Зі скаргами на «1+1» до Нацради звернулися громадяни Ковбик, Івасин і київська міська організація Української галицької партії.

Директор з юридичних питань групи «1+1 медіа» Тетяна Смирнова пояснила, що наказ Мінкульту про внесення Аліси Фрейндліх до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України, було оприлюднено увечері 6 березня по завершенні робочого дня і юридична служба та керівництво каналу дізналися про нього вже після весняних вихідних. Ефір був запланований заздалегідь, а ефірна служба не моніторить нормативно-правову базу та не вповноважена змінювати сітку мовлення.

Голова Нацради Юрій Артеменко звернув увагу на те, що «1+1» показував «Службовий роман» і 8 березня, і в повторі 10 березня, коли від моменту оприлюднення наказу Мінкульту минуло вже три дні. «Вихідні не означають, що ефір має бути безконтрольним. Чотири дні без контролю – я цього не розумію», – сказав він.

Член Нацради Олег Черниш пропонував колегам не призначати перевірки «1+1». Він нагадав про аргументацію телеканалів «Інтер» і СТБ (вони отримали від Нацради попередження 22 березня, але Олег Черниш не підтримав цього рішення), які звертали увагу на колізію в законодавстві. Закон «Про телебачення і радіомовлення» забороняє телеканалам показувати фільми за участі фігурантів Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України, тоді як закон «Про кінематографію» не забороняє радянських фільмів за участі осіб з «чорного списку», і норми закону «Про кінематографію» є новішими. «Інтер» і СТБ посилалися на роз’яснення Міністерства юстиції та рішення Конституційного суду і Верховного Суду, які вказували, що в разі колізії застосовується акт, прийнятий пізніше.

Але більшість членів Нацради вважають, що Нацрада у своїй діяльності керується насамперед законом «Про телебачення і радіомовлення», у якому є чітка норма про заборону показу фільмів з особами з «чорного списку».

Заступниця голови Нацради Уляна Фещук сказала, що рішення регулятора щодо всіх каналів мають бути однаковими, щоб стимулювати мовників об’єднатися і визначитися з питанням «чорних списків».

Член Нацради Валентин Коваль нагадав, що медіагрупи вже об’єдналися і запропонували уряду проект постанови про порядок складання Переліку осіб, які створюють загрозі національній безпеці України. Юрій Артеменко додав, що з ініціативи Нацради відбулася зустріч телеіндустрії з прем’єр-міністром, де обговорювали питання «чорних списків». «Кілька днів тому я отримав листа, у якому Володимир Гройсман доручив міністру культури Євгену Нищуку зібрати робочу групу за участі індустрії. Я мав розмову з міністром, він пообіцяв на наступному тижні зібрати таку зустріч. Тобто або в результаті буде проект постанови Кабміну, який щось відрегулює, або все заглохне», – резюмував пан Артеменко.

У результаті члени Нацради більшістю голосів призначили позапланову перевірку каналу «1+1».

Водночас члени Нацради вирішили не призначати позапланової перевірки телеканалу НТН через показ ним 7 березня фільму «Королева бензоколонки-2» за участі Олександра Баширова, який внесений до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.

Керівниця юридичного відділу телеканалу НТН Ольга Мусійко, як і представниця «1+1», пояснила, що наказ Мінкульту про оновлення «чорного списку» був опублікований лише о 18:37 6 березня, по завершенні робочого дня. «Ми дізналися про зміни зранку 7 березня, але фільм вийшов в ефір рано зранку (о 5:45. – ДМ), тобто трансляція вже відбулася», – зазначила вона.

У випадку НТН члени Нацради погодилися, що телеканал фактично не мав можливості внести зміни в сітку мовлення. «Немає механізму повідомлення про зміни в переліку. Зрозуміло, що на 7-му годину ранку фізично неможливо щось змінити», – сказав Валентин Коваль і пояснив, що у випадку оголошення жалоби телеканали цього очікують, а зміни до «чорного списку» вносяться несподівано.

Юрій Артеменко додав, що в пропозиціях індустрії про порядок складання Переліку осіб, які створюють загрозі національній безпеці України, є норма, що з моменту публікації оновленого переліку на сайті Мінкульту до вступу його в дію має пройти три доби. Голова Нацради закликав відстоювати цю процедурну норму.

У результаті за призначення позапланової перевірки НТН проголосував тільки один член Нацради – Сергій Костинський. Більшістю голосів члени Нацради вирішили зняти питання з розгляду.

Нагадаємо, 22 березня Нацрада оголосила попередження телеканалам «Інтер» і СТБ за показ радянських фільмів за участі акторів, які внесені до Перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці України.

«Інтер» отримав санкцію за показ фільмів «Москва сльозам не вірить» за участі Олега Табакова 30 грудня 2017 року та «Іронія долі, або З легкою парою» за участі Валентини Тализіної 31 грудня 2017 року та 1 січня 2018 року. СТБ – за показ фільмів «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика» за участі Наталії Варлей 17, 19 і 29 грудня 2017 року, «Іронія долі, або З легкою парою» за участі Валентини Тализіної 29 і 31 грудня 2017 року, «Москва сльозам не вірить» за участі Олега Табакова 22, 31 грудня 2017 року і 1 січня 2018 року, «Любов і голуби» за участі Олександра Михайлова 15, 18 і 22 грудня 2017 року.

Перевірки «Інтера» та СТБ були призначені 11 січня за зверненнями громадян Ковбика, Корнєєва та Служби безпеки України.

Крім цього, Нацрада призначила «Інтеру» ще дві позапланові перевірки через показ радянських фільмів з особами з «чорного списку» – 25 січня та 22 лютого. Їхніх результатів регулятор поки не розглядав. Але за повторне порушення телеканалу загрожує штраф у розмірі 10% ліцензійного збору, а на третій раз Нацрада матиме право звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії. Призначення позапланових перевірок не зупинило «Інтер», адже, наприклад, 17 березня канал влаштував «день пам’яті Олега Табакова», анонсувавши показ не лише фільмів за його участі, а й сюжету про актора в «Ранку з “Інтером”».

Раніше Нацрада закликала парламент негайно уточнити норми закону, оскільки в законодавстві є колізія щодо показу радянських фільмів за участі фігурантів з так званого «чорного списку» Мінкульту. «Нема чіткого розуміння, як реагувати на трансляцію радянського фільму, який був створений до 1991 року, за участі особи, що внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, і прокатне посвідчення на цей кінематографічний твір не скасоване», – пояснив проблему регулятор у своєму зверненні до Верховної Ради.

Тим часом українські медіагрупи (крім «Інтер Медіа Груп») розробили і передали главі уряду проект постанови про порядок складання Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. «Інтер Медіа Груп» має окрему принципову позицію з цих питань. А група «1+1 медіа» підтримала спільну ініціативу, але також виступила з окремою заявою, що державні органи мають найближчим часом або впровадити чіткі критерії складання цього переліку, або скасувати «чорні списки» як такі.