз, повинна мати солідну назву, при цьому достатньо абсурдну, щоби журналіст засумнівався в її існуванні. Так виник «Український підрозділ Всесвітньої організації управління океану та атмосфери».

3. Напівправда

У релізі було тільки дві правдивих тези: про природу кульових блискавок та про фіксацію 118 температурних рекордів у світі влітку 2018 року. Решта інформації — цілковита вигадка, описана в новинному стилі.

4. Підміна понять

Національне управління океану та атмосфери (NASA) викликало асоціації з Національною аерокосмічною агенцією США, яка не має жодного стосунку до кульових блискавок і прогнозів для України. Ще один прояв підміни понять — інформація про тектонічні плити й перепад температур, які жодним чином не впливають на прогнозування кульових блискавок.

5. Поради експертів

Підозри в медійників не викликало твердження про те, що кульові блискавки можуть відчувати «хвилі страху», як і порада намагатися уникати «поля зору блискавки».

6. Контактна особа

Відсутність коментаря експерта у прес-релізі — натяк на необхідність шукати його самостійно. Наприкінці релізу, як і годиться, було вказано контактну особу — Вікторію Мусій, представницю інформаційної служби Українського підрозділу Всесвітньої організації управління океану та атмосфери.

Троє журналістів додзвонилися на вказаний номер (він був дійсний лише протягом одного дня). З ними спілкувалася я — за легендою, координаторка й активістка, яка нічого не розуміє у фізичних явищах, а прогноз щодо появи кульових блискавок мені нібито надало керівництво зі США. Мовляв, ми вважаємо цю інформацію важливою й тому розіслали її по ЗМІ.

Оскільки один із журналістів повірив у цю легенду, я вирішила не відповідати на телефонні дзвінки. Це мало наштовхнути ЗМІ шукати інших експертів і задуматися про правдивість новини.

Хто першим здогадався про фейк?

Вже о шостій вечора 1 серпня миколаївський журналіст Андрій Прокопенко написав на своїй сторінці у Фейсбуку, що інформація про кульові блискавки є фейком, який поширюється з невідомою метою.

Серед ЗМІ першим інформацію про це дав «Бахмут Вечерний».

2 серпня «Таврийские вести» були першими, хто взяв коментар в Українському гідрометцентрі та опублікував спростування інформації про кульові блискавки.

3 серпня після «нашестя кульових блискавок» у «ТСН» та їхніх послідовників, інформаційна агенція УНН спростувала новину коментарями представників Укргідрометцентру. Це прочитали понад 30 тисяч українців. Інформацію поширили близько 25 ЗМІ, у тому числі й ті, хто писав про «нашестя».

Незважаючи на спростування, поширення фейкової новини тривало до 12 серпня. Про її безглуздість медійникам писали фейсбук-користувачі в коментарях, але, на жаль, безрезультатно.

Спростувати фейк значно складніше, аніж його поширити. Наприклад, миколаївський сайт «Новости N» отримав понад 115 тисяч переглядів новини про появу кульових блискавок і 13 тисяч переглядів спростування.

Ще цікавіше інформацію опублікував «Обозреватель». Спростування під заголовком «Украинцев напугали опаснейшим природным явлением: синоптики дали прогноз» набрала всього 6400 переглядів. Фейкову новину «В августе Украину накроет опаснейшее природное явление: как спастись» переглянули понад 160 тисяч українців (!).

Вся суть — у професійних стандартах журналістів

Скринька офіційної установи на @gmail.com, абсурдна назва організації (управління океану — це взагалі як?), відсутність хоч якихось згадок в інтернеті про установу, поради у стилі «баби Галі з ринку» — це все мало би насторожити журналістів та редакторів і спонукати перевірити інформацію. Але, на жаль, «вибуховий» інформаційний привід і бажання отримати трафік на сайт перемогли.

Жодним іншим способом ця інформація не поширювалася. Бум в інфопросторі та в соціальних мережах — наслідок гонитви за оперативністю та гучністю замість перевірки джерела інформації та коментарів експертів. Для цього достатньо було зателефонувати в Укргідрометцентр або в будь-який із вишів, де є кафедра фізики. У маленьких містах — достатньо знайти вчителя фізики, який пояснив би природу виникнення кульових блискавок та абсурдність такого прогнозу.

Замість висновків

А тепер уявіть, із якою швидкістю та охопленням поширюватиметься фейкова інформація, коли перед виборами в інформаційні кампанії вкладуть тисячі й десятки тисяч доларів?

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
58171
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду