Медіаграмотність, саморегуляція і законодавство допоможе ЗМІ утвердити культуру гендерної рівності

Медіаграмотність, саморегуляція і законодавство допоможе ЗМІ утвердити культуру гендерної рівності

3 Квітня 2018
1803
3 Квітня 2018
09:25

Медіаграмотність, саморегуляція і законодавство допоможе ЗМІ утвердити культуру гендерної рівності

1803
У приміщенні Верховної Ради відбувся круглий стіл на тему «Роль медіа в утвердженні культури ґендерної рівності та недискримінації».
Медіаграмотність, саморегуляція і законодавство допоможе ЗМІ утвердити культуру гендерної рівності
Медіаграмотність, саморегуляція і законодавство допоможе ЗМІ утвердити культуру гендерної рівності

Під час круглого столу на тему «Роль медіа в утвердженні культури ґендерної рівності  та недискримінації», що відбувся 2 квітня 2018 року, низка виступаючих, обговорюючи усталену практику сексизму в медіа в більшості українських ЗМІ, зазначила, що змінити ситуацію зможуть медіаграмотність, саморегуляція і законодавство.

Перша заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк розповіла про обмежені можливості регулятора реагувати на факти дискримінації в медіа. Вона зазначила, що незважаючи на те, що в Конституції, а також Кодексі журналістської етики вказано, що не може допускатися дискримінація, механізмів зреагувати, покарати – немає.

«Ми не залишили цю справу, і вибрали правильний шлях – просвітницький, для того, щоб почати боротися із стереотипами. Ми звернулися до телекомпаній з листами, поговорили особисто про те, що вони повинні провести серед журналістів, редакторів, менеджерів продакшнів розмови про те, що є порушенням. І вони це зробили. Крім того, на це зреагував не тільки регулятор, а й суспільство. Ми бачимо, що наше суспільство готове до того, щоб такі речі виглядали інакше. Щодо журналістів та преси, то переконана, що починати треба з широкої медіаграмотності. Ось, наприклад, на багатьох заходах, де обговорюється ці теми, у цій залі, до речі також, переважна більшість – це жінки. А для того, щоб гендерна рівність настала, треба це мати на увазі, обговорюючи будь-яку тему: політику, спорт тощо», – сказала пані Ольга.

Народний депутат Сергій Лещенко говорив про важливість залучення жінок до ухвалення важливих рішень. За його словами, ті партії, які у своїх партійних списках матимуть гендерний баланс, отримають більше державної підтримки.

Журналістка «Громадського радіо» і співведуча заходу Ірина Славінська акцентувала увагу на практиці сексизму в медіа, коли навіть поважні видання, а не тільки «жовта» преса, пишуть про красиву блондинку на державній посаді, чи туфлі і спідницю депутатки, про вік жінки, замість того, щоб оцінювати їх рішення на цих посадах.

Критикували учасники заходу і телевізійні шоу, в яких жінки виглядають неповноцінними, порівняно з чоловіками, показують їх як додаток до свого чоловіка. Водночас говорили про необхідність створення нового образу чоловіка-героя.

За даними Інституту масової інформації жінки втричі рідше, ніж чоловіки виступають героїнями матеріалів ЗМІ. Ще рідше медіа залучають жінок у якості експерток.

На думку учасників круглого столу, ситуація поступово змінюється на краще. Важливості гендерного балансу під час подачі інформації сприяють діалоги з експертами та громадськими організаціями, практика підписань спеціальних меморандумів, в яких йдеться про нерозповсюдження сексистської інформації. Представниця уряду Катерина Левченко зазначила, що питання гендерної рівності тепер записане в програмних документах, і йому буде приділятися набагато більше уваги, ніж раніше.

Також учасники пропонували впровадити у вищих навчальних закладах, в яких готують журналістів, навчання з гендерної проблематики у вигляді окремих обов’язкових навчальних курсів та практичних занять. А також говорити про це з дітьми у школах і дитячих садочках.

До участі в обговоренні  запрошені представники медіа, депутати Верховної Ради України та місцевих рад, представники Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, Офісу Урядової уповноваженої з питань гендерної політики; представники міністерств, міжнародних  та національних неурядових організацій. Захід організований Підкомітетом з питань ґендерної рівності та недискримінації Комітету ВРУ з питань захисту прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Комітетом ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з Національним Демократичним Інститутом (НДІ) та Кампанією проти сексизму в ЗМІ та політиці «Повага».

Нагадаємо, за даними опитування, здійсненого Інститутом масової інформації, основними загрозами у роботі жінок-журналісток в Україні є погрози та інтернет-тролінг.

Фото Світлани Остапи

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1803
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду