Запропоновані законопроектом № 6688 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері» положення суперечать статті 34 Конституції України та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Про це йдеться в спільній заяві омбудсмена та керівників правозахисних організацій, повний текст якої наводить «Детектор медіа»:

Спільна заява щодо проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інформаційної безпеки України» (№ 6688)

Право на свободу вираження поглядів гарантується Конституцією України (стаття 34) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 10).

Забезпечення цього права державою є умовою становлення демократії. Іншими словами – демократія неможлива в державі, в якій органи влади свавільно обмежують вказане право.

Свобода вираження поглядів, зокрема, гарантує суспільству право отримувати інформацію, що становить суспільний інтерес. У свою чергу ЗМІ мають поширювати таку інформацію та ідеї для реалізації своєї ролі «вартового суспільства». За усталеною практикою Європейського суду з прав людини функції преси можуть виконувати також й інші суб’єкти: блогери, громадські організації, дослідники тощо.

Законопроектом № 6688 пропонується розширити поняття технологічного тероризму, додавши «та/або спрямовані на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, на здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста)».

Відповідно, технологічним тероризмом може бути визнана будь-яка дискусія щодо рішень суб’єктів владних повноважень з метою впливу на такі рішення, якщо вона відбувається із використанням мережі Інтернет.

Наголошуємо, що залучення суспільства до процесу прийняття рішень суб’єктами владних повноважень є суттю демократії, яка забезпечується через свободу вираження поглядів.

Враховуючи, що поширення інформації про рішення, дії (бездіяльності) суб’єктів владних повноважень з метою привернення уваги суспільства до подій, які впливають на життя людей та їх добробут, є обов’язком ЗМІ, запропоновані положення законопроекту підривають саму суть права на свободу вираження поглядів, заперечують це право як таке.

Таким чином, запропоновані законопроектом № 6688 положення суперечать статті 34 Конституції України та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Валерія Лутковська, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини
Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

Заява відкрита для підписання.

Нагадаємо, 12 липня народні депутати, члени Комітету з питань національної безпеки й оборони Іван Вінник («Блок Петра Порошенка»), Дмитро Тимчук («Народний фронт») і Тетяна Чорновол («Народний фронт») зареєстрували законопроект № 6688 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері», який має на меті узаконити можливість тимчасового блокування доступу до інформаційних ресурсів і сервісів в інтернеті за рішенням не лише суду, а й прокурора, слідчого та Ради національної безпеки і оборони України.

Законопроект майже повністю дублює норми законопроекту з аналогічною назвою № 6676, зареєстрованого 10 липня членами Комітету з нацбезпеки й оборони Андрієм Тетеруком («Народний фронт») та Іваном Вінником (БПП). Однак законопроекти зареєстровані не як альтернативні, а як окремі, хоча й регулюють ідентичне питання – можливість блокування інтернет-ресурсів і сервісів.

Детально про норми законопроекту № 6676 (вони майже повністю повторюються в законопроекті № 6688) читайте в матеріалі «Депутати хочуть узаконити досудове блокування інтернет-ресурсів».

Законопроекти передбачають можливість тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) за рішеннями суду, слідчого судді, слідчого, прокурора, Ради національної безпеки й оборони. Законопроекти запроваджують нові обов’язки операторів і провайдерів та нові штрафи для них, передбачають нові повноваження державних органів – зокрема, ведення єдиного реєстру заблокованих ресурсів, містять нову термінологію.